У наш час стає все модніше ностальгувати. Хто робить це з їжею, хто - словами, хто - предметами минулого. Для тих, хто народився близько двох тисяч, минуле може не означати багато, але воно викликає приємні спогади у людей похилого віку.
Кому тамагочі взагалі щось говорить? Японська гра, в якій потрібно було піклуватися про маленьку милу істоту: годувати, якщо голодувати, годувати, якщо хворіє. І якщо ми все це робили як поганий господар, тварина була знищена. Тамагок був випущений в 1996 році і за короткий час досяг величезного успіху у всьому світі. Пристрій для дітей з маленьким дисплеєм та кількома кнопками базувався на віртуальному тваринництві.
Але ще менше знає, що цей портативний пристрій приніс світову популярність не лише Японії, але й угорському поселенню. На основі ідеї Дезша Пазаурека, чоловіка з Дунашекчő, у селі Бараня повіту було засновано перше кладовище тамагоків в Угорщині.
Завдяки дивовижній божевільній та веселій ідеї Dunaszekcső було додано на карту світу. Газети від Токіо до Буенос-Айреса висвітлювали цю історію. Дез Пазаурек передбачив, що всі газети пишуть у статті назву його села Дунашекчő.
Не лише завдяки цій ідеї, що викликала популярність, чоловік привернув увагу в селі. Він завжди придумував дивовижні речі: серед іншого, він за допомогою шланга та східців промріяв дамбу до Дунашекчő, винайшов Діда Мороза влітку та створив Risk Tours, що організовував маскувальні подорожі до Югославська війна. Він також організував перетягування каната між сусідніми Дунаєками на двох берегах Дунаю та Дунафалви.
Кладовище було збудовано в льосовій стіні поруч із рестораном та пансіонатом, яким керував Пазаурек, пробуривши там сотні ям. Церемонії завжди відбувались у неділю, після обіду.
Дітище померло в 2008 році, а японська гра живе лише в пам’яті старших, тож ініціатива, яка тимчасово набирала популярність, також застаріла. За словами місцевого жителя, така повільно буде і доля села.