Літо - це період відпусток, кемпінгів, екскурсій. Укуси бджіл та ос є однією з небезпек, що переховуються на полях на відкритому повітрі, особливо в лісах.
Дорослі - прибл. 3% дітей приблизно 0,4-0,8% мають алергію на токсини цих комах. Коли проколюють комах, білкові речовини потрапляють в організм людини, тому навіть одне укус може викликати бурхливу місцеву або загальну реакцію. А багаторазові одночасні укуси можуть призвести до шокового стану у гіперчутливих людей.
Протягом нашого життя перші укуси матки та оси зазвичай викликають лише місцеву реакцію (біль, почервоніння в місці ін’єкції), але під час цього процесу відбувається так звана сенсибілізація, тобто розвиток гіперчутливості до токсинів матки або оси, може мати місце. Алергічна реакція гіперчутливості може виникнути під час наступного укусу бджоли або оси у осіб, які вже стали чутливими. Це може бути місцева або загальна реакція.
Місцева алергічна реакція сильна, масштабний набряк, почервоніння та свербіж, ураження вражає більшу частину тіла або всю кінцівку.
Загальною реакцією називають анафілактичний шок, суть якого полягає в тому, що циркуляція тіла руйнується. Незабаром після укусу комахи (2-30 хвилин) пацієнт відчуває запаморочення, сильне серцебиття, блідість, піт і низький кров’яний тиск. Ущільнення в грудях, набряки губ і обличчя можуть супроводжуватися перерахованими вище симптомами, утрудненим ковтанням і блювотою. У таких випадках пацієнтові загрожує життя і необхідна негайна невідкладна медична допомога, яка може включати внутрішньовенне введення ліків та, якщо необхідно, реанімацію. Якщо розвивається місцева алергічна реакція на укус бджоли, можуть бути призначені антигістамінні препарати.
У разі місцевої та загальної алергічної реакції пацієнта слід направити до алерголога для ретельного та точного обстеження та для початку так званої гіпосенсибілізуючої або специфічної імунотерапії.
Під час обстеження з крові визначають маточні та специ-анти-антитіла. Скільний тест слід проводити, якщо виявлення конкретного антитіла є негативним у людини з клінічними ознаками.
За словами пацієнта, часто не вдається встановити, чи вкусила його бджола чи оса. У таких випадках пацієнта слід обстежити на наявність обох типів укусів через можливість перехресної алергії.
Якщо результат позитивний, у дорослих як місцеві, так і системні алергічні реакції слід ініціювати «гасінням» алергічної реакції, гіпосенсибілізацією, що передбачає ін’єкцію маточної та осиної отрути невеликими дозами кожні два місяці. Це лікування не є безпечною процедурою, але його можна сміливо проводити в руках досвідченого фахівця. Дітям рекомендується виконувати в лікарняній палаті.
Як доповнення до терапії, пацієнту, який страждає алергією на укуси бджіл та ос, можна зробити ін’єкцію адреналіну, який пацієнт завжди носить із собою, і його можна легко вводити навіть у природі та через одяг. Ін’єкція не вимагає медичної підготовки, тому, якщо пацієнт неодноразово стикається з укусом матки або оси або виникає загальна анафілактична реакція, пацієнт може самостійно вводити його перед наданням невідкладної допомоги. Дуже важливо, щоб у такому випадку завжди слідкували за подіями медичного огляду, навіть якщо вам вдалося запобігти розвитку шоку.
Профілактика
Якщо ви готуєтесь до лісу чи поля, не носіть дуже барвистого, кричущого одягу, не використовуйте дезодоранти та парфуми. Якщо комаха поруч, не гойдайтеся, не пурхайте. Не ходіть босоніж. Не залишайте солодкі напої та тістечка безкоштовними. Харчуючись на природі, завжди стежте за їжею, напоями, чи є в них бджола чи оса.
На додаток до різнокольорових ароматних клумб, бджіл може зустрічатися у більшій кількості, тому зверніть на це увагу в таких умовах. Не чіпайте вулики та осині гнізда, доручіть це кваліфікованому спеціалісту з інсектицидів. Уникайте молодняку бджіл.
Що робити на випадок укусу бджіл або ос
Таким чином, алергія на укуси бджіл та ос може навіть призвести до стану, що загрожує життю. У разі реакції гіперчутливості укусів матки та ос, що викликає місцеві та/або загальні реакції, необхідне ретельне обстеження та алергологічне лікування та коригування ліків, оскільки таким чином можна запобігти серйозним медичним станам.
Використана література:
Професійний протокол МОЗ
Діагностика та лікування алергологічних кризових станів
Підготовлено Професійним коледжем алергології та клінічної імунології