Суть аутоімунних захворювань полягає в тому, що імунна система організму розпізнає власні білки як антигени і виробляє проти них антитіла. Аутоімунні захворювання включають низку процесів хвороби, відповідно до їх прогнозу, від смертельної хвороби протягом тижнів до нешкідливої, наприклад майже все може статися до шкірного явища.
Суть патологічного явища аутоімунних захворювань полягає в фрагментації сполучнотканинних (колагенових) волокон. Фрагмент однорідного рожевого кольору ("фібриноїдна дегенерація") залишається на місці фрагментованих колагенових волокон, оточених білими кров'яними клітинами і відокремлених від навколишнього середовища. Дегенерація фібриноїдів зникає із рубцюванням. Існують захворювання, де переважає запалення (наприклад, дерматоміозит), десь запальний вузол (наприклад, гранулематоз Вегенера), де дегенерація фібриноїдів (наприклад, системний вовчак) і де утворюються рубці (наприклад, склеродермія).
Які найпоширеніші аутоімунні захворювання? Найпоширеніші аутоімунні захворювання перелічені нижче. Точний опис захворювань подано під відповідними заголовками в Посібнику з охорони здоров’я.
- Системні аутоімунні захворювання:
Системний червоний вовчак (СЧВ)
- Домінування дихальних шляхів при аутоімунних захворюваннях
Ідіопатичний прогресуючий фіброз легенів
- Захворювання щитовидної залози
- Аутоімунне захворювання кори надниркових залоз
- Аутоімунні захворювання шкіри
Місцева склеродермія (морфея, лінійна склеродермія)
- Аутоімунне захворювання скелетних м’язів
- Аутоімунні захворювання серцевого м’яза
- Аутоімунні захворювання нирок
Деякі нефротичні синдроми (мембранопроліферативний гломерулонафрит, хвороба Бергера, швидко прогресуючий гломерулонефрит).
Первинний аутоімунний гепатит
Хронічний активний («агресивний») гепатит, спричинений вірусною інфекцією
Аутоімунне запалення яєчників (при ранній менопаузі)
Аутоімунне запалення яєчок та стерильність
Мультиартрит (ревматоїдний артрит, прогресуючий хронічний поліартрит)
Аутоімунна гемолітична анемія
Крововилив з дефіцитом тромбоцитів (хвороба Верльгофа)
Звичайно, список ніколи не може бути повним. Існує ряд підозр на захворювання, але ми точно не знаємо, чи мають вони аутоімунне походження (наприклад, розсіяний склероз). З іншого боку, сегрегація за органами також не завжди є точною. СЧВ, напр. може спричинити захворювання нирок, як і гранулематоз Вегенера
Захворюваність та частота аутоімунних захворювань Кумулятивну частоту аутоімунних захворювань неможливо оцінити, але факт, що у більшості населення деякі аутоімунні захворювання виникають протягом їхнього життя. Хвороби у жінок складають приблизно втричі частіше, причина цього невідома. Вони виникають на будь-якому етапі життя, але дуже рідко зустрічаються у дітей. Їх частота починає зростати в період статевого дозрівання. На жаль, для молодих людей характерні більш агресивні захворювання (системний вовчак або СЧВ), у літніх людей найважливішим є спотворення малого ревматоїдного артриту.
Причини аутоімунних захворювань Причина аутоімунних захворювань досі невідома. Є напр. ревматоїдний артрит, з ризиком рецидиву серед родичів першого ступеня близько 10%, тому можна припустити роль генетичної схильності. Є також такі, при яких захворювання характеризується успадкуванням гена певних білків (наприклад, хвороба Бехтерева). Аутоімунне захворювання може розвинутися після зараження стрептококом піогеном. Підсумовуючи, однак, причина аутоімунних захворювань наразі невідома.
Симптоми та перебіг аутоімунних захворювань Усі захворювання мають специфічний спектр симптомів, на основі яких можна припустити захворювання. Деякі форми захворювання можна виявити переважно лабораторними методами (наприклад, СЧВ), інші методами візуалізації (МРТ, КТ), але останнє слово завжди має інженер тканин.
Курс завжди залежить від основного захворювання. Існує лише неприємне аутоімунне захворювання, яке, на жаль, є смертельним протягом тижнів. Навіть для одних і тих же захворювань існують великі індивідуальні відмінності. У разі СЧВ, напр. Перебіг хвороби, тривалість життя по суті визначається ураженням нирок.