Перегляньте статті та зміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні зведення наукових журналів на момент публікації

Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам

Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси

Сьогодні оновлене та зростаюче значення інфекційної патології є загальновизнаним: поява нових збудників, стійких штамів, процесів з невідомою досі клінічною експресією, дуже складних станів. У той же час клінічна мікробіологія та інфекційні хвороби зазнали значного розвитку як відповідь на виклик, що постає перед сучасною інфекційною патологією. Інфекційні хвороби та клінічна мікробіологія - офіційна публікація Іспанського товариства SEIMC. Він відповідає науковій гарантії цього Товариства, подвійній функції розповсюдження наукових досліджень, як клінічних, так і мікробіологічних, що стосуються інфекційної патології, та сприяє постійному навчанню тих, хто зацікавлений у цій патології, через статті, орієнтовані на цю мету та підготовлені Найвищим рейтингом авторів, запрошених журналом.

Індексується у:

Поточний зміст індексу/Клінічна медицина, JCR, розширений SCI, Index Medicus/Medline, Excerpta Medica/EMBASE, IBECS, IME, CANCERLIT, SCOPUS

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.

інфекцією

36-річна жінка марокканського походження без відповідної історії хвороби, яка потрапила через сильний та прогресуючий головний біль тримісячної еволюції, нудоту, світлобоязнь та гарячкове почуття. Системне та неврологічне обстеження не виявило відхилень. У проведених тестах виділявся CRP 3 мг/дл із нормальним аналізом крові, іонами та функцією печінки та нирок. КТ голови з контрастом виявила 2 ураження головного мозку (скроневі та ліві мозочки) з посиленням вузлового контрасту та інтенсивним набряком. На МРТ спостерігались множинні ураження у всьому мозку, серед яких найбільшою була ліва скронева кістка з посиленням контрасту, набряком та ефектом маси (рис. 1). Серологія ВІЛ була позитивною за допомогою ІФА та підтверджена вестерн-блот, а кількість лімфоцитів CD4 становила 17/мм 3 .

МРТ (T1 з контрастом) на момент виявлення церебрального аспергільозу (A) та через 16 місяців протигрибкового та антиретровірусного лікування (B).

Пацієнт розпочав лікування піриметаміном 75 мг/добу перорально, сульфадіазином 1 г/6 год перорально, цефтріаксоном 2 г/12 год в/в, метронідазолом 500 мг/6 год в/в. і дексаметазон 4 мг/8 год в/в. за спаданням. Серологія IgG як для токсоплазми (тест ELISA: індекс 2,09), так і для цитомегаловірусу (тест LIAISON/CLIA: індекс 12,66) була позитивною, а для сифілісу, цистицеркозу, бруцел, борелій та коксієли - негативною. Криптококовий антиген у сироватці крові був негативним, а галактоманнан - неодноразово позитивним за допомогою ІФА (індекс від 0,8 до 1,1). Торакоабдомінальна КТ та трансторакальна ехокардіографія не виявили відхилень.

На 20-й день лікування антитоксоплазмою була проведена біопсія мозку після спостереження за появою нових уражень на МРТ черепа та клінічного поліпшення не було отримано. Кілька зразків були отримані з периферійної зони лівої скроневої маси. Гістологічне дослідження показало реактивний гліоз та вузькі, септировані та розгалужені гіфи, характерні для Aspergillus. Культура звичайних мікробів, мікобактерій та грибів та ПЛР T. gondii були негативними як у тканині мозку, так і в спинномозковій рідині, отриманій під час тієї ж процедури. Молекулярний діагноз Aspergillus не проводився. Попередні методи лікування були призупинені, і вориконазол (420 мг/12 год, 2 дози, потім 280 мг/12 год внутрішньовенно) та тенофовір (245 мг/день), ентрицитабін (200 мг/день) і майже одночасно ралтегравір (400 мг/12 год, замінюється після перевірки відсутності резистентності невирапіном 200 мг/добу, 2 тижні, потім 200 мг/12 год), з хорошою переносимістю та прогресивним поліпшенням.

Протягом наступних тижнів у пацієнта спостерігався тромбоз венозно-колінної суглоби з легеневою емболією, великим колітом, спричиненим цитомегаловірусом (лікування внутрішньовенно ганцикловіром, 3 тижні з подальшим пероральним введенням валганцикловіру), внутрішньолікарняною пневмонією та сепсисом невизначеного походження через Serratia. Через 3 місяці після першого прийому у пацієнта не було неврологічних проявів. Під час інтеркурентного епізоду болю в животі та блювоти вориконазол було припинено, і його повторне введення супроводжувалось генералізованим свербінням, для якого його замінювали позаконазолом 400 мг/12 год перорально. Моніторинг рівнів вориконазолу або позаконазолу в плазмі крові не проводився.

Після 16-місячного лікування антиретровірусними та протигрибковими препаратами з належним дотриманням норми та прийому позаконазолу з дієтою з високим вмістом жиру пацієнт протікав безсимптомно, з 235 лімфоцитами CD4/мм 3 та не виявленим вірусним навантаженням на ВІЛ. На МРТ черепа багато уражень зникли, а решта значно зменшилися в розмірах, зберігаючи контрастність у деяких (рис. 1). Після пояснення ризиків для пацієнта вторинну профілактику позаконазолом було призупинено, і через 16 місяців пацієнт залишається безсимптомним, а ураження головного мозку не змінюються на контрольній МРТ.