захворюваність

Нова робота під керівництвом дослідників із Університету Сарагоси, в якій беруть участь дослідники CIBERES розробляє модель поширення туберкульозу, яка допомагає зрозуміти наслідки старіння населення та схеми контактів у динаміці передачі цього захворювання. Основним результатом дослідження, яке матиме важливе застосування для боротьби з хворобою, є те захворюваність на туберкульоз у всьому світі може зрости в найближчі десятиліття.

У дослідженні, в якому дослідники Групи складних мереж та систем (COSNET) Інституту BIFI (Серхіо Аррегі, Ямір Морено) брали участь у співпраці з Групою генетики мікобактерій Університету Сарагоси, що належить CIBERES та IIS Aragon (Марія Хосе Іглесіас, Софія Самппер, Десислава Марінова, Y Карлос Мартін) та лікарні Сент-Жустін Монреальського університету (Хоакін Санц), представлена ​​нова епідеміологічна модель передачі туберкульозу (ТБ), найповніша із існуючих на сьогоднішній день, щоб зрозуміти реальні наслідки старіння населення та моделі контактів у динаміка передачі захворювання. Ця робота нещодавно була опублікована в престижному журналі Proceedings of the National Academy of Sciences USA (PNAS).

Всесвітній день боротьби з туберкульозом: 24 березня

Незважаючи на зменшення рівня захворюваності на захворювання у багатьох країнах розвиненого світу, туберкульоз продовжує залишатися однією з головних загроз міжнародному громадському здоров'ю. На додаток до цього, мультирезистентний туберкульоз продовжує становити загрозу безпеці здоров'я.

24 березня ми вшановуємо "Всесвітній день боротьби з туберкульозом" в знак поваги до відкриття, зробленого німецьким лікарем і бактеріологом Робертом Кохом у 1882 р., під час виділення та ідентифікації бактерій, що спричинили захворювання (Mycobacterium tuberculosis). Подібне відкриття призведе йому через роки, у 1905 році, до Нобелівської премії з фізіології та медицини.

За даними ВООЗ, за оцінками, лише протягом 2016 року ця інфекційна хвороба спричинила понад 1,5 мільйона смертей у всьому світі, більшість із яких зосереджені в слаборозвинених країнах, а також було зареєстровано 600 000 нових випадків резистентності до рифампіцин (найефективніший препарат першої лінії), 490 000 з яких мали мультирезистентність. Ці драматичні цифри ставлять туберкульоз разом із СНІДом та малярією на трибуну найбільш смертоносних заразних захворювань.

Саме з цієї причини зусилля щодо знищення туберкульозу є пріоритетною метою ВООЗ у найближчі десятиліття. Цей орган також закликає міжнародне наукове співтовариство працювати над розробкою та впровадженням нових та ефективних заходів, що дозволяють зупинити розвиток туберкульозу та одного дня його викорінити. Ці втручання включають вивчення нових методів діагностики та лікування, контроль за розповсюдженням та профілактичні заходи для інфікованих осіб і, по суті, розробку нових вакцин, призначених для заміщення існуючої протитуберкульозної вакцини (БЦЖ), яка датується майже століттям.

Туберкульоз - одне з найскладніших для розуміння та боротьби із захворюваннями

Складність проведених досліджень полягає в тому, що математичні моделі поширення інфекційних хвороб повинні інтегрувати геодемографічні, епідеміологічні та соціологічні дані для моделювання динаміки передачі збудника між особинами. Хоча математичні інструменти цього типу вже існували, нинішні моделі поширення туберкульозу не позбавлені ряду недоліків, які роблять їх нереальними у багатьох контекстах. Парадигматично, хоча загальновідомо, що туберкульоз є хворобою, що сильно залежить від віку, точно не було відомо, як поводитиметься захворюваність у найближчі десятиліття, беручи до уваги загальне старіння населення світу. Це якраз один із пунктів, який було виявлено в роботі Аррегі та співавторів. У найближчі роки через це старіння рівень захворюваності на туберкульоз зростатиме порівняно з тим, що передбачалося попередніми моделями, які ігнорували цей аспект, особливо в країнах, де це старіння є більш вираженим.

Точні оцінки кількості людей, уражених туберкульозом, у кожній віковій групі

Як уже згадувалося, моделі, доступні до цього дослідження, мали обмеження в точному описі взаємозв'язку між демографією та передачею туберкульозу. Зокрема, ці моделі, які використовувались для прогнозування рівня захворюваності на туберкульоз у наднаціональних масштабах, функціонували, припускаючи статичні демографічні структури, і припускали, що взаємодії між особами, які передають збудник, відбуваються однорідно серед усіх вікових груп. У цій роботі дослідникам вдалося кількісно визначити, як змінюється розподіл інфекцій між віковими групами, коли відмовляється від гіпотези про їх однорідність, як припускали до цього часу. Таким чином, це також дозволяє отримати точні оцінки кількості людей, які постраждали від захворювання у кожній віковій групі.

Після розробки цієї нової моделі дослідники пропонують застосовувати її для оптимізації кампаній вакцинації, оцінки та порівняння різних кандидатів на вакцину і, нарешті, для вдосконалення конструкції та результатів клінічних випробувань з новими вакцинами.