1 УНІВЕРСИТЕТ КОМЕНСЬКОГО БРАТИСЛАВСЬКОГО МЕДИЦИННОГО ФАКУЛЬТЕТУ док. MUDr. Станіслав Оравець CSc. ХВОРОБИ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ Вибрані розділи Рецензенти: док. Соня Балогова, доктор медичних наук, доктор філософії. проф. Інж. Зденка Дурачкова, к.т.н. док. MUDr. Станіслав Оравець, CSc./ Університет Коменського, Братислава, 2012 ISBN
2 включають абревіатуру початкова характеристика тканини гормону залози-ГОРМОНИ ГОРМОНИ ХВОРОБИ гіпоталамус гіпофізарне дерево та хвороби гіпоталамуса Гіпоталамус А.1 А.2 гіперфункціональні синдроми гіпоталамус гіпофункція синдроми, гіпоталамус гіпофіз гіпофіза Гіперпітуїтаризм В. 2 стани гіпофізарної гіпофізи Гіпоптуїтаризм РОЗПОДІЛ І ХАРАКТЕРИСТИКИ ГІПОПІТУЇТАРИЗМІВ ЩИТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ Гіпертиреоз Гіпотиреоз Щитовидна залоза ГІРОТИФІЧНІ ТІЛА Гіперпаратиреоз Гіпопаратиреоз ЗАХВОРЮВАННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ 69
5 1. ВСТУП Ендокринологія - це біолого-медична дисципліна, що займається питаннями розташування, біосинтезу, транспорту та механізму дії гормонів особливої групи речовин, яка виконує важливу інтегративну та регуляторну функцію в організмі. 5
6 2. ХАРАКТЕРИСТИКИ ГОРМОНІВ Гормони - це хімічні сполуки, що виробляються залозами внутрішньої секреції (поліпептиди, глікопротеїди, стероїди, аміногормони), які транспортуються кров’ю у віддалене місце в організмі, де вони виробляють значні біологічні ефекти. Ендокринна функція річка Паракрин (клітина клітина) взаємодія секрету безпосередньо між сусідніми клітинами, напр при виробництві гормонів на острівцях Лангерганса Аутокринний вплив на саму клітину власним продуктом секреції онкопротеїнний продукт онкогенний продукт стимулює секрецію онкопротеїну в самій клітині Гормони: гормони залози (наприклад, щитовидна залоза, паращитовидні залози, наднирники, статеві залози) шлунково-кишковий тракт тракт, серце.) 6
11 Нейрогіпофіз У нейрогіпофізі аксони з ядра супраоптичного і паравентрикулярного ядра закінчуються гіпоталамусом з гранулами гормонів і виділяють гормони в кров. Гранули гіпоталамусу є джерелом гормонів: вазопресину (адіуретин) та окситоцину (утерокінетичний гормон). Вазопресин: стимулом для секреції вазопресину є підвищена осмоляльність плазми, зменшення об’єму плазми, рецептори V1 в гладких м’язах судин, V2 в нирках, що призводить до затримки води в ниркових збірних протоках. Окситоцин: Стимулом для секреції окситоцину є розтягнення пологів . Він діє на м’язові клітини міометрію та молочні протоки. Стимулом для секреції окситоцину є також подразнення сосків під час годування груддю. 11