гемоглобіну

Зміст

  • 1 Кон'югований і некон'югований рівень білірубіну
  • 2 Рівень гемоглобіну в плазмі
  • 3 Рівень гаптоглобіну в сироватці крові
  • 4 Рівень гемопексину в сироватці крові
  • 5 Рівень метгемальбуміну в сироватці крові
  • 6 Визначення гемоглобіну та гемосидерину в сечі
  • 7 Електрофорез гемоглобіну
  • 8 Список літератури
    • 8.1 Пов'язані статті
    • 8.2 Посилання

Кон'югований і некон'югований рівень білірубіну редагувати джерело]

Білірубін є метаболітом гему, що виникає внаслідок його деградації в клітинах системи моноцито-макрофагів (MFS). Некон'югований (непрямий) білірубін виділяється в плазму і транспортується в комплексі з альбуміном до печінки, де у присутності ферменту блірубін-UDP-глюкуронілтрансфераза утворює кон'югований (прямий) білірубін. Рівень прямого та непрямого білірубіну відображає деградацію гему та збільшується під час гемолізу, рівень прямого білірубіну також змінюється при захворюваннях печінки. Підвищений рівень некон'югованого білірубіну через зниження активності білірубіну-UDP-глюкуронілтрансферази спостерігається у Синдром Гілберта.

Рівень гемоглобіну в плазмі редагувати джерело]

Принципом тесту є здатність гемоглобіну каталізувати окислення бензидину в присутності перекису водню, що призводить до зміни кольору розчину на зелений, а пізніше на синій. Інтенсивність кольору визначається спектрофотометрично. Нормальна концентрація гемоглобіну менше 5 мг/л. Для обстеження використовується некоагульована кров, зібрана в гепарині. Важливо запобігати гемолізу під час збору та обробки зразків. Зразок центрифугують при 2500 об/хв. Гемоглобін у плазмі крові підвищується за допомогою внутрішньосудинного гемолізу, тоді як він не підвищується при позасудинному гемолізі.

Рівень гаптоглобіну в сироватці крові редагувати джерело]

Гаптоглобін - це плазмовий глобулін, який зв’язує гемоглобін. Для визначення його концентрації використовується кілька методів, напр. електрофорез, променева імунодифузія, хроматографія. В якості зразка використовують сироватку, отриману з рідної крові. Знижений рівень гаптоглобіну присутній при гемолізі та захворюваннях печінки, підвищений при запальних захворюваннях та злоякісних пухлинах. Коли зв'язуюча здатність гаптоглобіну виснажується при посиленому гемолізі, гемоглобін виводиться з сечею або внутрішньосудинно розпадається на гем, який згодом окислюється, і глобін. Окислений гем зв'язується з гемопексином або альбуміном.

Рівень гемопексину в сироватці крові редагувати джерело]

Гемопексин - це плазмовий глобулін, функцією якого є зв’язування окисленого гему, що виділяється з гемоглобіну, коли зв’язуюча здатність гаптоглобіну виснажується. Вважається більш точним показником внутрішньосудинного гемолізу, ніж рівень гаптоглобіну. Для тестування використовують електрофорез або променеву імунодифузію, а в якості зразка використовують сироватку, отриману з власної крові. Знижені до нуля рівні присутні під час гемолізу. Знижений рівень також присутній при захворюваннях печінки та нирок, злоякісних пухлинах, інфекціях, цукровому діабеті. Підвищений рівень присутній у гострих станах (реагент гострої фази).

Рівень метгемальбуміну в сироватці крові редагувати джерело]

Метемальбумін - це комплекс окисленого гему та альбуміну, який утворюється при виснаженні зв'язуючої здатності гаптоглобіну. На відміну від гемопексину, він не поглинається клітинами MFS і циркулює в сироватці крові, поки гем не переходить у гемопексин. Для його визначення використовуються спектрофотометричні методи, а як зразок використовується нативна сироватка крові. Метемальбумін, як і гемопексин, вважається чутливим показником внутрішньосудинного гемолізу.

Визначення гемоглобіну та гемосидерину в сечі редагувати джерело]

При перевищенні здатності зв’язувати гаптоглобін частина гемоглобіну потрапляє в сечу. У разі хронічного гемолізу гемоглобін поглинається клітинами ниркових канальців і при пошкодженні виділяється у формі гемосидерину. Гемосидерин - це запасна форма заліза, яка утворюється внаслідок агрегації молекул феритину з надлишком заліза.

Електрофорез гемоглобіну редагувати джерело]

Зміни в структурі молекули гемоглобіну призводять до зміни її рухливості в електростатичному полі, яке використовується для розрізнення аномального гемоглобіну. В якості основи використано венорний буферний електрофорез (pH 8,6) та лужний ацетатний електрофорез у лужному середовищі (pH 8,9). За необхідності вони доповнюються додатковими тестами (методи аналізу ДНК)