Короткий словник словацької мови

чумач -а м. щось заплутане, плітки, грудочка, грудка: гл. вата, волосся, хутро, ч-е сніг;

квадратні

чумачик -а м. zd rob.: сніг ч-у

Чумайські аксесуари: поводитися гл.

chumeľ -mľa m. вираз пучок: гл. волосся, трава, туман;

  • Правила словацької орфографії

    чумач ма м.; пучковий; чумачик ма м.

    чумай ма м.; Чумай; Чумайські аксесуари; чумаство sa s.

    Словник словацької мови (з 1959 - 1968) 1

    тулитися, -í, -я нед. (зазвичай на снігу) густо падають великими пластівцями;
    котитись у валках, у пучках, у пучках: сніг, снігові валки;
    неос. густий сніг випадає зовні (sa) снігу;
    пил накопичується;
    полова заплутана;
    туман, дим метушиться, хмари метушаться;

    прен. прийти в достатку, зграя, зграя: тіні невисловлених думок затьмарені (Вадж.);
    Приглушеним голосом, що бурмотів спогадами, він почав говорити. (Урб.) Слуги, діти туляться в один клубок (Штейн.) В розгубленості рухаються.

    ● ніби не замерзло, ніби нічого не сталося

    згусток (застарілий і згусток), -і людина. р. щось згруповане, сплутане, ущільнене, волосся, пучок, пучок: гл. вати, гл. трава, гол. волосся, хутро, ч-е сніг;
    гл. туман, дим;
    прен. гл. люди стадо, стадо;
    грона бджіл (кук.), купу газет (вадж.);

    хохлатий і пучковий додати. м. що мають форму пучка, чубчика, сплутаного, ущільненого: ch-á шерсть, ch-á трава, ch. сніг

    Чумай, -людина. р. лаятися дурнем, дурнем;

    чумайко, мн. ні. -Чоловік. р. zdrob. слабкий.

    згусток 1, -молочний чоловік. р. вираз пучок: гл. волосся. гл. сена;
    гл. дим, пар;
    прен. гл. хлопчаче стадо

    група 2, -дружини жінок. р. база. хуртовина: у снігу смертельна хуртовина (Вадж.);
    прен. Всередині мого дишля мене вхопила купа (Ráz.)

    чумеліка, -е, -обличчя жінок. р. снігоприбирач, мітла, буря: сніг ч., зима ч-е