Перед кінокамерою Кетрін Деньов дебютувала в 1957 році, і з тих пір вона зняла понад 100 фільмів і виграла ряд кінопремій.
Париж/Братислава, 22 жовтня (TASR) - У понеділок, 22 жовтня, одній з найпопулярніших французьких актрис, живій легенді не лише французького, а й світового кіно, Кетрін Деньов буде 75 років.
Перед кінокамерою Кетрін Деньов дебютувала в 1957 році, і з тих пір вона зняла понад 100 фільмів і виграла численні кінопремії. Володар Берлінського «Золотого ведмедя» за її життєву діяльність співпрацювала з такими світовими режисерами, як Роман Поланскі, Луїс Бугуель, Роджер Вадім, Франсуа Трюффо, Франсуа Озон та Ларс фон Трієр.
Окрім завдань, які їй дав світ кіно, її обличчя також стало зразком для символу Франції - Маріанни. Символ республіки був визначений французькою революційною владою в 1792 році. Її мала представляти жінка в античному одязі, що тримала копію. Потім вона стала відомою в народі як Маріанна. Статуї Маріанни прикрашають передпокої ратуш усіх французьких міст і сіл та інші громадські простори.
Кетрін Деньов, народжена Кетрін Фаб'єн Дорлеак народилася 22 жовтня 1943 року в Парижі в акторській сім'ї. Її батьком був актор театру і кіно Моріс Дорлеак і її мати Рене Сімоно, яка грала в театрі Одеса в Парижі. Її бабуся, Кетрін Деньов, також працювала шепіткою в театрі. Її актрисою стала також її на рік старша сестра Франсуаза Дорлеак, яка трагічно загинула в автокатастрофі в 1967 році.
Мрією Кетрін Деньов спочатку була не акторська робота, оскільки вона хотіла стати модельєром. Однак вона з'явилася перед кінокамерою ще старшокласницею у 1957 році у фільмі "Les Collégiennes" французького режисера Андре Хунебелла, але свого першого великого кінематографічного успіху вона зазнала лише в 1964 році, коли знялася у музичному фільмі "Les Parapluies" де Шербурга Жаком Демі.
Фатальна жінка французького та світового кіно Кетрін Деньов має двох дітей. Син Крістіана Вадима - плід відносин з французьким режисером Роже Вадімом. Дочка К'яри Мастроянні народилася у актриси в той час, коли вона складала пару зі всесвітньо відомим італійським актором Марчелло Мастроянні. Кілька років вона була одружена з фотографом Девідом Бейлі, з яким розлучилася в 1972 році.
Серед найвідоміших або успішних фільмів Кетрін Деньов, відомих і словацьких глядачів, - "Відштовхування" (Hnus, 1965), "La Vie de château" ("Життя в замку", 1966), "Belle de jour" ("Краса дня", 1967), "Трістана" ( Трістана, 1970), Le Dernier métro (Останнє метро, 1980), Індокитай (Індокитай, 1992), Танцюрист у темряві (2000), Мушкетер (Мушкетер, 2001), або 8 жінок (8 жінок, 2002).
Чарівна актриса, вона виграла кілька нагород за акторські витвори зі світових кінофестивалів. У 1998 році вона виграла "Золоту Ведмедицю" за творчість "Берлінале". Того ж року вона отримала нагороду за найкращу актрису на Венеціанському кінофестивалі. У 2008 році вона також була нагороджена спеціальним призом журі на Каннському кінофестивалі. Вона також є дворазовим володарем європейської кінопремії, яку вона отримала у 2002 році за виступ у 8 жінок, а в 2013 році отримала нагороду за життєву діяльність. У 1981 році вона виграла французький фільм "Сезар" за роль у фільмі "Останній метро", а в 1993 році - за виступ в Індокитаї.
Кетрін Деньов також використовує свою популярність у соціальній взаємодії. Разом із кількома художниками вона протестувала у 1997 році проти прийняття нового закону про імміграцію у Франції. У 2011 році вона разом із представниками міжнародного кіно підтримала заяву, що засуджує жорстокі репресії проти демократичних демонстрацій у Сирії. Кілька років тому вона долучилася до всесвітньої кампанії знаменитостей за скасування смертної кари на всій планеті.
У 2000 році Кетрін Деньов отримала нагороду «Місія актора» на Міжнародному кінофестивалі «Art Film» у Тренчанське Тепліце. У 2003 році вона знову відвідала Словаччину на запрошення приватного телебачення. Як пам’ятник нашому пейзажу у неї є малюнки із серії «Ботанічна мрія» словацького художника Мілана Лукача, які привернули її увагу на виставці.
Кінодіва Кетрін Деньов здивувала багатьох, приєднавшись до деяких особистостей, з якими вона підписала лист у 2018 році з критикою кампанії #MeToo. Відкритий лист та його опис опублікував французький щоденник Le Monde. Вона отримала багато критики від багатьох жінок та колег-акторів за критичну позицію щодо кампанії #MeToo.