tbl flm 15x25 мг (блістер. PVC/PVDC/Al)
Зміст короткого опису характеристик (SPC)
Додаток No 2 до рішення про реєстрацію лікарського засобу, очевид. No .: 2009/04917
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ
1. НАЗВА ЛІКУВАННЯ
Екземестан Мілан 25 мг
таблетки, вкриті плівковою оболонкою
2. ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Кожна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 25 мг екземестану.
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА
Таблетка, вкрита плівковою оболонкою.
Білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
4. КЛІНІЧНІ ДАНІ
4.1 Терапевтичні показання
Екземестан Мілан призначений для ад'ювантного лікування інвазивного раннього позитивного до естрогену рецептора позитивного раку молочної залози у жінок в постменопаузі як продовження через 2-3 роки початкового ад’ювантного лікування тамоксифеном.
Екземестан Мілан призначається для лікування запущеного раку молочної залози у жінок з природним або штучно індукованим станом постменопаузи, які продовжують хворобу, незважаючи на антиестрогенну терапію. У пацієнтів з негативним на рецептори естрогену раком молочної залози ефективність лікування не встановлена.
4.2 Дозування та спосіб введення
Для перорального застосування.
Дорослі та літні пацієнти
Рекомендована доза екземестану - одна таблетка по 25 мг, яка приймається всередину один раз на день після їжі.
У пацієнтів із раком молочної залози на ранніх стадіях лікування Ексеместаном Мілан слід продовжувати до кінця п’яти років комбінованої послідовної ад’ювантної гормональної терапії (тамоксифен з подальшим застосуванням екземестану) або незабаром припинити при виникненні рецидивів пухлини.
У пацієнтів із запущеним раком молочної залози лікування препаратом Екземестан Мілан слід продовжувати до тих пір, поки не стане очевидним прогресування пухлини.
У пацієнтів з печінковою або нирковою недостатністю корекція дози не потрібна (див. Розділ 5.2).
Діти та підлітки
Ексеместан Мілан не рекомендується застосовувати дітям та підліткам.
4.3 Протипоказання
Екземестан Мілан протипоказаний пацієнтам з відомою гіперчутливістю до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин, жінкам у період менопаузи та вагітним або жінкам, що годують груддю.
4.4 Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання
Ексеместан не слід застосовувати жінкам з ендокринними розладами в пременопаузі. Тому, якщо це клінічно доцільно, статус постменопаузи слід підтвердити обстеженням рівнів ЛГ, ФСГ та естрадіолу.
Ексеместан слід застосовувати з обережністю пацієнтам із порушеннями функції печінки або нирок.
Екземестан - це речовина, яка сильно знижує рівень естрогену, і після введення спостерігали зменшення мінеральної щільності кісток та збільшення частоти переломів (див. Розділ 5.1). При допоміжному лікуванні екземестаном жінкам, які страждають на остеопороз або мають ризик остеопорозу, на початку лікування слід дослідити мінеральну щільність кісткової тканини за допомогою денситометрії кісток. Хоча недостатньо даних для демонстрації впливу лікарських засобів на лікування зниження мінеральної щільності кісток, спричиненого екземестаном, остеопороз слід розпочинати у пацієнтів із групи ризику. Слід ретельно спостерігати за пацієнтами, які отримують екземестан.
4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Дані in vitro показали, що препарат метаболізується цитохромом P450 (CYP) 3A4 та альдокеторедуктазою (див. Розділ 5.2) і не інгібує жоден з основних ізоферментів CYP. У клінічних фармакокінетичних дослідженнях специфічне інгібування CYP 3A4 кетоконазолом не виявляло значного впливу на фармакокінетику екземестану.
У дослідженні взаємодії з рифампіцином, потужним індуктором CYP 450, у дозі 600 мг на добу та одноразовій дозі екземестану 25 мг, AUC і Cmax екземестану зменшувались відповідно на 54% та 41%. Хоча клінічна значимість цієї взаємодії не оцінена, одночасне призначення таких препаратів, як рифампіцин, антиконвульсанти (наприклад, фенітоїн та карбамазепін) та рослинних препаратів, що містять звіробій (Hypericum perforatum), які, як відомо, індукують CYP 3A4, може зменшити ефективність.
Слід бути обережними при введенні екземестану лікарським засобам, які метаболізуються CYP 3A4 і мають лише вузьке терапевтичне вікно. Немає клінічного досвіду супутнього лікування екземестаном у поєднанні з іншими протипухлинними лікарськими засобами.
Ексеместан не слід призначати з естрогенвмісними ліками, оскільки вони можуть придушити його фармакологічну дію.
4.6 Фертильність, вагітність та лактація
Немає клінічних даних щодо вагітності, що перебуває під впливом, для екземестану. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність (див. Розділ 5.3). Тому екземестан Мілан протипоказаний вагітним.
Лактація та годування груддю
Невідомо, чи ексеместан виділяється в жіночому молоці. Ексеместан Мілан не слід застосовувати жінкам, які годують груддю.
Жінки в стадії перименопаузи або репродуктивного віку
Лікар повинен повідомити пацієнта про необхідність застосовувати відповідні засоби контрацепції у жінок, які можуть завагітніти, включаючи жінок у перименопаузальному стані або у жінок, які нещодавно вступили в менопаузу, до повного встановлення статусу постменопаузи (див. Розділи 4.3 та 4.4).
4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Повідомлялося про сонливість, сонливість, астенію та запаморочення. Пацієнтів слід проінструктувати, що у разі виникнення цих наслідків їх фізичні та/або розумові здібності до роботи з механізмами та керування транспортними засобами можуть зменшитися.
Побічні ефекти
Як правило, екземестан добре переносився у всіх клінічних дослідженнях, проведених із застосуванням екземестану у стандартній дозі 25 мг/добу, і побічні реакції найчастіше носили легкий та помірний характер.
Через побічні реакції 7,4% пацієнток із раннім раком молочної залози, які отримували екземестан у допоміжній терапії після початкової терапії тамоксифеном, припинили лікування. Найчастіше повідомлялося про побічні реакції - припливи (22%), артралгія (18%) та втома (16%).
Через побічні реакції досліджень 2,8% від загальної кількості пацієнтів із запущеним раком молочної залози припинено. Найчастіше повідомлялося про побічні реакції - припливи (14%) та нудота (12%).
Більшість побічних реакцій можна віднести до загальних фармакологічних наслідків дефіциту естрогену (наприклад, припливи).
Повідомлені побічні реакції наведені нижче за класифікацією органів та частотою.
Частота визначається як: дуже часто (≥ 1/10); загальні (≥ 1/100 до (*)
(*) Включає: артралгію та незвичайні болі в кінцівках, артроз, біль у спині, артрит, міалгія та скутість суглобів.
Порушення крові та лімфатичної системи
Тромбоцитопенія та лейкопенія рідко реєструвались у пацієнтів із запущеним раком молочної залози. Випадкове виснаження лімфоцитів спостерігалося приблизно у 20% пацієнтів, які отримували екземестан, особливо у пацієнтів, які раніше мали лімфопенію; однак середній показник лімфоцитів у цих пацієнтів з часом не змінювався суттєво, і відповідного збільшення частоти вірусної інфекції не спостерігалося. Ці ефекти не спостерігались у пацієнтів з ранніми дослідженнями раку молочної залози.
Гепатобіліарні розлади
Спостерігалось підвищення показників функції печінки, включаючи ферменти, білірубін та лужну фосфатазу.
У наведеній нижче таблиці показано частоту заздалегідь визначених побічних реакцій та станів у дослідженні раннього раку молочної залози (ІЕС), незалежно від причинності, про які повідомляли пацієнти, які проходили експериментальне лікування, до 30 днів після закінчення експериментального лікування.
У дослідженні IES частота ішемічного серцевого нападу у групі екземестану становила 4,5% проти 4,2% у групі тамоксифену. Не було значущої різниці щодо окремих серцево-судинних подій, включаючи гіпертонію (9,9% проти 8,4%), інфаркт міокарда (0,6% проти 0,2%) та серцеву недостатність (1,1% проти 0,7%).
У дослідженні IES екземестан асоціювався з більшою частотою гіперхолестеринемії у порівнянні з тамоксифеном (3,7% проти 2,1%).
В окремому рандомізованому подвійному сліпому дослідженні у жінок в постменопаузі з раном молочної залози з низьким ризиком лікування, які протягом 24 місяців отримували екземестан (N = 73) або плацебо (N = 73), екземестан асоціювався із середнім зниженням рівня ЛПВЩ у плазмі крові. холестерин в середньому 7-9% проти 1% збільшення при плацебо. Також спостерігалося зниження аполіпопротеїну А1 на 5-6% у групі, яка отримувала екземестан, порівняно з 0-2% у групі плацебо. Вплив на інші досліджувані параметри ліпідів (загальний холестерин, холестерин ЛПНЩ, тригліцериди, аполіпопротеїн-В та ліпопротеїн-а) був дуже подібним в обох групах лікування. Клінічне значення цих висновків невідоме.
У дослідженні IES більш висока частота виразки шлунка спостерігалася в групі екземестану порівняно з групою тамоксифену (0,7% проти 90%) при дозі 10-25 мг. У пацієнтів з раком молочної залози в постменопаузі, які отримували 25 мг на добу, загальна ароматизація тіла зменшилась на 98%.
Екземестан не має прогестеронової та естрогенної активності. Спостерігалася слабка андрогенна активність, ймовірно, завдяки 17-гідропродукту, особливо у високих дозах. У кількох щоденних дослідженнях дозування екземестан не мав явного впливу на кортизол надниркових залоз або біосинтез альдостерону, вимірюваний до або після стимуляції АКТГ, демонструючи свою селективність щодо інших ферментів, що беруть участь у процесі синтезу стероїдів.
Тому заміна глюкокортикоїдів або мінералокортикоїдів не є необхідною. Незалежне від дози помірне підвищення рівня ЛГ та ФСГ у сироватці крові спостерігалось навіть при низьких дозах: однак цей ефект очікується для цієї фармакологічної групи і, ймовірно, буде обумовлений зворотним зв’язком до рівня гіпофіза щодо зниження рівня естрогену у жінок.
Ад'ювантне лікування раннього раку молочної залози
У багатоцентровому рандомізованому подвійному сліпому дослідженні, проведеному у 4724 пацієнтах з первинним раком молочної залози в постменопаузі з позитивними або невідомими рецепторами естрогену, пацієнтів, які залишались без захворювань після ад'ювантного лікування тамоксифеном протягом 2-3 років, було рандомізовано до 2-3 пацієнтів. 2 роки екземестан (25 мг/добу) або тамоксифен (20 або 30 мг/добу) для завершення всього 5-річного гормонального лікування.
Після середнього часу лікування приблизно 30 місяців та середнього спостереження 52 місяці, результати показали, що послідовне лікування екземестаном через 2-3 роки ад'ювантного лікування тамоксифеном асоціювалося із статистично значущими покращеннями виживання без захворювань (DFS) порівняно до продовження лікування тамоксифен. Аналіз показав, що протягом спостережуваного періоду дослідження екземестан знижував ризик рецидиву раку молочної залози на 24% порівняно з тамоксифеном (коефіцієнт ризику 0,76; р = 0,00015). Сприятливий ефект екземестану порівняно з тамоксифеном на DFS був очевидним незалежно від вузлового статусу або попередньої хіміотерапії.
Екземестан також значно знижує ризик розвитку контралатерального раку молочної залози (коефіцієнт ризику 0,57; р = 0,04158).
У загальній популяції досліджень спостерігалася тенденція покращення загальної виживаності (222 смерті) при застосуванні екземестану порівняно з тамоксифеном (262 смерті) із коефіцієнтом ризику 0,85 (log-rank тест: p = 0,07362), що представляє 15% зниження ризик смерті на користь екземестану. Статистично значуще зниження ризику смерті на 23% (коефіцієнт ризику для загальної виживаності 0,77; тест Вальда чи квадрат: р = 0,0069) спостерігали при застосуванні екземестану порівняно з тамоксифеном при пристосуванні до заздалегідь визначених прогностичних факторів (тобто наявності естрогену рецептори)., вузловий статус, попередня хіміотерапія, застосування гормонозамісної терапії - ЗГТ та використання бісфосфонатів).
Основні результати ефективності у всіх пацієнтів (ITT) та пацієнтів з позитивними рецепторами естрогену (ER +) зведені в наступній таблиці: