Забезпечення безпечних харчових добавок в ЄС
РЕЗЮМЕ ДОКУМЕНТУ:
ЯКА МЕТА ЦЬОЇ ДИРЕКТИВИ?
Директива гармонізує правила щодо харчових добавок * з метою захисту споживачів від потенційних ризиків для здоров'я та забезпечення того, щоб їм не надавали оманливу інформацію.
- Закон встановлює узгоджений перелік вітамінів та мінералів, які можна використовувати у виробництві харчових добавок.
- Виробники рекомендують максимальну та мінімальну кількість щоденного споживання.
- Харчові добавки не можуть бути марковані, пропоновані або рекламовані як продукти, які здатні запобігати, лікувати або виліковувати захворювання. Також не слід мати на увазі, що збалансоване та різноманітне харчування не може забезпечити достатню кількість поживних речовин.
- На етикетках повинна бути така інформація:
- поживні речовини та речовини, що містяться в продуктах харчування;
- рекомендований щоденний прийом з попередженням не перевищувати цю дозу, і
- інформація щодо зберігання продукту в недоступному для дітей місці.
- Національні органи можуть вимагати від виробників повідомляти їх про розміщення товару на ринку, пред'явивши копію етикетки.
- Національні органи можуть зупинити або обмежити продаж добавки, якщо вони вважають, що це може загрожувати здоров’ю людей. Вони повинні негайно інформувати Європейську комісію та всі країни Європейського економічного простору, області, що включає 28 країн ЄС (1), Ісландію, Ліхтенштейн та Норвегію, в яких існує вільне пересування людей, товарів, послуг та капіталу.
- Директива не застосовується до медичних виробів.
- у Регламенті (ЄС) No Регламент (ЄС) No 609/2013 встановлює правила щодо змісту та супровідної інформації про молочні суміші для немовлят, харчові продукти на основі злаків, дитяче харчування, харчові продукти для спеціальних медичних цілей та загальну заміну їжі з метою контролю ваги;
- Регламент (ЄС) No Регламент (ЄС) № 1924/2006 гармонізує правила щодо заявок про харчування та здоров'я щодо харчових продуктів, що продаються населенню, включаючи продукти, що постачаються в ресторани, лікарні, школи, їдальні та інші підприємства громадського харчування;
- Регламент (ЄС) No Регламент (ЄС) № 1925/2006 гармонізує правила щодо додавання вітамінів, мінералів та деяких інших речовин до продуктів харчування.
ПІД ДЕЙСТВІСТЬ ДИРЕКТИВИ?
Директива набула чинності 12 липня 2002 року. Країни ЄС повинні були ввести її до національного законодавства до 31 липня 2003 року.
* Харчові добавки: концентровані джерела поживних речовин або інших речовин, що мають харчову або фізіологічну користь для доповнення звичного раціону. Вони можуть продаватися у формі капсул, пастилок, таблеток і пакетиків або у пляшках.
Директива 2002/46/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 10 червня 2002 року про наближення законодавства держав-членів щодо харчових добавок (ОВ L 183, 12.7.2002, с. 51–57)
Подальші зміни та виправлення до Директиви 2002/46/ЄС були включені в основний текст. Ця зведена версія призначена лише для цілей документації.
Регламент (ЄС) No 182/2011 Європейського Парламенту та Ради Регламент Комісії (ЄС) No 609/2013 від 12 червня 2013 року щодо харчових продуктів для немовлят та маленьких дітей, харчових продуктів для спеціальних медичних цілей та повної заміни харчових продуктів для цілей контролю ваги та скасування Директиви Ради 92/52/ЄЕС, Директиви Комісії 96/8/ЄС, 1999/21/ЄС, 2006/125/ЄС та 2006/141/ЄС, Директива 2009/39/ЄС Європейського Парламенту та Ради та Регламент Комісії (ЄС) No 41/2009 a (ES) č. 953/2009 (ОВ L 181, 29.6.2013, с. 35–56)
Регламент (ЄС) No 1049/2001 Європейського Парламенту та Ради Регламент (ЄС) № 1924/2006 Європейського Парламенту та Ради від 20 грудня 2006 р. Про харчові та медичні вимоги щодо харчових продуктів (ОВ L 404, 30.12.2006 р., С. 9-25). Див. Зведений текст.
Регламент (ЄС) No 1049/2001 Європейського Парламенту та Ради Регламент (ЄС) № 1925/2006 Європейського Парламенту та Ради від 20 грудня 2006 року про додавання вітамінів, мінералів та деяких інших речовин до харчових продуктів (ОВ L 404, 30.12.2006, с. 26–38). Див. Зведений текст.
Останнє оновлення 03.02.2016
(1) Великобританія виходить із Європейського Союзу і є третьою країною (країною, що не входить до ЄС) з 1 лютого 2020 року.