панкреатиту

Оновлено: 22 грудня 2017 р

діагностика гострого панкреатиту це може бути встановлено на основі клінічної картини, описаної пацієнтом, і підтверджено підвищенням концентрації ферменту амілази в крові. Іноді, оскільки амілаза також виробляється в інших залозах, таких як привушні залози, необхідно провести специфічне визначення амілази або ліпази підшлункової залози, яка є іншим ферментом підшлункової залози.

Для візуалізації запаленої підшлункової залози використовують УЗД та КТ. З першим також будуть виявлені зміни жовчного міхура та літіазу, які могли його генерувати, тоді як при КТ діагностика панкреатиту є більш точною і може діагностувати ускладнення, такі як кісти, абсцеси, некроз, кровотеча тощо.

Інший тест, ЕРХП (ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія), складається з ендоскопії через рот до загальної жовчної протоки та ін’єкційного введення контрасту, щоб провести протоки жовчного міхура та підшлункової залози. Це дозволяє розблокувати цей проток, якщо є камінь або бруд, і навіть провести біопсію, якщо перешкода пов’язана з пухлинними причинами. Це корисно у випадках травматичного панкреатиту та важкого літіазу, хоча бувають випадки гострого панкреатиту, при якому підшлункова залоза здається нормальною при обстеженні.

Для нього діагностика хронічного панкреатиту Слід враховувати тривале вживання алкоголю, хронічні або епізодичні болі в животі та наявність кальцифікатів підшлункової залози, а також інші ознаки, такі як втрата ваги або стійка діарея. У цих випадках концентрація амілази в сироватці крові є нормальною. Погане перетравлення жирів і білків спостерігається через зменшення секреції ферментів підшлункової залози.

Рентгенографія черевної порожнини може виявити кальцинати підшлункової залози, тоді як УЗД корисно для перевірки збільшення підшлункової залози або для виявлення псевдокісти, заповненої рідиною. ERCP - це рентгенологічний тест для діагностики ранніх змін в протоках підшлункової залози.