лівого

В
В 		В

Індивідуальні послуги

Журнал

  • SciELO Analytics
  • Google Scholar H5M5 ()

Стаття

Показники

  • Цитується SciELO
  • Доступ

Пов’язані посилання

  • Подібне в SciELO

Поділіться

версія В онлайновій версії ISSN 1665-1731 версія В друкованій версії ISSN 1405-9940

https://doi.org/10.24875/acm.m19000006В

Зв'язок між розмірами лівого передсердя та глобальними та регіональними відкладеннями жиру в організмі

Макарена К. ДеВ Зан 1В * В

Патрісія М.В Carrascosa 1В

ExequielВ Рейносо 1В

АлехандроВ Девіджано 1В

Гастон А.В Родрігес-Гранільо 1В

1 Відділ візуалізації серцево-судинної системи, MaipГе Diagnostic, Буенос-Айрес, Аргентина

Передумови та цілі:

Взаємозв'язок між жировими відкладеннями в тілі та розмірами лівого передсердя (ЛА) до кінця не вивчений. Наша мета - визначити, чи існує взаємозв'язок не лише із загальним вмістом жирових відкладень, але особливо з регіональними жировими відкладеннями.

Спостережне, ретроспективне дослідження, що включало послідовних пацієнтів, які направлялись до нашого закладу з метою проведення комп’ютерної томографії, торакоабдомінальної, проведеної за допомогою ангіографії, з електрокардіограмою за різними клінічними показаннями. Вимірювання ШІ проводили у систолічній фазі, використовуючи чотири- та двокамерні види.

Протягом багатьох років розширення лівого передсердя (ЛА) було прийнято як показник перевантаження як обсягу, так і тиску. Крім того, нещодавні дослідження показали за допомогою різних методів діагностики, що існує взаємозв'язок між ступенем жиру епікарда, що оточує ЛА, і фібриляцією передсердь 18, 19. Однак у щоденній клінічній практиці нерідкі випадки, коли пацієнти з нормальними розмірами передсердь виявляються при порушенні систолічної функції та/або дилатації лівого шлуночка 20 .

В даний час вимірювання загальних та регіональних жирових відкладень, а також оцінка розмірів передсердь можуть бути проведені за один сеанс за допомогою електрокардіограми (ЕКГ), ініційованої торакоабдомінальною комп’ютерною томографічною ангіографією (КТ-ангіографія). Однак, наскільки нам відомо, жодне дослідження не досліджувало ці стосунки всебічно протягом однієї сесії.

Тому метою нашої роботи було оцінити взаємозв'язок між регіональними та глобальними відкладеннями жиру в організмі та розмірами ШІ.

Навчання населення

Отримання зображень

Зображення були отримані на трьох різних сайтах за допомогою 64-та 128-рядових КТ детекторів (Brilliance ICT, Philips Healthcare, Клівленд, США) та 64-рядкового КТ-сканера високої чіткості (Discovery HD 750, GE Healthcare, Мілуокі, США) . Здійснено придбання інспіраторного апное, яке охоплювало від надарктичних стовбурів до лобкового симфізу.

Параметри отримання: 100-120 кВ (згідно ІМТ), 150-400 мА (використовувалася модуляція осі z), змінний крок, час обертання 0,5-0,75, DFOV з урахуванням розміру пацієнта, 1 Реконструкція товщини зрізу -2,5 мм та інтервал 0,5-2,5 мм. Особлива обережність була зроблена для отримання зображень з досить широким полем зору, щоб уникнути відсутність даних (підшкірний жир).

Між 80-100 мл йодованого контрасту (йобітридол, Xenetix 350 TM, Гербет, Франція) вводили відповідно до ваги пацієнта та використовуваного томографа; з використанням двофазного протоколу, який складався із 100% контрастного болюсу, введеного зі швидкістю 4-4,5 мл/с, а потім 30 мл болюсного фізіологічного розчину при 3-4 мл/с.

Аналіз зображення

Зображення були перенесені на робочу станцію (Brilliance Workspace, Philips Healthcare, Клівленд, Огайо, США), а аналізи проводив спостерігач, незрячий до клінічних даних.

Дві фази серцевого циклу зберігали для аналізу, систолічну (37,5-40% інтервалу R-R) та мезодіастолічну (75-78% інтервалу R-R). Для оцінки розмірів передсердь використовували систолічні зображення. Осьові площини та багатоплощинні реконструкції (товщиною 1-5 мм) використовувались для оцінки розмірів LA та жирових відкладень.

Рисунок 1В 70-річна жінка з артеріальною гіпертензією та курінням як коронарними факторами ризику та ІМТ 33 кг/м 2. Оцінка розмірів лівого передсердя в чотирикамерному (А) та двокамерному (В) видах за допомогою багатоплощинних реконструкцій, отриманих у 40% фазі серцевого циклу. На осьових оглядах (C, E та F) спостерігаються визначення загального жиру в організмі (C), вісцерального (D) та підшкірного (E), виділяючи лише тканини з щільністю від 190 до 30 одиниць. Хаунсфілд. На панелі D представлений чотирикамерний вигляд з об’ємом жиру в перикарді. Загальний жир у тілі: 10,682 см 3/м 2; жир на грудях: 3047 см 3/м 2; жир на перикарді: 104 см 3/м 2 (3,4%); жир на животі: 7,634 см 3/м 2; вісцеральний жир: 2148 см 3/м 2 (28% черевного жиру); підшкірний жир: 5486 см 3/м 2 (72% черевного жиру); товщина підшкірного жиру: 110,4 мм; окружність живота: 118,6 см.

Нарешті, товщину підшкірної жирової тканини (сума товщини передньої частини із заднебоковою товщиною) вимірювали на тому ж рівні, що і вимірювання окружності живота (черепний кінець клубових хребтів).

Дискретні змінні представлені у вигляді відсотків і відсотків. Безперервні змінні представлені як середнє значення ± стандартне відхилення. Порівняння між групами проводили за допомогою критерію Стьюдента для незалежних вибірок, одностороннього дисперсійного аналізу та тестів на найменшу різницю ЛСД (порівняння post hoc), як зазначено. Кореляції між неперервними змінними оцінювались за допомогою коефіцієнтів кореляції Пірсона. Статистичний аналіз проводили за допомогою програмного забезпечення SPSS®, версія 22 (Чикаго, Іллінойс, США). Значення р менше 0,05 вказувало на статистичну значимість.

Дев'яносто пацієнтів були зараховані між січнем 2016 року та вереснем 2017 року. Троє з них були виключені через відсутність систолічної фази для оцінки LA. Отже, загалом 87 пацієнтів становили досліджувану популяцію. Середній вік становив 66,4 ± 12,5 років. П’ятдесят вісім (67%) пацієнтів були чоловіками із середнім ІМТ 29,1 ± 5,6 кг/м 2 (табл. 1). У 36% пацієнтів КТ-ангіографія підтвердила наявність аневризми аорти. За показаннями, більше половини досліджень вимагали розширення аорти; 21% до імплантації черезшкірної аортальної заслінки, 10% через атеросклеротичну хворобу або підозру на аневризму черевної аорти, 5% для подальшого спостереження при дисекції аорти та 6% для інших причин (Таблиця 1).

Таблиця 1В Демографічні характеристики. Показання до запущеної торакоабдомінальної КТ-ангіографії

n = 87
Вік 66,4 ± 12,5
Чоловіча стать 58 (67%)
Артеріальна гіпертензія 60 (69%)
Гіперхолестеринемія 29 (33%)
Куріння 44 (51%)
Цукровий діабет 14 (16%)
Індикація
Розширення аорти 51 (59%)
До TAVI 18 (21%)
Атеросклеротична хвороба або підозра на ААА 9 (10%)
Розсічення аорти Чотири. П’ять%)
Інші 5 (6%)
Аневризма аорти 31 (36%)

Зв'язок між розмірами передсердь та глобальними та регіональними відкладеннями жиру в організмі

Розміри LA оцінювали за різними параметрами, із середньою площею з урахуванням чотирьох камер 24,9 ± 7,2 см 2 та двох камер 25,2 ± 6,2 см 2. Середній індексований об’єм становив 48,0 ± 16,6 см 3/м 2. Істотних відмінностей між статями щодо розмірів ЛА не було (чоловіки 47,4 ± 16,6 см 3/м 2 проти жінок 49,4 ± 16,4 см 3/м 2; р = 0,61).

Не було виявлено суттєвих кореляційних зв'язків між індексованим об'ємом передсердь та загальними маркерами відкладення жиру (ІМТ: r = - 0,11, p = 0,32; та загальним обсягом жиру в організмі: r = - 0,08, p = 0,48. Відповідно) та обсягом вісцеральний жир (r = - 0,13, p = 0,24).

Розподіливши розміри LA на три рівні групи (тертилі), було виявлено значний додатковий зв’язок із віком (p = 0,001). Не було виявлено значущих взаємозв’язків між цими групами (об’ємні показники ШІ) та загальними або регіональними показниками жиру в організмі як у загальній популяції (табл. 2), так і в аналізі, дискримінованому відповідно до наявності гіпертонії (таблиця додаткових матеріалів).

Таблиця 2В Кількісна оцінка загальних та регіональних відкладень жиру в організмі з дискримінацією за групами (третинами) об’єму лівого передсердя (см 3/м 2).

Об'єм лівого передсердя p T1 проти Т3 Нижній тертил Середній тертил Верхній тертил n = 29 n = 29 n = 29
Індекс маси тіла (кг/м 2) 30,7 ± 6,6 27,7 ± 4,9 28,8 ± 4,9 0,12 0,20
Окружність живота 103,2 ± 10,4 100,0 ± 12,3 103,3 ± 11,1 0,46 0,98
Загальний жир (см 3/м 2) 8 569,6 ± 2,576,0 7534,3 ± 2874,2 8 209,3 ± 2 705,7 0,34 0,61
Черевний жир (см 3/м 2) 6 160,7 ± 1744,1 5376,2 ± 2180,5 5758,7 ± 1933,4 0,32 0,44
Жир на перикарді (см 3/м 2) 109,0 ± 50,3 91,7 ± 41,6 118,4 ± 73,4 0,20 0,53
Вісцеральний жир (см 3/м2) 2845,4 ± 906,2 2178,3 ± 1,250,0 2499,9 ± 1342,9 0,11 0,26
Підшкірний жир (см 3/м 2) 3 318,3 ± 1,386,1 3199,5 ± 1,276,8 3 258,8 ± 1174,4 0,94 0,86
Товщина підшкірного жиру (мм) 90,4 ± 27,6 89,1 ± 29,0 81,2 ± 19,1 0,33 0,17

* Post hoc тести мінімальних відмінностей.

Що стосується прямих механізмів, то хоча це і обговорюється, припускають, що перикардіальний жир може механічно стискати передсердя та шлуночки, зменшуючи шлуночкову відповідність, впливаючи тим самим на діастолічні властивості лівого шлуночка 3, 30, 34 - 36. Це визначало б гіпертрофію шлуночків із розширенням передсердь та зміною наповнення шлуночків. З іншого боку, роль жирової тканини як активного метаболічного органу, здатного секретувати різні прозапальні цитокіни, пов’язані зі збільшенням серцево-судинного ризику 5, добре встановлена. Примітно, що ця діяльність приписується особливо вісцеральному та перикардіального жиру; Це частково пояснює «парадокс ожиріння», відсутністю кореляції між серцево-судинними захворюваннями та класичними маркерами ожиріння (вага, ІМТ, окружність живота тощо) 12, 17, 27 - 29, 37 .

Зараз, зосереджуючись на морфологічних змінах ШІ та глобальних та регіональних жирових відкладеннях, різні дослідження намагалися продемонструвати асоціації.

Численні клінічні випробування повідомляють про значну залежність між епікардіальним жиром, що оточує ЛА, та розвитком фібриляції передсердь, хоча його зв'язок із розмірами передсердь не є остаточним 19, 38. Слід зазначити, що загалом ці роботи спеціально оцінювали епікардіальний жир, що оточує ЛА, тоді як у наших дослідженнях ми оцінювали обсяг перикардіального жиру, включаючи епікардіальний та паракардіальний жир, від 15 мм над лівою коронарною артерією до діафрагми. Хоча ця стратегія покращує відтворюваність вимірювань і існує висока кореляція між перикардіальним та епікардіальним жирами, недавнє дослідження продемонструвало значні імуногістохімічні відмінності між жировою тканиною епікарда та паракарда 38. Це може принаймні частково пояснити різні висновки, виявлені в нашому дослідженні.

Poirier та ін. повідомляли про значну зв'язок між перикардіальним жиром та діаметром LA, хоча це спостерігалося лише у жінок і з меншою кореляцією, ніж ті, що спостерігаються з ІМТ та окружністю живота 1. Крім того, Iacobellis та ін. продемонстрували значний зв’язок між збільшенням жиру в епікарді та розширенням передсердь, а також змінами при розслабленні шлуночків у пацієнтів із патологічним ожирінням 4 .

Як вже згадувалося, у цьому дослідженні ми не виявили значущої залежності між класичними маркерами ожиріння та розмірами LA, а також з перикардіальними та/або вісцеральними жировими відкладеннями. Однією з можливих причин відсутності кореляції можна пов'язати з тим, що розміри передсердь не завжди є чутливим показником перевантаження. Насправді в даний час спільно оцінюються різні параметри при оцінці компромісу передсердь (розміри передсердь, поздовжнє розтягнення, фіброз та пікова швидкість придатка лівого передсердя, серед інших) 39. Як варіант, вісцеральні та/або перикардіальні жирові відкладення дійсно можуть бути не пов’язані зі значними гемодинамічними змінами. Подальші дослідження слід проводити для підтвердження різних гіпотез.

Це розслідування не отримувало конкретної допомоги від установ державного сектору, комерційного сектору чи некомерційних організацій.