Журнал гастроентерології Мексики Це офіційний орган Мексиканської асоціації гастроентерології. Його приміщення відкриті для членів Асоціації, а також для будь-якого члена медичної спільноти, який виявляє зацікавленість у використанні цього форуму для публікації своїх робіт, дотримуючись редакційної політики видання. Головною метою журналу є публікація оригінальних праць із широкої галузі гастроентерології, а також надання оновленої та відповідної інформації про спеціальність та суміжні галузі. Наукові праці включають галузі клінічної, ендоскопічної, хірургічної, дитячої гастроентерології та суміжних дисциплін. Журнал приймає до друку іспанською та англійською мовами оригінальні статті, наукові листи, оглядові статті, клінічні рекомендації, консенсус, редакційні коментарі, листи до редакції, короткі повідомлення та клінічні зображення з гастроентерології.

gastroenterología

Індексується у:

Каталог журналів з відкритим доступом (DOAJ), Індекс цитування нових джерел (ESCI) de Web of Science, Index Medicus Latinoamericano, Мексиканський індекс біомедичних журналів (IMBIOMED), Latindex, PubMed-MEDLINE, Scopus, Система класифікації мексиканських наукових журналів та CONACYT Технологія (CRMCyT)

Слідкуй за нами на:

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.

Гастропарез (ГП) визначається як затримка спорожнення шлунка після стандартного випробування їжі за відсутності механічної обструкції тракту відтоку. 1 Його поширеність залишається стабільною, хоча швидкість госпіталізації, консультацій та відвідувань лікарні швидкої допомоги зросла. два

? Етіологія та клінічна картина

Дев'ять із 10 пацієнтів із ГП мають цукровий діабет, післяопераційну або ідіопатичну форми. 3 Іншими менш поширеними причинами є інфекції, захворювання сполучної тканини та ішемія. Найпоширенішими симптомами є раннє насичення, нудота, блювота, повнота після їжі та здуття живота. Нещодавно було описано, що 92,7% пацієнтів страждають від втоми як у діабетичного лікаря загальної практики (94,9%), так і у ідіопатичного (91,8%). Тяжкість втоми пов’язана з нижчою якістю життя, більшою депресією та нижчим гемоглобіном і не змінюється прокінетиками. 4 В одному дослідженні порівнювали симптоми у групі пацієнтів з постінфекційними (ІПГ) та неінфекційними ГП. Пацієнти з інфекційним ГП були молодшими (р = 0,01), мали нижчу затримку шлунка (р = 0,03) та меншу повноту після їжі, ніж неінфекційна група (р = 0,02). 5

Кілька захворювань із подібними симптомами слід враховувати при диференціальній діагностиці лікаря загальної практики та включати наступне:

1. Дисмопсимія типу синдрому моторики або синдрому нездужання після їжі: шлунковий функціональний розлад, з яким він поділяє порушення акомодації в очному дні шлунка і може реагувати на прокінетику.

2. Синдром циклічної блювоти: характеризується періодичними періодами повторюваної блювоти та болем в епігастрії. Це пов’язано з головним болем при мігрені, дизавтономіями, вживанням марихуани, кави, інфекціями та неврологічними розладами. Блювота може спричинити гіпокаліємію та дегідратацію, і часто вимагає знеболення та протиблювотних засобів. Немає жодних доказів обструкції або кореляції між симптомами та порушеннями спорожнення шлунка. 6

3. Синдром румінації: повторна регургітація шлункового вмісту через хвилини після їжі, епізодами від однієї до двох годин. Це не пов’язано з нудотою чи вигином, і пацієнт розпізнає смак їжі та насолоджується нею, виплюнувши її. 7 Лікування полягає в тому, щоб надати пацієнтові дихання, використовуючи м’язи живота замість грудної клітки, що запобігає скороченню черевної стінки та уникає епізоду румінації. 8

4. Побічна дія ліків: включає антихолінергічні засоби, нестероїдні протизапальні препарати, опіоїди та аналоги GLT-1 (ексенатид), що застосовуються у діабетиків. Десвенлафаксин асоціювався із затримкою спорожнення шлунка в дослідженнях на тваринах. 9

5. Обструкція шлункового тракту з будь-якої причини: вона виникає внаслідок препілоричних, дванадцятипалої кишки або зовнішніх компресій.

У недавньому дослідженні 125 іспаномовних пацієнтів були описані найпоширеніші причини нудоти та блювоти: діабетичний лікар загальної практики (20%), ідіопатичний лікар загальної практики (17%), синдром швидкого випорожнення (17%), циклічне блювота (17%) та синдром румінація (1,6%). 10

Описано безліч патофізіологічних механізмів, таких як генезис ГП. У діабетиків гіперглікемія індукує тахігастрії, втрату інтерстиціальних клітин Кахаля, антральну гіпомотильність, шлункову дисритмію та пілоричну гіпертонію. Під час пробігу DDW два дослідження описували наявність хвиль, що поширюються по колу, пов’язаних з різними порушеннями провідності, такими як неповні блоки, блоки виходу, фібриляція та позаматкові кардіостимулятори. 11 Ці хвилі можна краще спостерігати на просторово-часових картах з високою роздільною здатністю, оскільки вони виникають у трьох вимірах, тому їх неможливо побачити в звичайних електрофізіологічних дослідженнях. 12

Тести на дихання - це дослідження, які опосередковано вимірюють спорожнення твердих речовин та рідин, вимірюючи метаболіти, що виділяються з диханням після їжі, позначеної 13-С, через 45, 90, 120, 150 та 180 хв. Тест має велику мінливість і може занизити швидкість спорожнення шлунка шляхом розведення маркерів. 22 Нещодавнє дослідження порівняло результати тестів на дихання з ГГ і виявило кореляцію 0,73, але дослідження не включало пацієнтів з ГП. 2. 3

Розумна капсула або Smart-Pill ® складається з капсули, яку проковтують під час звичайного прийому їжі, а протягом періоду після їжі випромінює вимірювання pH та внутрішньосвітлового тиску на пристрій за допомогою телеметрії. У здорових суб'єктів капсула просувається в дванадцятипалу кишку через 5 годин. Попередні дослідження корелювали спорожнення капсули з 90% ГГ твердою їжею. Два останні дослідження порівнювали капсулу проти ГГ. У першому, 45 пацієнтів, яким діагностовано ГП за ГГ, пройшли капсульне дослідження. Жодні симптоми ГП не корелювали з аномальним дослідженням (порожнеча> 5 год). 24 У другому, обидва дослідження проводились одночасно у 61 здорового суб’єкта та у 87 з ГП, і спостерігалася погана кореляція між ними; збігся лише загальний час спорожнення і T90. 25

Поточні терапевтичні способи терапії включають модифікацію дієти, прокінетику окремо або в комбінації, симптоматичну терапію протиблювотними засобами або анальгетиками, антидепресантами та агоністами 5-НТ4, інтрапілоричне введення ботулотоксину, електричну стимуляцію шлунку та хірургічне втручання.

Доведено три заходи, що покращують нудоту, блювоту та харчові проблеми при ГП: а) мелена або каша дієта, б) зниження вмісту жиру до 15-16 г/добу та в) зменшення нерозчинної клітковини раціону . 1 Гастростомії з прогресуванням тонкої кишки пов’язані з рецидивом та поверненням трубки до шлунка, тому єюностомії є кращими і лише у рефрактерних випадках використовують парентеральне харчування. 26

Метоклопрамід значно зменшує нудоту та повноту після їжі, а також середнє спорожнення шлунка (ГГ) у пацієнтів із діабетиком. 27 Однак принаймні у 30% пацієнтів, які використовують метоклопрамід, спостерігаються такі побічні ефекти, як сонливість (55%), акатизія (35%) 28 та пізня дискінезія (менше 1%). 29 В одному дослідженні оцінювали клінічні, демографічні та фармакологічні фактори та їх зв’язок із клінічною реакцією та побічними ефектами. Було включено 100 пацієнтів з ГП та взяті зразки слини для генетичного тестування. Середня добова доза становила 33 ± 16 мг/добу. Симптоматичне поліпшення спостерігалось у 53% пацієнтів. Факторами, пов'язаними з відповіддю, були: старший вік (48 проти 38, p = 0,001), вищий ІМТ (28 проти 25, p = 0,016) та поліморфізм у генах KCNH2 (p = 0,02) та ADRAID (p = 0,03). Побічні ефекти спостерігались у 63% випробовуваних, які частіше зустрічались у жінок (83% проти 64%, p = 0,03), нецукрів із діабетом (77% проти 47%, p = 0,004) та тих, у кого нормальне спорожнення шлунка ( 41% проти 17%, p = 0,015), а також поліморфізми в CYP2D6 (p = 0,04) та гені HTR4 для рецептора серотоніну (p = 0,026). 28 Рекомендується застосовувати найнижчу ефективну дозу та рідкі склади.

Внутрішньовенне введення еритроміцину активує рецептори мотиліну на холінергічних та м’язових нейронах. Він ефективний у діабетиків та ідіопатичних лікарів загальної практики. Рекомендована доза становить 3 мг/кг в/в кожні 8 год, а ефективність знижується через чотири тижні. 30

Домперидон - ще один периферичний антагоніст дофаміну. У дослідженні 18 пацієнтів з не діабетичним ГП 10 мг вводили чотири рази на день після аномального ГГ. Ще один ГГ був проведений через три місяці лікування. Домперидон значно покращував спорожнення шлунку після лікування через 30, 90 та 150 хв (19%, 41% та 70%; р = 0,02, 0,006 та 0,05). Побічні ефекти спостерігались у 33% осіб; найпоширенішими були головний біль та серцебиття. 31 Прогностичними ознаками поліпшення стану були вік та поліморфізм гена-транспортера ABCB1, калієвого каналу KCNH2 та альфа-1-ADRA16. 32

Кілька нещодавно запроваджених прокінетиків були оцінені в ГП, включаючи аналоги мотиліну та греліну та шлунковий пептид, який сприяє антропілорній моториці. 33 Мітемцинал продемонстрував свою перевагу над плацебо у дозах 1,2, 2,5, 5 та 10 мг два рази. RM-131 покращив спорожнення шлунка в моделі індукованого морфієм ілеусу. 34 Акотіамід (Z-338) продемонстрував свою корисність при функціональній диспепсії, але не був оцінений при ГП. 35 TZP-102 знаходиться у фазі 2, з оптимальною дозою 20 мг та значним покращенням порівняно з плацебо при нудоті, ситості, повноті, здутті живота та болі (p 36 Аналог мотиліну (GSK962010) також значно покращує одноразову дозу спорожнення шлунка (125 мг) у подвійному сліпому, плацебо-контрольованому дослідженні фази 2.

Ін'єкція 200 од ботулотоксину (ботокса) в пілоричний сфінктер пов'язана зі зниженням його тиску, виміряного манометрією. В одному невеликому дослідженні значне зниження пілоричного тиску після ін’єкції ботоксу порівняно з вихідним прогнозувало клінічне поліпшення стану у шести пацієнтів із ГП. 38

Електрична стимуляція шлунка (EGE) за допомогою пристрою Enterra ® використовує електричні імпульси для стимулювання астральної моторики. 39 У недавньому дослідженні група з діабетиком ВП мала статистично значущу залежність між клінічним поліпшенням та процентним зменшенням затримки шлунка, виміряним за допомогою ГГ. Симптомами з найбільшим ступенем поліпшення були нудота та блювота (80%), а найкраща реакція спостерігалася у людей, які раніше не вживали опіоїдів. 41 У дослідженні з п’ятирічним спостереженням 12 із 22 пацієнтів продемонстрували глобальне покращення аналізу намірів для лікування. Суттєве поліпшення спостерігалось у шкалі симптомів порівняно з вихідним рівнем нудоти (р = 0,04), блювоти (р = 0,01), ситості (р = 0,01), здуття живота (р = 0,03) та болю (р = 0,04). Не виявлено демографічних змінних, пов’язаних із довгостроковим покращенням. 42 Однак інше дослідження, яке продемонструвало значне поліпшення блювоти через шість тижнів, не показало значного поліпшення між періодами вмикання та вимикання Enterra ® протягом подвійного сліпого періоду, тому дискутували, чи насправді це поліпшення є ефектом плацебо. 43

? Ускладнення та прогноз

До 44% пацієнтів з ГП можуть мати кишкову бактеріальну перенаселеність. 44 Розвиток ГП при цукровому діабеті є маркером запущеного захворювання, смертність якого становила 24% через дев’ять років після встановлення діагнозу. Чотири. П’ять