50-річний чоловік із жовтяницею та болем у животі

Текст справи

50-річний, раніше здоровий пацієнт чоловічої статі, який консультувався щодо жовтяниці та болю в правому підребер’ї.

чоловік

Протягом 5 тижнів він починав з цього болю в правому верхньому квадранті, анорексії, астенії, свербіння, жовтяниці та темної сечі. Ніяких інших симптомів. Відсутність алкоголю, тютюну та наркотиків в анамнезі. Не подорожуйте протягом останніх 10 років. Відсутність інших симптомів через апарати, кардіологічних, суглобових, ендокринних або травних захворювань. Він не приймає наркотики. Жодних попередніх операцій та переливання крові.

Фізичний огляд виявив помірне ожиріння, жовтяницю та біль у правому верхньому квадранті. На грудній клітці була долонна еритема та кілька рубінових плям. Жодних ознак асциту та ознак енцефалопатії. Відсутність набряків, відсутність дубинок Нормальна аускультація серця та легенів. Відсутність лімфаденопатії. Гепатомегалія трьох пальців охоплює нижче реберної межі, при пальпації болючість. Відсутність спленомегалії.

Виконані лабораторні дослідження

Гемоглобін: 12,6 г/дл; Лейкоцити: 6200/мм3; тромбоцити: 170 000/мм3; креатинін: 0,8 мг/дл; протромбіновий час: 19 сек; частковий час тромбопластину: 55 сек; загальний білірубін: 25 мг/дл; прямий білірубін: 14 мг/дл; альбумін: 2,5 г/дл; лужна фосфатаза: 130 Од/л; GOT: 3023 U/L; GPT: 2270 U/L.

Було проведено УЗД черевної порожнини, яке продемонструвало регулярну гепатомегалію без маси. Ніякого асциту. Жодних ознак асциту, жодної жовчнокам’яної хвороби та холециститу. Портальне венозне та печінкове доплерівське дослідження також було нормальним.

Усі серологічні показники щодо вірусів гепатиту були негативними. Дослідження церулоплазміну плазми, альфа1-антитрипсину, ТТГ та метаболізму заліза були нормальними.

З ЦИМИ ДАНИМИ, ЯКОЮ БИ ВАША ДІАГНОСТИКА? ЧИ ДОСЯГНУТИ ДИАГНОСТИКИ БУДУТИ ІНШІ ДОСЛІДЖЕННЯ?

Діагноз: Аутоімунний гепатит

Потрібні маркери аутоімунної активності з визначенням IgG у плазмі крові (e 3170 мг/дл) та визначенням ANA (1: 500), антигладких м’язових антитіл ASMA (1: 120) та анти LKM (1:95), які підтвердив діагноз АВТОІМННИЙ ГЕПАТИТ.

Пацієнт отримував пероральний преднізон, покращуючи клінічні та лабораторні показники з першого тижня лікування.

Аутоімунний гепатит

Аутоімунний гепатит частіше зустрічається у жінок (90%), решта 10% залишається для чоловіків, як і в цьому випадку. Симптоми включають слабкість, жовтяницю та біль у животі з наявністю гепатомегалії та жовтяниці. У 10-50% пацієнтів спостерігаються інші аутоімунні процеси, такі як тиреоїдит, виразковий коліт або синовіт. Більшість пацієнтів мають хронічний гепатит, але 20-25% з них можуть мати гострий і менш фульмінантний вигляд. Однак вважається, що більшість гострих аутоімунних гепатитів є не що інше, як загострення субклінічного хронічного аутоімунного гепатиту, що пояснювало б наявність у деяких з них ознак хронічних захворювань печінки, таких як гіпоальбумінемія, долонна еритема або вени павука. Серед змінених лабораторних даних виділяється підвищення рівня IgG, ANA та інших антитіл, таких як ASMA, мурашиний SLA або анти LKM-1.

Патогенез аутоімунного гепатиту недостатньо відомий, але відомо, що рання діагностика разом із лікуванням кортикостероїдами значно покращує прогноз, як показують останні дослідження. Реакція пацієнта на таке лікування є значною і підтверджує діагноз. Лікування кортикостероїдами слід підтримувати принаймні 1 рік. Азатіоприн застосовується, як і при інших аутоімунних захворюваннях, коли кортикостероїди не покращуються або вони мають значні побічні ефекти.