Новини-2017 18 травня.

література

Вийшов у світ цьогорічний 20-й випуск І. Ви можете прочитати про ситуацію з дитячою літературою, книгу лауреата Букерівської премії Хана Канга, метаморфозу Зігара Путіна, англійську рецепцію роману Красзнахорки, фільм Альмодовара, аудіокнигу Ерленда Ло, вірші Аґнеса Гергелі та прозу Йожефа П. Kőrössi. - Щотижневі рекомендації культурних розділів І.

Ми рекомендуємо новий випуск Життя та літератури з короткими уривками з культурних статей.

ФЕЙЛЕТОН

Андреа Ловаш Назад до лялькового дому? його нарис стосується ситуації з дитячою літературою.

"Його дають, лише заради прикладу, авторитетного, відомого, сильного видавця дитячих книг. Ви можете зробити це, опублікувавши одну чи дві свої книги, у яких закінчуються великі екземпляри, ви стильний і сміливий, можливо, видаючи стратуальні книги. Але (вже) він цього не робить. Але вона видає лише книги про успіх, принаймні книги про потенційний успіх. Якщо за кордоном досяг успіху, можливо, роками, і він певною мірою класифікується, то можна також передбачити внутрішню втрату ваги (є винятки); або щодо певної теми, певній віковій групі потрібна просто якась книга. Як своєрідний (навчальний) навчальний посібник. Якщо є можливість, мати серію, дитячу книгу про медитацію, довідкову книжку для проблемних дітей, поговорити про неблагополучних, поговорити про табу, поговорити про канікули в дитячому садку, просто навчитися читати, авантюристи, поні, зомбі - лінія може продовжуватися довго. "

ВІДСТАВКА ВІДСТАВКИ

Іштван Цухай Хан Кан Травоїд яка була нагороджена Міжнародною премією Букера у 2016 році.

«Джонге, головний герой роману, прокинувшись від страшного кошмару, одного разу вирішує стати вегетаріанцем, більше не їдять їжу, яка потрапляє на стіл із матеріалів тваринного походження. Її чоловік Чонг, оповідач від першої особи у початковій частині роману, повільно прокидається до тих змін, які рішення жінки накладає на її середній шлюб, який протягом кількох років супроводжується абсолютно середніми емоціями. Найбільш компактною частиною всього травоїдного є галас, цинічний коментар Чонга про історію його одруження, вибір партнера, що супроводжується подальшим визнанням невдачі ".

КНИЖНА КРИТИКА

Андраш Гервай з реформаторського "царя" огляд Метаморфоза Михайла Зігара Путіна йдеться про його книгу.

“У своїй російській хроніці“ Зігар ”, яку написали багато політиків та впливових бізнесменів, він пропонує багато дивовижних та цікавих деталей та висновків. Наприклад, він вважає, що країна не дійшла до свого теперішнього стану через Путіна: він деякий час чинив опір трансформаціям, а потім відмовився, бо зрозумів, що так було простіше (569.) Він якраз мав намір дрейфувати з приплив. Зігар сказав, що випадково став президентом, і на той час він все ще хотів бути успішним та войовничим реформатором. (У 2000 р. Було запроваджено революційні реформи: єдиний податок у розмірі 13%, зменшення видів податків, можливість придбання землі тощо). Потім з різних причин він по-різному осмислював свою роль і завдання і, нарешті, увійшов в історію як Страшний Цар (6.) ».

ПРИЙОМ ЗА КОРДОН

Ласло Краснахоркай Останній вовк і Герман вибраний з критичного прийому англійською мовою Дора Пушта.

«Було б соромно боятися песимізму автора:« Останній вовк »показує, наскільки легковажним і ясним письменником є ​​Красзнагоркаї, яким розважальним і тривожним водночас. Цей том є чудовим вступом до романів, як і «Трансформація до Кафки», вплив якого тут явно визначальний. Під цим я не маю на увазі, що Красзнахоркай спростив свій стиль, насправді, в певному сенсі «Останній вовк» - це сама кульмінація: найдовше на сьогодні речення на 74 сторінках у повному обсязі розповіді. (...) Метод Красзнагорки - це "реальність, обведена до божевілля" (Війна і війна), її спосіб представлення характеризується піднесеним стилем і чорним гумором. Популярність його в англомовному світі справедливо посилиться публікацією цих двох блискучих перекладів. (Люк Браун, Financial Times, 20 січня 2017 р.)

ПОЕМА

У вірші числа Г. Іштван Ласло і Гергелі Аньєс вірші можна читати. На радість Гергелі Аньєс серед його віршів ми цитуємо один із коротших творів класичної краси:

Мокрий сніг

Не надсилайте за мною, якщо ваше слово зупиниться,
і на місці вірша залишається лише блюзнірство.
Не спілкуйтеся з вітром або вогнем, якщо він спалахне.
Ви були важливіші за ангелів.

Дорога ковзає, пішов дощ.
Страждання були більш вірними.
Хто там? Слово відрізняється цифрами.
Не вмирай як бог-заперечник.

ПРИГОТНА ПРЕСА

Цього тижня Йожеф П. Кресси, Акос Габор Тот і Діана малювала б крім прози Анна Сабо Т. гаманець читається.

Йожеф П. Крьоссі: Я - ягня

“Він піднімає, дивиться, смакує. Вони обрізані. Слина капає з носа. Він штовхає його перед вашим обличчям, каже, скуштуйте теж. Густа. Тоді ви не розумієте цієї мови, навіть ваш батько. Але так. Ті люди там тоді не жили, вони їхали на ярмарок. Вони приїхали на світанку, після ярмарку вийняли спарену пляшку з дна колісниці, з-під соломи, зробили останній ковток, загорнули, у них ще багато чого не навчишся ».

ФІЛЬМ

Стьор Лоран Педро Альмодовар Джульєта він писав про свій фільм.

«Захоплююча зустріч призвела до народження Джульєти: тонко намальована оповідачка жіночих маленьких світів, Нобелівська лауреат Аліса Манро, адаптувала взаємопов’язані новели (Шанс, Скоро, Тиша) до художнього фільму Альмодовара. Іспанський режисер перечитав розповіді Манро через фільтр класичного голлівудського фільму мелодрам 1950-х та трилерів про Гічкока. Канадський письменник стилізував чуттєвий, позначений, наповнений долею фільмовий світ Альмодовара під суху, фактично детальну, прискіпливо деталізовану історію життя та малий реалістичний екологічний малюнок ".

АУДІОБУК

Йорж Борбала критика Erlend Read про його аудіокнигу, Доплерівськийпро.

«Основна ситуація, прагнення Доплера до звільнення, навіть якщо автор стимулює спалах свого головного героя скандинавським гумором, може бути невідомою для привілейованих. Але саме це, що стає реальним у Доплері, є загалом абсурдним з точки зору соціального прийняття, тоді як реальність амортизується в безцільну боротьбу чиновників-вигульників собак. (…) Можна сказати, що роман потрапив у руки доброї людини в той час: коли Рудольфу Петеру запропонували прочитати його, він щойно вступив у “доплерівську еру”, але він не рушив у ліс, але у студію. І книга справді окупилася: саме через це майже «п’ятигодинну аудіокнигу студент не відклав би».

Все це та багато іншого гарного письма можна прочитати у "Житті та літературі" цього тижня.
Життя та література також доступні в Інтернеті, ТУТ .

Фото Гаспара Стековича на обкладинці.