Резюме

Слово "ахалазія" - це неологізм грецького походження, придуманий англійським лікарем сером Едвіном Купером у 1913 році, і означає: відсутність якості релаксації.
Ахалазія - це захворювання, яке клінічно проявляється твердою та рідинною дисфагією, регургітацією стравоходу, болем у грудній клітці, кашлем, аспірацією, пневмонією, печією та втратою ваги. Його патофізіологія відповідає відсутності перистальтики стравоходу та недостатньому розслабленню нижнього стравохідного сфінктера. Ці моторні аномалії обумовлені втратою міентеріальних нейронів, що координують перистальтику стравоходу, та розслабленням нижнього стравохідного сфінктера.

ахалазія

Дата надходження: 12.09.2018 - Дата прийняття: 16.11.2018

Вперше його описав сер Томас Вілліс у 1674 році. Хоча в даний час він вважається ідіопатичним, аутоімунні розлади та генетична схильність почали розглядатись як можливі причини; крім того, вірусні віруси герпесу та зараження вірусом герпесу зостер були визнані можливими причинами.
Щорічна захворюваність коливається від 0,3 до 1,63 на 100 000 людей у ​​дорослих, при щорічній поширеності 10 на 100 000 жителів. Це однаково вражає обидві статі, а найбільш постраждала вікова група - від 30 до 60 років.

Діагноз підозрюється за симптомами, представленими пацієнтом, серед яких найважливішим є дисфагія. Підтверджено ендоскопією верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, езофагограмою та манометрією високої роздільної здатності.
Лікування залишається паліативним і може керуватися підтипом ахалазії, згідно з класифікацією Чикаго. Найкращі результати отримують із використанням методів пневматичної дилатації, лапароскопічної міотомії Хеллера та, нещодавно, пероральної ендоскопічної міотомії (Per-Oral Endoscopic Myotomy, POEM), описаної Харухіро Іноуе в Японії в 2008 р. У дослідженнях досі відсутні рандомізовані проспективні дослідження довгострокове спостереження для визначення найкращої техніки.

Представлено оновлений огляд теми.