дискримінація

Расова дискримінація, Таким чином, дискримінація за расовою та етнічною ознакою є однією з найсерйозніших форм дискримінації в Словацькій Республіці, тоді як недолік, що ґрунтується на расовому чи етнічному походженні, заснований майже без винятку на упередженнях.

Расова або етнічна дискримінація - це, коли:

  • до людини ставляться несприятливо (наприклад, не вербують);
  • порівняно з тим, як з іншими людьми, які перебувають у подібній ситуації, поводились або мали б поводитися;
  • а причина - його расове чи етнічне походження.

Проблема

Дискримінація за ознаками расового та етнічного походження пов’язана із ситуаціями, коли особи іншого етнічного або расового походження перебувають у неблагополучному положенні. Окрім інвалідності та віку, це найпоширеніший тип дискримінації, який проявляється переважно у сфері зайнятості та ринку праці, з акцентом на ситуаціях, пов’язаних із пошуком та поданням на роботу.

Расова або етнічна дискримінація проявляється і в інших сферах життя - освіта, доступ до послуг та товарів, нерівний доступ до медичного обслуговування та житла. Переважна більшість жертв дискримінації не повідомляють і не повідомляють про конкретний досвід дискримінації жодній організації чи місці, де сталася дискримінація через страх, незнання того, як повідомляти чи де повідомляти про дискримінацію, або негативний досвід правоохоронних органів.

Упередження роботодавців або постачальників послуг можуть заважати іншим бути частиною суспільства, наприклад, отримувати роботу або здавати житло. Якщо упередження ґрунтуються на расовому походженні, це може призвести до виключення цілої етнічної меншини. Це викликає значну ланцюгову реакцію. Порівняно з більшістю населення, етнічні меншини, як правило, схильні до вищого ризику безробіття, робота в обмеженій кількості секторів, таких як будівництво або сільське господарство, має нижчий рівень освіти та гірші житлові умови.

Цигани

Дослідження Агентства з прав людини показують, що в 11 опитаних державах-членах ЄС соціально-економічне становище ромів у чотирьох основних сферах, а саме: зайнятість, освіта, житло та охорона здоров'я, є незадовільним і в середньому гіршим за ситуацію в населення не ромів, що проживає в їх безпосередній близькості. Вони також показують, що роми продовжують зазнавати дискримінації та недостатньо інформовані про свої права згідно із законодавством ЄС, таким як Директива про расову рівність (2000/43/ЄС).

У галузі освіти: ?

  • в середньому лише кожна друга ромська дитина, включена в опитування, відвідує дошкільний навчальний заклад або дитячий садок;
  • ? за винятком Болгарії, Греції та Румунії, дев'ять з десяти ромських дітей у віці від 7 до 15 років повідомляють, що вони відвідують школу під час обов'язкового навчання; ? після закінчення обов’язкового шкільного навчання участь в освіті суттєво зменшується: лише 15% молодих дорослих ромів, включених до опитування, закінчують загальну середню загальну або професійну освіту.

У сфері зайнятості: ?

  • зазначено, що в середньому менше кожного третього рома працевлаштовується; ?
  • кожен третій респондент рому заявив, що був безробітним; ?
  • інші заявляли, що вони є домогосподарками, пенсіонерами, непрацездатними або є самозайнятими.

У галузі охорони здоров'я: ?

  • кожен третій респондент рому у віці від 35 до 54 років повідомив про проблеми зі здоров'ям, які обмежують їх звичайну діяльність; ?
  • в середньому близько 20% респондентів ромів не мають медичного страхування або не знають, чи є у нього.

У районі житла:

  • в середньому більше двох людей проживають в одній кімнаті в ромських домогосподарствах, включених в опитування; ?
  • приблизно 45% ромів проживають у домашніх господарствах, у яких бракує хоча б одного з наступних компонентів основного побутового обладнання, а саме кухні, туалету, душу або ванни в будинку та електрики.

  • в середньому близько 90% опитаних ромів живуть у домогосподарствах з еквівалентним доходом нижче національної межі бідності; ?
  • в середньому близько 40% ромів проживають у домогосподарствах, в яких хоча б раз минулого місяця комусь доводилося лягати спати голодним, оскільки вони не могли собі дозволити купувати їжу.

Дискримінація та обізнаність у правах: ?

  • близько половини респондентів ромів заявили, що за останні 12 місяців вони зазнали дискримінації за ознаками свого етнічного походження; ?
  • приблизно 40% респондентів ромів мають інформацію про законодавство, що забороняє дискримінацію представників етнічних меншин у зв'язку із заявами на працевлаштування.

Захист від дискримінації

Директива про расову рівність (2000/43/ЄС) прийнятий у 2000 р. спричинив значні зміни у боротьбі проти расової дискримінації в Європейському Союзі. До прийняття Директиви докладні правила та механізми, що забороняють расову дискримінацію, існували лише в декількох державах-членах ЄС. Переважна більшість з них повинні були зробити значні вдосконалення, щоб дотриматися директиви.

Директива про расову рівність містить положення, які:

  • захищати від расової дискримінації при працевлаштуванні при використанні системи соціального забезпечення або при купівлі товарів чи послуг;
  • дозволяти жертвам дискримінації подавати скарги;
  • надавати можливість таким організаціям, як неурядові організації (НУО) та профспілки, допомагати жертвам дискримінації звертатися до суду;
  • забезпечити відповідне покарання тих, хто порушує закон і здійснює дискримінацію;
  • зобов'язати уряди створювати спеціалізовані "органи з питань рівності" для сприяння рівності;
  • дати можливість урядам створювати можливості для меншин, які живуть у гірших умовах, покращити своє становище;
  • забезпечити інформування людей про свої права;
  • сприяти співпраці між роботодавцями та профспілками у боротьбі з дискримінацією.

Він також регулює це питання Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, який згідно зі статтею 6 зобов'язує держави-учасниці через компетентні національні суди та інші державні органи забезпечити всім особам, що знаходяться під їх юрисдикцією, ефективний захист від усіх актів расової дискримінації, що порушують їх права людини та основні свободи, порушуючи цю Конвенцію, як а також справедлива та адекватна компенсація в цих судах будь-якої шкоди, понесеної в результаті такої дискримінації.

Закон про боротьбу з дискримінацією забороняє дискримінацію за расовою чи етнічною ознакою. З цих причин це дозволяє вживати тимчасові компенсаційні заходи для усунення існуючої нерівності. Расова дискримінація також заборонена у всіх відповідних законах. У районі права на працю Трудовий кодекс (стаття 1 та § 13) прямо передбачає заборону обмежень та дискримінації також за ознакою раси чи етнічної приналежності. Подібним чином Закон про державну службу та Закон про державну службу забороняють дискримінацію у відносинах державної служби та при виконанні робіт, що відповідають суспільним інтересам, з цих причин.