СЕВІЛЯ, 23 (EUROPA PRESS)

фахівці

Згідно із заявою, один із них, неалкогольний стеатогепатит, є патологією, що виникає, головним чином, завдяки нинішньому способу життя (дієта, сидячий спосіб життя) та посиленню метаболічного синдрому (діабет, дисліпідемія, гіпертонія, ожиріння). Хав'єр Ампуеро, фахівець з травної системи лікарні Вірген дель Росіо та дослідник Севільського інституту біомедицини (IBiS), наполягав на тому, що в цьому контексті наявність безалкогольного стеатогепатиту пов'язане з гіршим довгостроковим прогнозом, головним чином пов'язаним із при серцево-судинних захворюваннях, оскільки, якщо вони досягають циротичного стану, головна проблема - печінкового походження.

Таким чином, він запропонував аналіз серцево-судинного ризику цього захворювання, який пов'язаний із наявністю субклінічного артеріосклерозу (основна патологія до того, як стати клінічним), ішемічної хвороби, наявністю серцево-судинних подій (інфаркти міокарда) і, нарешті, із серцевою смертністю. З цієї причини і, як рекомендується, правильна оцінка цих пацієнтів є важливою, оскільки це хвороба з багатосистемною участю, і слід вивчити, чи варто робити профілактичні втручання.

Також дослідник IBiS Едуардо Вілар представив дослідження, нещодавно опубліковане в журналі "Гастроентерологія", яке підтверджує, що втрата ваги завдяки зміні звичок пацієнтів зі стеатогепатитом є вашим найкращим варіантом для подолання цієї хвороби та поліпшення вторинного фіброзу. Для цього автори проаналізували спосіб життя 293 людей з цією хворобою протягом року.

Результати показують, що у пацієнтів із зниженням ваги понад десять відсотків спостерігались дуже високі показники розв’язання стеатогепатиту (90%), поліпшення фіброзу (45%) та зниження індексу NAS (100%), що вимірює прогноз пацієнтів неалкогольна жирова хвороба печінки.

Крім того, це нейтралізує фактори ризику захворювання, а саме наявність цукрового діабету 2 типу, жіночої статі, індексу маси тіла більше 35 та безлічі балонованих клітин при первинній біопсії чітко знижує шанси досягнення високих показників гістологічного покращення, особливо у пацієнтів, які не досягають значної втрати ваги.

Керівник відділу інновацій малоінвазивної хірургії лікарні Вірген дель Росіо Сальвадор Моралес також розповів, як баріатрична хірургія покращує гістологію печінки, дозволяючи пацієнтові схуднути після операції. Так само його стійкість до інсуліну знижується, а цукровий діабет покращується, що відбувається разом із гормональним механізмом через збільшення гормону GLP-1.

Таким чином, цей фахівець вказав на різні хірургічні методики, які застосовуються для цього в севільській лікарні з дуже хорошими результатами, оскільки рівень ускладнень у найближчому післяопераційному періоді становить менше одного відсотка. Серед них обмежувальні методи, в основному шлункова смуга (мало застосовується) та вертикальна шлунково-мозкова резекція (дуже популярна); методи мальабсорбції, головним чином Скопінаро та дванадцятипалої кишки; та комбіновані методи, що поєднують рестриктивний та мальабсорбційний компоненти, такі як шлункові шунтування, найбільш розроблені та мають найбільший світовий досвід.

Зокрема, фахівці цього відділення щороку оперують близько 100 пацієнтів, які за дуже незначних ускладнень досягають адекватної втрати ваги відповідно до критеріїв якості. Так само вони досягають високого контролю супутніх захворювань при ремісіях діабету II типу, наприклад, між 60 і 80 відсотками випадків.