Попередження: Останні товари в наявності!
- [АНТИТУСИВ]. Декстрометорфан - це декстро-ізомер леворфанолу, аналога кодеїну. Він діє централізовано, виробляючи депресію медулярного кашльового центру, зменшуючи вироблення тахікінінів, основних нейромедіаторів C-волокон, які складають згаданий центр управління. Невідомо, як він справляє цей ефект.
Він має протикашльову дію, подібну до кодеїну, але на відміну від цього, він не має наркотичної дії та на дихальну систему.
Димедрол - антигістамінний засіб H1 із седативним ефектом. Він працює, конкуруючи з гістаміном за рецептори Н1, таким чином, що він зменшує або запобігає, але не зменшує багато фізіологічних ефектів гістаміну, саме тому він використовується для полегшення нежиті та ринореї, пов'язаних з застуда.
- [СУХА КАШЛЯ]. Симптоматичне лікування непродуктивних форм кашлю (ірритаційний кашель, нервовий кашель) при [ЗАГАЛЬНИЙ ХОЛОД] і [ГРИП].
- Дорослі та старше 12 років, перорально: 5 мл (15 мг гідроброміду декстрометорфану та 7,5 мг
димедролу гідрохлорид)/4-8 годин. Не перевищуйте 6 щоденних прийомів.
- Діти від 6 до 12 років: 2,5 мл (7,5 мг гідроброміду декстрометорфану і 3,75 мг
димедрол гідрохлорид)/4-8 год. Не перевищуйте 6 щоденних прийомів.
Дозування в особливих ситуаціях:
- Печінкова недостатність: Рекомендується зменшити дозу до половини нормальної дози та не перевищувати чотирьох добових введень.
- Люди похилого віку: люди старше 65 років більш сприйнятливі до побічних реакцій
- Антиаритмічні засоби (аміодарон, хінідин). Описані випадки токсичності декстрометорфану в поєднанні з антиаритмічними препаратами, ймовірно, як наслідок пригнічення антитусивного метаболізму. Може знадобитися корекція дози.
- Антидепресанти (МАОІ, СІЗЗС). Серйозні, навіть смертельні, побічні реакції мали місце при застосуванні декстрометорфану та МАО, що характеризується серотонінергічним синдромом із збудженням, пітливістю, ригідністю та гіпертонією. Подібні умови спостерігалися при поєднанні декстрометорфану з селективним інгібітором зворотного захоплення серотоніну, таким як пароксетин. Ця картина могла бути зумовлена пригніченням печінкового метаболізму декстрометорфану. Не можна виключати, що це відбувається з іншими серотонінергічними препаратами, такими як сибутрамін. Тому рекомендується уникати асоціації та не вводити декстрометорфан як мінімум через 14 днів після лікування антидепресантом.
- Коксиби. У фармакокінетичних дослідженнях було виявлено, що концентрація декстрометорфану в плазмі крові може бути підвищена при введенні разом із целекоксибом, парекоксибом або вальдекоксибом. Ефект може бути викликаний пригніченням печінкового метаболізму декстрометорфану.
- Відхаркувальні та муколітики. Пригнічення кашльового рефлексу може призвести до легеневої обструкції у разі збільшення обсягу або плинності бронхіального секрету.
- Метопролол. Димедрол може спричинити підвищення рівня метопрололу в плазмі через
інгібування CYP2D6, метаболічного вимірювача метопрололу
- Етиловий спирт. Спільне вживання алкоголю та димедролу може посилити седативний ефект обох речовин. Під час лікування рекомендується уникати вживання алкоголю.
- Антихолінергічні засоби (антипаркінсоніани, трициклічні антидепресанти, МАО-інгібітори, нейролептики). Введення димедролу разом з іншими антихолінергічними препаратами може посилити антихолінергічні ефекти, тому рекомендується уникати асоціації.
- Седативні засоби (опіоїдні анальгетики, барбітурати, бензодіазепіни, нейролептики). Одночасне застосування димедролу та седативного препарату може посилити снодійну дію. Рекомендується дотримуватися граничних запобіжних заходів.
Побічні реакції зазвичай частіші протягом перших днів лікування.
- Травна Іноді можуть з’являтися [НАУЗЕЯ], [РВУВАННЯ] та інші [ШЛУНКОВО-кишкові ПРОЯВИ], наприклад [СУХА РОТА].
- Неврологічний/психологічний. Може з’явитися [сонливість] або [ЗАГУМЛЕННЯ]. Набагато рідше зустрічаються психічні [ЗБУТЕННЯ] та [НАПРЯМКИ], які, як правило, частіше зустрічаються у дітей.
- Окуляри: [РОЗМІТЕНЕ ВИДЕННЯ]. Дуже рідко: підвищення внутрішньоочного тиску.
- Нирки та сечовиділення: [ПОРУШЕННЯ МІКЦІЇ], частіше у людей похилого віку.
- Імунний: Дуже рідко: реакції гіперчутливості.
Дуже рідко можуть виникати парадоксальні реакції.
Під час лікування антигістамінними препаратами після інтенсивного впливу сонячних променів повідомлялося про дерматологічні алергічні реакції та [РЕАКЦІЇ ФОТО ЧУТЛИВОСТІ].
- Цей препарат не слід приймати під час годування груддю.
- Це може спричинити сонливість, тому рекомендується проявляти обережність під час керування автомобілем, а не поєднувати його з наркотиками або іншими заспокійливими речовинами, такими як алкоголь.
- Про будь-які зміни поведінки або настрою пацієнта слід повідомляти лікаря.
- Слід повідомити лікаря, якщо пацієнт лікується антидепресантами.
- Якщо після періоду лікування, який триває тиждень, кашель продовжується або супроводжується сильним головним болем, лихоманкою або шкірними висипаннями, бажано звернутися до лікаря.
- Під час лікування бажано пити багато води.
- Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату або [ОПІОЇДНА АЛЕРГІЯ].
- Пацієнти, які перебувають на лікуванні антидепресантами типу MAOI або SSRI (див. Розділ «Взаємодії»).
- Історія [ПОДОВЖЕННЯ ІНТЕРВАЛУ QT].
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРО ЕКСПИВЕНТИ: - Цей препарат містить сорбіт. Пацієнти зі спадковою [ФРУКТОЗНОЮ ІНТЕРЛЕНЦІЄЮ] не повинні приймати цей препарат.
- [ПЕЧІНКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ]. Декстрометорфан і димедрол метаболізуються в печінці, тому в разі печінкової недостатності може накопичуватися таке саме. Може знадобитися коригування дози (див. Дозування).
- [ГІПЕР ЧУТКОВІ РЕАКЦІЇ]. Декстрометорфан може стимулювати вироблення гістаміну, тому рекомендується застосовувати його з обережністю дітям-атопікам, у яких спостерігається тенденція до реакцій гіперчутливості.
- Постійний кашель Крайні запобіжні заходи рекомендуються пацієнтам із хронічним кашлем, наприклад, пов’язаним з курінням, [ЛЕГЕНЬНА ЕМФІЗЕМА], [АСТМА] або у випадку [ПРОДУКТИВНОГО КАШЛЮ], оскільки, гальмуючи кашльовий рефлекс, це може змінити відхаркування та збільшити резистентність дихальних шляхів. Зверніться до лікаря, якщо кашель триває більше тижня або супроводжується високою температурою, висипом на шкірі або постійним головним болем.
- Пацієнти з підвищеним внутрішньоочним тиском, гіпертиреозом, серцево-судинними захворюваннями,
гіпертонія, пілородуоденальна обструкція, [ПЕПТИЧНИЙ ЯЗВИК], [ГЛАВКОМА], [ПРОСТАТИЧНА ГІПЕРПЛАЗІЯ] або [ОБМЕЧЕННЯ МОЧОВОГО МІХУЛЯ], [УТРИМАННЯ МОЧОВОГО МОЧУ] та [ГІПОПОТАЗЕМІЯ], внаслідок антихолінергічних ефектів цих дифенгідрамін,
- Димедрол, завдяки своєму антидискінетичному та протиблювотному ефекту, може маскувати ототоксичність, спричинену ототоксичними препаратами, а також діагноз апендициту.
- [ФОТОЧУТКОВІ РЕАКЦІЇ]: Димедрол може спричинити явища фоточутливості.
- Залежність. Наявність залежності та зловживання декстрометорфаном є дуже рідкісною, хоча траплялись і випадки. Насправді було п'ять випадків смерті, пов'язаних із зловживанням капсулами декстрометорфаном. Тому рекомендується вживати граничних запобіжних заходів і стежити за пацієнтом, особливо за дітьми, у разі появи таких симптомів зловживання, як зміна настрою, зміна звичок або зовнішності людини, шкільна недостатність, зловживання великою кількістю продуктів від кашлю, ліки, відсутні у домашній аптечці або з’являються в кімнаті дитини.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДО ЕКСЦІПІЄНТІВ: - Цей препарат містить амарант як допоміжну речовину. Може викликати реакції алергічного типу, включаючи астму, особливо у пацієнтів із [САЛІЦІЛАТОВОЮ АЛЕРГІЄЮ].
Використання декстрометорфану в клінічній практиці, а також кілька звітів та бібліографічних джерел не показали ембріотоксичних ефектів. Однак за відсутності наукових даних рекомендується застосовувати цей препарат за відсутності більш безпечних терапевтичних альтернатив та за умови, що користь перевищує можливі ризики. Димедрол проникає через плаценту. Застосування цього препарату рекомендується лише за відсутності більш безпечних терапевтичних альтернатив.
Невідомо, чи декстрометорфан виділяється з грудним молоком, і чи це може вплинути на новонародженого. Рекомендується припинити грудне вигодовування або уникати прийому цього препарату. Димедрол може пригнічувати лактацію завдяки своїм антихолінергічним ефектам, а також у незначних кількостях виводиться з грудним молоком. Отже, застосування цього препарату під час годування груддю протипоказано.
Діти, і особливо наймолодші, можуть бути більш сприйнятливими до побічних реакцій цього препарату. Не рекомендується застосовувати дітям віком до 6 років.
Пацієнти літнього віку більш схильні до несприятливих наслідків декстрометорфану, хоча цей препарат має більш високий профіль безпеки, ніж кодеїн. Однак рекомендується застосовувати його з обережністю.
Під час лікування рекомендується приймати цей препарат під час їжі та пити багато води.
У разі нічного кашлю бажано вводити цей препарат перед сном. Якщо кашель погіршується, якщо він зберігається більше 7 днів або якщо він супроводжується високою температурою, шкірним висипом або постійним головним болем, слід оцінити клінічну ситуацію.
Під час лікування може спостерігатися зниження реакційної здатності або сонливість, що необхідно враховувати при керуванні автотранспортом або роботі з машинами.
Через 1 місяць після першого відкриття контейнера.
Зберігати при температурі не нижче 30ºC. Уникайте замерзання.
- Рекомендується спостерігати за пацієнтом на наявність ознак зловживання.
- Слід уникати асоціації декстрометорфану з антидепресантами, дозволяючи принаймні 14 днів відпочинку між прийомом обох препаратів.
- Не вводити пацієнтам із седацією, ослабленням або прикутою до ліжка
- Не використовуйте цей препарат у разі постійного або хронічного кашлю, оскільки він може погіршити стан
відхаркування і тим самим збільшити опір