МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Експеримент проводився в експериментальному підрозділі свиней Інституту сільськогосподарських наук УАБЦ. Було використано чотирьох гібридних свиней (Дюрок-Йорк-Ландрас) із середньою живою масою 62 кг, кожна з яких була хірургічно пристосована за допомогою канюлі типу “Т” в дванадцятипалій кишці (приблизно на 15 см позаду гирла протоки підшлункової залози) та іншої в леоні (приблизно 10 см спереду від клубово-сліпої кишки), згідно Сервантесу та співавт. (2000).
Таблиця 1 - Склад очищеної експериментальної дієти.
- На кожен кг їжі було передбачено: вітамін А, 2400 ОД; вітамін D3, 400 МО; вітамін Е, 2,4 МО; вітамін К3, 0,8 мг, рибофлавін, 4 мг; ніацин, 16 мг; пантотенат кальцію, 8 мг; вітамін В12, 6,4 мг.
¶ Вказувалося на кожен кг корму: Zn, 64 мг; Fe, 64 мг; Cu, 4 мг; Mn, 4 мг; I, 0,32 мг; Se, 0,12 мг.
В§ Передбачено на кожен кг корму: 200 мг окситетрацикліну.
РЕЗУЛЬТАТИ І ОБГОВОРЕННЯ
Амінокислотний склад ендогенного білка (g 100 г-1 амінокислот) представлений у таблиці 2. З незамінних амінокислот лейцин та лізин є найбільш поширеними, тоді як гістидин та метіонін містять меншу частку в ендогенному білку. Найбільш поширеною амінокислотою є пролін, оскільки вона становить чверть ендогенного білка, і його концентрація еквівалентна 72% від загальної кількості незамінних амінокислот і 40% незамінних. Сума аспарагінової та глутамінової кислот та гліцину еквівалентна одній третині загальної кількості амінокислот в ендогенному білку, тоді як серин та аланін концентруються у меншій пропорції, ніж попередні, але подібним чином до середнього показника незамінні амінокислоти.
Сума незамінних амінокислот становить лише 35,5% від загальної кількості амінокислот в ендогенному білку (крім триптофану та цистину), а решта (64,5%) відповідає незамінним. Цей склад подібний до складу, опублікованого де Ланге та співавт. (1990), за винятком більш високого вмісту проліну та лізину (5,7 та 4,1% відповідно), але він нижчий, ніж значення 19% (de Lange et al., 1989), та 40% (Caine et al. ., 1997) для проліну в ендогенному білку, який у своєму найбільшому відсотковому складі складається з незамінних амінокислот.
Поток клубової кишки (g d-1) амінокислот, що містяться в ендогенному білку, у напрямку до задньої трубки, показано в таблиці 3. Потік лізину (p Таблиця 2 - Амінокислотний склад клубової кишки.
- Склад виражається в грамах на 100 грамів амінокислот; n = 4.
Таблиця 3 - Ілеальний потік ендогенних амінокислот у свиней з чотирма рівнями годівлі (g d-1).
Важливість цього результату полягає в тому, що в більшості досліджень, проведених з метою вимірювання засвоюваності амінокислот в клубовій кишці, споживання кормів свиням змінюється. Найважливіші відмінності спостерігаються між експериментальними періодами, коли тварини в перший період можуть споживати до 25% менше, ніж у останній; однак навіть протягом кожного періоду між тваринами можна спостерігати різницю у споживанні корму. Це важливо при розрахунку справжньої засвоюваності амінокислот, оскільки значення засвоюваності можуть бути занижені або завищені, якщо ці варіації не враховані.
Таблиця 4 - Ілеальний потік ендогенних амінокислот (г кг-1 сухої речовини) у свиней з чотирма рівнями годівлі.
З незамінних амінокислот лізин та лейцин - це ті, які вносять найбільший вклад у загальний потік; аналогічним чином, пролін є несуттєвою амінокислотою з найбільшим внеском і становить близько 25% від загального потоку амінокислот. На відміну від цього, гістидин та метіонін є амінокислотами, що найменш сприяють, на кожну припадає 2% загального потоку.
Джерело: Agrociencia 35: 707-715. 2001 рік