Від дівчини-героїні книги Льюїса Керролла їй двадцять років після психотерапії.

Цікаво освіжати ненависні коментарі глядачів шість років тому. Повторимо, що весь голос людей заважав Тиму Бертону та його Алісі в країні чудес (2010):

Візуальні ефекти непотрібні і переплачуються, тривимірне зображення не має сенсу, вся плівка стерильна, у Джонні Деппа немає місця. Джонні Депп рятує фільм, але Міа Васиковська зовсім не вміє грати. Це порожній фільм Діснея, вона точно не ловить мультфільм Аліса 1951 року (також фільм Діснея).

У фільмі занадто мало Бертона, голлівудський крот задушив його талант. У фільмі занадто багато Бертона за рахунок оригіналу. У всякому разі, чому Аліса в ньому після статевого дозрівання? Де лоліта з роману Керолоу?

Чути були голоси, найсмішніше було те, що їх було в меншості. Насправді, фільм з двома преміями "Оскар" не провалився, заробивши мільярд доларів, він входить у число 20 найбільших досягнень в історії кіно.

Що ще смішніше, цього разу ситуація повторюється. Після прем'єри екранізатори навіть не охололи, і Хейтер уже ганяється за старою доброю першою роботою, яка з тих пір стала безперечним класичним набором очок на опитуваннях за найкращий фільм за мотивами книги Льюїса Керролла.

Його місце в ненависних коментарях було замінено другою частиною. Однак навіть це не такий страшний фільм, як стверджують перші, занадто швидкі реакції.

Аліса виготовлена ​​в СРСР

Про те, що пригоди Аліси в країні чудес є не лише літературною, а й кінокласикою, свідчить список адаптацій з десятками предметів. Перша спроба перенести історію на екран - з 1903 року, сьогодні це виглядає страшно.

Можна продовжувати подальші спроби захопити світ необмеженої фантазії від згаданого американського Діснея до російської Аліси на боці чудес із 80-х.

Справа в тому, що книга Льюїса Керролла є невід'ємною частиною світової поп-культури вже більше ста шістдесяти років з моменту її першого видання, чи то за обличчям вікторіанського автора, педофілом (спекуляцією) чи завзятим споживачем психотропних речовин ( підтверджений історичний факт).

Однак ця галюцинаційна подорож давно стикалася з можливостями показу. Як би вам довелося чекати трьох речей: технології CGI, третього виміру зображення та таланту Тіма Бертона.

Ми в 2010 році, коли «Аватар» також відбувся прем’єрно. 3D-кіно - повна новинка, глядачі очікують, що Аліса буде зачарована іншим світом, який може його охопити. Саме це він отримує в екшн-міксі трилера і казки, де Аліса - вже не дівчина, а доросла, емансипована жінка - вирішує конфлікт у реальному та уявному світі.

Це не був "бертон", ані адаптація оригіналу. Це був не просто фільм для дітей, а головним чином для них, що означало обмежений простір для візуального авангарду з більш консервативним дитячим смаком. Результат був прийнятним для сімей звичайного словацького чиновника як тренд-стартапіста з Каліфорнії на мікродозах ЛСД.

Для ринку загадка, чому це зайняло шість років, але друга частина хотіла б повторити успіх з Бертоном на виробничому кріслі та Джеймсом Бобіном (Da Ali G Show, Muppets) у ролі режисера.

дзеркалом
Фото - фотографії Уолта Діснея

Занадто різкий фільм

Сценарій Лінді Вулвертон не має нічого спільного із сюжетом книги.

Однак він має свій особливий гумор, поетику нісенітниць і парадокс. Як і творці «Володаря кілець», автори Аліси за дзеркалом розуміли, що якщо вони поважатимуть вигаданий світ у його цілісності, дусі, (не) логічності, вони зможуть перенести історію, і це не буде зґвалтуванням оригіналу.

Її гумор втілений характером Часу (Саша Барон Коен). Є парадокс. Друга частина - далі від оригіналу, але вона ближча до свого духу. Це триває візуально. 3D більше не повинен бути своєрідною самозберігаючою новинкою, а виміром, якого світ за дзеркалом, здається, чекав досі.

Книгу вже можна було прочитати через оптику фемінізму, що висвітлює активну жіночу героїню, яка є не просто кулоном чи предметом чоловіка. Фільм продовжує працювати з цим.

Аліса, смілива і впевнена в собі морська капітан, після повернення до Британії виявляє, що її успіх у консервативному вікторіанському суспільстві нічого не означає. Капітан корабля "для жінки це не професія". Сторонній вирушає в подорож за дзеркалом, щоб допомогти своїй подрузі, а місія допомагає їй перед дзеркалом у вирішенні реальної проблеми.

Хоча Аліса в цій книзі могла бути дзеркалом статевого дозрівання дівчат, фільм "Аліса" - це доросла жінка в психотерапії. Вона повинна заглибитися в минуле, щоб зрозуміти, що історія не зміниться, але вона може зцілити старі травми.

Питання може бути лише в тому, чи не перебільшує цей сценарій психологію.

Сюжет, який занадто нагадує «Злодії часу» Террі Гілліама, також виглядає перекомбінованим. Можливо, він хоче стати розумним фільмом, занадто розумним для дітей. Або в наших дитячих садках ростуть винахідливі виродки?