Оновлено: 10.05.2016 9:39 ->
У неділю мова йшла не про те, чи буде референдум дійсним, а про те, наскільки довго - чи як довго - Віктор Орбан зумів побудувати партійну державу.
Відповідно до основних норм демократії, будь-яке вираження думки громадянського суспільства - референдум, вибори - є дійсним, якщо воно проводиться державним апаратом, який обслуговує учасників нейтрально та неупереджено, за справедливих умов конкуренції, прийнятих переважна більшість зацікавлених сторін. У найсуворішому - і найбільш правильному - тлумаченні, навіть керівні партії можуть проводити агітацію лише як партії, а не як уряди. На жаль, цю норму порушив уряд Дюрчани як у 2004, так і в 2008 рр., І Фідес, який тоді був в опозиції, пристрасно протестував. Але це розглядало поточну мобілізацію штату Фідес як застуду від раку.
У 2014 році, коли в Криму взяли участь 83%, 97% виборців відповіли позитивно приєднанню до Росії, проте демократичний світ, поряд з Європейським Союзом, вважає цей референдум нелегітимним, недійсним. Віктор Орбан також не висловив суперечливої думки з цього приводу.
Поза демократичним світом, як частина і як результат руйнування демократії, вже було проведено численні референдуми, за допомогою яких нелегітимні системи прагнули підтримати свою легітимність нелегітимними засобами.
Подібні референдуми проводились у нацистській Німеччині, Польщі, яка стабілізувалася під час радянської окупації, по всій Азії, колишніх радянських країнах, які перетворилися на династичні диктатури, Африці та Латинській Америці. Але той, хто хоче вивчити, як будувати і керувати диктатурою за допомогою низки референдумів, не повинен далеко ходити за найкрасивішим прикладом, бо Білорусь поруч.
За допомогою влади ми ізолюємо людей від поглядів, відмінних від його влади, і на референдумі демонструємо, що люди ототожнюють себе з владою, яка може робити все, що завгодно, тому що це роблять люди. Таким чином, Віктор Орбан цим референдумом хотів зробити рішучий крок до всевладдя.
Він обрав для цього найкращу можливість. З усіх опитувань він міг зробити висновок, що ксенофобія тут сильна, солідарність та чутливість до прав людини слабкі. Протягом півтора року, масу вражаючих акцій та кампаній, вони ще більше зміцнюють перших, знищуючи останні. Очікувалася відповідь від референдуму, на якому обидві партії (державна партія та нацисти) погодились, які, за останніми медіанськими результатами, спільно підтримують 49% тих, хто має право голосу.
У кампанії референдуму у вужчому розумінні між джерелами з обох сторін існувала щонайменше стократна різниця. Крім того, за кілька тижнів до референдуму він високо оцінив позицію уряду в 95% ефірного часу казначейства, а 86% випусків новин розпочали з матеріалів про притулок. TV2 теж не відставав. Державне телебачення намагалося загнати людей на дільницю в неділю із жорстоким поширенням жаху. Ми не перебільшили у своєму заголовку і в п’ятницю: весь державний апарат у лихоманці. Політичні та офіційні апарати, вистріляні, керовані та шантажовані екзистенційними загрозами, служили справі єдності та страху, ніби ми вже живемо у справжній партійній державі. Мобілізація була тотальною до останнього чиновника, до муніципального представника, до загального представника та державних службовців, яких можна було б шантажувати за укус заявника.
І незважаючи на все це, Орбан впав на шляху до всемогутності. Ще є шанс, що ми зупинимо це назавжди. Це було вирішено в неділю.