рівень

Група турецьких ветеринарів виявила дивовижну залежність між постійним переслідуванням хвоста собак та рівнем їх холестерину.

Все більше і більше досліджень проводиться на людях, щоб пролити світло на зв’язок між високим рівнем холестерину та поведінковими розладами, такими як напади паніки, повідомляє Discovery News.

"У собак переслідування хвоста часто трапляється після психологічних травм, хірургічних втручань або хвороб", - зазначив Хасан Батмаз, дослідник факультету ветеринарної медицини Улудазького університету, який повідомив про свої дослідження з колегами в Журналі практики дрібних тварин. Деякі породи, такі як бультер’єр та німецька вівчарка, частіше мають хвостових кліщів, ніж інші.

В рамках дослідження дослідники взяли кров у 15 здорових собак, які переслідували власні хвости. В якості контролю також досліджували кров 15 вівцематок, які рідко перекошувались під час хвостів. Як було виявлено в контрольній групі, рівні як "поганого холестерину", ЛПНЩ (ліпопротеїдів низької щільності), так і "хорошого холестерину", ЛПВЩ (ліпопротеїдів високої щільності) були значно вищими в горезвісних хвостах.

Дослідники пояснюють, що високий рівень холестерину змінює проникність клітинних мембран, тим самим впливаючи на потік мозкових гормонів, таких як серотонін, який впливає на настрій і поведінку. Стерви частіше стають горезвісними хвостовиками, ніж самці, але дослідники не можуть пояснити причину цього. Ліза Петтерсон, директор з комунікацій Американського кінологічного клубу, була здивована турецькими дослідженнями.

"Ця гіпотеза цікава, тим більше, що ми зазвичай не розглядаємо рівень холестерину у собак", - сказала Ліза Петтерсон. Як він пояснив, високий рівень холестерину у собак не завжди завдає настільки великої шкоди здоров'ю, як у людей, тому його значення не вивчаються у чотириногих під час звичайного щорічного обстеження здоров'я собак. "Ми не вимірюємо кров'яний тиск у собак, якщо вони не мають досить екстремальних симптомів", - додав він.

Ліза Петтерсон пояснила, що цілком нормально для цуценят переслідувати власних членів, оскільки вони знайомі лише зі своїм тілом. Але коли погоня за хвостом стає закріпленою звичкою тварини, у неї є якась внутрішня чи зовнішня причина. На запитання, чи дієта з низьким вмістом жиру може перешкодити собакам переслідувати хвости, Ліза Петтерсон поставила питання, чи високий рівень холестерину буде наслідком переїдання. За його словами, харчова цінність, вміст білків, ліпідів та води у кормах для домашніх тварин визначається державою.

"Собаки не смажать картоплю цілими днями", - гірко зауважила Ліза Петтерсон.