Майже кожна дієта рекомендує зменшити споживання жиру, навпаки, дозволяється кількість вуглеводів у вигляді пластівців для сніданку, хліба з непросіяного борошна (справжній хліб з непросіяного борошна навряд чи можна знайти в наших звичайних магазинах), фруктів, овочів та нежирного м’яса. Але не тільки жир ставить запаси жиру в критичних зонах і збільшує серцево-судинний ризик, виною тому, здається, невинний цукор.
Фруктоза - це цукор, який роками рекомендується вживати діабетикам, оскільки він має низький глікемічний індекс (підшлункова залоза може не виділяти інсулін для його переробки). Тому його вважали безпечною заміною глюкози. Крім того, він дешевший за глюкозу і має дуже хорошу солодкість (приблизно в 1,3 рази), тому використовується в більшості солодких напоїв та солодощів. Він міститься в буряковому цукрі (близько 50% фруктози, яка зв’язана з глюкозою 1: 1) або в набагато шкідливішому та дешевшому глюкоза - фруктозний сироп (40-60% вільної фруктози, яка не потребує розщеплення і швидко засвоюється), яка входить до складу майже всіх печива, йогуртів, підсолоджених напоїв, цукерок, заправок, випічки тощо.
Фруктоза міститься в природі в менших кількостях у фруктах та овочах (вони містять як фруктозу, так і глюкозу в певному співвідношенні відповідно до виду). У малих дозах це необхідно для організму, оскільки було встановлено, що його помірне споживання покращує переробку глюкози, але у великих дозах організм не може її переробити. Отже, проблема полягає не в фруктах, а в додаванні фруктози у вигляді глюкозо-фруктозного сиропу чи цукру до багатьох напоїв та продуктів. Окрім солодощів та малини, його також додають у каші для сніданку, пікантні делікатеси, кетчупи, заправки, нежирні продукти (щоб отримати хоча б трохи смаку) та випічку.
Оскільки фруктоза не може використовуватися як енергія для м’язів і мозку як глюкоза, вона перетворюється в жир, який зберігається в печінці, навколо серця та на животі. Цей жир в області живота, т.зв. жир на животі поводиться як окреме тіло. Він виробляє такі речовини, як лептин, ФНО, ІЛ-6, зменшує вироблення адипонектину, що викликає хронічне запалення, підвищує кров’яний тиск, підвищує рівень холестерину ЛПНЩ, викликає резистентність до інсуліну, пізніше діабет та атеросклероз. Крім того, фруктоза підвищує рівень сечової кислоти, що також є показником надмірного споживання цього цукру (поки що деякі лікарі наполягають на тому, що це викликано лише надмірним споживанням м'яса) і викликає стеатоз (відгодівлю) випічки, що є поняття цирозу (так званий безалкогольний стеатоз). Докладніше про діабет.
Ще одна проблема споживання фруктози полягає в тому, що якщо ми їмо їжу, підсолоджену фруктозою, рівень глюкози у нас не підвищується, тому мозок не отримає сигналу про те, що ми щось з’їли. Результат - постійний голод і «апетит до чогось хорошого».
Збільшене споживання особливо небезпечно для діабетиків або людей, які мають сімейний анамнез діабету. Екзотичні культури, такі як напр. стиглі манго, інжир, дятел, виноград та груші, але ці культури містять багато інших корисних речовин, тому ми не повинні уникати їх, але можемо споживати їх в обмеженій кількості. Однак діабетикам та людям з високим рівнем тригліцеридів слід взагалі виключити зі свого раціону. Інші фрукти та овочі безпечні для нормального споживання, однак нам слід бути найбільш обережними з продуктами з додаванням цукру або глюкозо-фруктозного сиропу (Рекомендую час від часу переглядати склад улюблених продуктів).
«Здорове» споживання фруктози становить до 25 г на добу, у діабетиків та пацієнтів з метаболічним синдромом до 15 г на добу. У таблиці наведено приблизну кількість фруктози в різних фруктах.