Субота, 2 січня 2021 р. - Авель

вегетативної

Симпатична та парасимпатична нервові системи

Вегетативна нервова система зустрічається як у центральній, так і в периферичній нервовій системі. Він розділений на дві частини, симпатичну (симпатичну) та парасимпатичну (парасимпатичну) частини, і, як підкреслювалося раніше, містить аферентні та еферентні волокна.

Ця різниця між симпатичною та парасимпатичною частинами обґрунтована різницею як в анатомічних особливостях, нейромедіаторах, так і в фізіологічних ефектах. Симпатична та парасимпатична частини справляють протилежні ефекти на більшість органів, і тому дві частини вважаються фізіологічно антагоністами. Однак слід зазначити, що обидві частини працюють разом, і що баланс між їх діяльністю є тим, що підтримує стабільне внутрішнє середовище.

Симпатична частина вегетативної нервової системи

Симпатична система є більшою з двох частин вегетативної нервової системи і дуже рясно розподілена по всьому тілу; він іннервує серце та легені, м’язи дуже великої стінки судини, волосяні фолікули та потові залози, а також багато органів черевної порожнини та тазу. Функція симпатичної системи полягає в тому, щоб підготувати організм до витримки раптово більших навантажень. В результаті частота серцевих скорочень збільшується, артеріоли шкіри та кишечника стискаються, скелетні м’язи розширюються, а кров’яний тиск підвищується. Розподіл крові змінюється за рахунок зменшення кровопостачання шкіри та шлунково-кишкового тракту (шлунково-кишкового тракту), при цьому більше крові надходить у мозок, серце та скелетні м’язи. Це супроводжується тим, що симпатичні нерви розширюють зіниці; пригнічують гладкі м’язи бронхів, кишечника та стінки сечового міхура; вони закривають сфінктер. Волоски піднімаються і починається потовиділення. Симпатична нервова система складається з еферентного розтягування спинного мозку, двох симпатичних truncus sympathicus, важливих гілок, кіс та регіональних гангліїв.


Роль симпатичної нервової системи

Симпатична система є частиною вегетативної нервової системи, її дія протилежна дії парасимпатичної нервової системи. Симпатична нервова система в першу чергу відповідає за реакцію на стрес у стресовій ситуації, в надзвичайних ситуаціях вся система активується як єдине ціле.

Будова симпатичної нервової системи

Центральні відділи симпатичної нервової системи розташовані в гіпоталамусі, середньому мозку, стовбурі мозку та частинах сірої речовини спинного мозку. Симпатичні нервові волокна беруть початок з тильного та поперекового відділів спинного мозку, звідки вони потрапляють у симпатичний дуоденальний ланцюг, що проходить уздовж обох боків хребта. У пучках подразник перемикається, звідки доходить до нутрощів. Сенсорні волокна симпатичної системи потрапляють в головний і спинний мозок разом з іншими чутливими волокнами.

Вплив симпатичної нервової системи

В екстрених випадках симпатична нервова система збуджується в цілому. В результаті зіниця розширюється, рот пересихає (через гальмування функції слинних залоз), серце б’ється швидше, рівень цукру в крові підвищується, більше крові надходить у мозок, м’язи та життєво важливі органи, а свідомість стає більш пильною.

Парасимпатична частина вегетативної нервової системи

Функціонування парасимпатичної частини вегетативної нервової системи спрямоване на збереження та відтворення енергії. Частота серцевих скорочень зменшується, зіниці стискаються, збільшується перистальтика та секреторна функція залози, розкриваються сфінктери і скорочуються гладкі м’язи сечового міхура.

Роль парасимпатичної нервової системи

Парасимпатична система є частиною вегетативної нервової системи, її дія протилежна дії симпатичної нервової системи. Загалом, він використовується для підтримки життя організації щодня. Він відіграє важливу роль у регулюванні травлення та виведення.

Будова парасимпатичної нервової системи

Центральні відділи парасимпатичної нервової системи розташовані в гіпоталамусі, середньому мозку, стовбурі мозку та частинах сірої речовини спинного мозку. Анатомічно виділяють дві основні частини - голову та крижину. Вегетативні волокна голови досягають своїх кінцевих точок у мозкових нервах, особливо важливу роль відіграє Х-нервовий нерв, планетарний нерв, оскільки він іннервує практично всі органи черевної порожнини, крім серця та легенів. Крижова частина відповідає за вегетативну іннервацію прямої кишки та статевих органів.

Вплив парасимпатичної нервової системи

Зміни в збудженні парасимпатичної нервової системи багатоманітні: зіниця звужується, починається слиновиділення, серцебиття сповільнюється, дихання поглиблюється, а шлункові та кишкові рухи посилюються. У кишечник потрапляє більше крові, починається вироблення травних соків.