Цей документ доступний лише для наших зареєстрованих користувачів. Будь ласка, введіть своє ім’я користувача та пароль, увійдіть і після автентифікації ви зможете переглянути файл.

генетичне

Якщо ви ще не зареєструвались на нашому сайті, натисніть кнопку реєстрації та заповніть реєстраційну форму.

Додаткові статті в цій публікації

[Індукований пазопанібом однобічний задній оборотний синдром енцефалопатії]

ARSLAN Beyza Muhsine, BAJRAMI Arsida, DEMIR Elif, CABALAR Murat, YAYLA Vildan

[Синдром задньої оборотної енцефалопатії (PRES) - це оборотне клінічне та нейрорадіологічне захворювання, яке може виникнути у будь-якому віці у вигляді головного болю, зміненого стану свідомості, судом та коркової сліпоти. Точна частота захворювання невідома. Найчастіше ідентифікованими збудниками є гіпертонічна енцефалопатія, еклампсія та деякі цитотоксичні агенти. Серед процедур візуалізації МР черепа може бути виявлений головним чином у потиличній та тім’яній частках у вигляді переважно симетричного підкіркового ураження білої речовини, пов’язаного з вазогенним набряком у вигляді гіперінтенсивності послідовності T2A та FLAIR. При ранній діагностиці та відповідному лікуванні симптоми частково або повністю зникають. Дослідження представляє рідкісний випадок одностороннього PRES, отриманого в результаті терапії вазопенічним ендотеліальним фактором росту (VEGF) пазопаніб для пухлини яєчка.]

[Різні графіки роботи медсестер в Угорщині та їх вплив на здоров’я]

Каталін FUSZ, Ákos TÓTH, Бернадетт VARGA, Nóra ROZMANN, András OLÁH

Зв'язок між спортом та випадковою травмою мозку - небезпеки та наслідки

TAMÁS Viktória, KOVÁCS Noémi, BÜKI András

Випадкова травма мозку (ЧМТ) є головною проблемою охорони здоров'я в усьому світі. Однією з характерних форм черепно-мозкової травми є травма мозку, спричинена спортом, тяжкість якої може варіювати від легкої до летальної. Значимість легких травм голови, пов’язаних із спортом, надається високою частотою, великою залученістю молодої вікової групи та їх потенційно повторюваним (повторюваним) характером. Кумулятивні легкі черепно-мозкові травми, що накопичуються, можуть призвести до складних структурних, нейрохімічних, нейроендрокринних та психологічних змін, які, якщо збережуться в довгостроковій перспективі, можуть призвести до значного погіршення якості життя та участі у повсякденній діяльності травмованої особи. В даний час ми не маємо достатніх знань про негативні наслідки травми, як запобігти їй чи як запобігти шкідливим довгостроковим наслідкам. У цьому підсумковому дослідженні ми хотіли б звернути увагу на потенційну небезпеку спортивних травм та наголосити на важливості участі у клінічних випробуваннях у цій галузі та слідуючи за оголошеннями.

[Догляд за хворими на туберкульозний склероз]

Андраш ФОГАРАСІ, Зсузанна ГЬОРСОК, Тімеа БОДÓ

[Туберкульозний склероз - це аутосомне домінантно успадковане генетичне захворювання, яке проявляється у різноманітних органах у вигляді доброякісних пухлин та проліферативних розладів. Фенотип надзвичайно різноманітний - від легких шкірних симптомів та безсимптомних порушень нервової системи до епілептичних нападів, інтелектуальної недостатності, аутизму до небезпечних для життя нефрологічних, серцевих та пульмонологічних ускладнень. Метою нашої дисертації є узагальнення діагностичних критеріїв, терапевтичних можливостей та завдань догляду за цією мультисистемною хворобою, з особливим акцентом на найважливіших неврологічних аспектах. Порівнюючи найновіші міжнародні рекомендації та вітчизняні протоколи, ми хочемо забезпечити, щоб усі пацієнти з розсіяним склерозом отримували оптимальну допомогу і в Угорщині.]

[Процедурне навчання та закріплення при розладі спектру аутизму]

Марта ВІРАГ, Кароліна ЯНАКСЕК, БАЛОГ-САБА Віраг, Юлія ЧЕЗАН, Дез НЕМЕТ

Супутні матеріали

Співвідношення між різницею потенційних відмінностей, що залежать від події, та клінічними симптомами при шизофренії

Nóra DOMJÁN, Gábor CSIFCSÁK, Zoltán JANKA

Дослідження етіології та патомеханізму шизофренії є значним напрямком у нейронауках, а експериментальні підходи, що залежать від потенційно залежних від подій потенціалів, за останні десятиліття набувають все більшої популярності. Порушення в обробці звукових подразників можна виявити на ранніх стадіях шизофренії, які, імовірно, також відіграють певну роль у розвитку слухових галюцинацій. Метою цього оглядового дослідження є огляд останньої літератури про взаємозв'язок між слуховими галюцинаціями та потенційними можливостями, що залежать від подій. На підставі сучасних досліджень можна впевнитись, що компоненти ранніх стадій обробки слухового подразника є недостатніми у пацієнтів із шизофренією. Неточне визначення джерела подразників та відхилення функцій уваги сприяють не лише розвитку слухових галюцинацій, але й порушенням повсякденного функціонування. А вивчення груп високого ризику дає можливість для раннього скринінгу та втручання, що покращує прогноз шизофренії.

Про зміну парадигми лімбічного енцефаліту у зв'язку з першим визнаним випадком угорського енцефаліту рецептора NMDA

Відмінності больового порогу при шизофренії та моделях тварин - II. розділ

Габор ТУБОЛІ, Дьєрджі ГОРВАТ

Зниження больової чутливості є загальновідомим симптомом шизофренії вже більше 50 років, однак даних про механізм дії є дуже мало, тому для з’ясування цього необхідна відповідна тваринна модель шизофренії. У двох розділах ми узагальнюємо дані досліджень зв’язку між шизофренією та больовим порогом. У другому розділі ми розглядаємо моделі шизофренії, створені у нокаутуваних тварин, у яких досліджували поріг болю. На сьогоднішній день дані показали, що нокаут гена, як правило, недостатній для того, щоб тварина показало всі характеристики шизофренії, а результати різниці в порозі болю вкрай суперечливі. Недавні дані свідчать про те, що складні, хронічні моделі шизофренії можуть бути ідеальними моделями на тваринах, оскільки вони демонструють кілька симптомів шизофренії, включаючи аномалії больового порогу, і, таким чином, дають можливість оцінити як точні механізми, так і ефективність новіших антипсихотиків.

[Експресія TLR4- (так званого рецептора-4-) та обсяг лобово-язичної області при шизофренії]

Л. І. Хуа, Сабольч КЕРІ

[Молекулярні рецептори розпізнавання образів (TLR), пов’язані з певними патогенами, можуть відігравати певну роль у патогенезі шизофренії. Ці рецептори важливі не тільки для периферичної імунної відповіді, але й для регуляції нейропластичності. Тим не менше, зв'язок між периферичною експресією TLR та структурними аномаліями мозку, характерними для шизофренії, невідомий. Щоб відповісти на це запитання, ми включили 30 пацієнтів із шизофренією без наркотиків, які пережили свій перший психотичний епізод у нашому дослідженні. Моноцити TLR4 +/TLR1 + виявляли за допомогою проточної цитометрії. Учасники отримували зображення структурної магнітно-резонансної томографії головного мозку (T1 MR), які оцінювали за допомогою програмного забезпечення FreeSurfer для визначення регіональних значень об’єму мозку. Отримані нами результати показали значну негативну кореляцію між процентним розподілом та середньою інтенсивністю флуоресценції моноцитів TLR4 + та об’ємом лобових ділянок та передньої цингулума. Не виявлено подібної асоціації для моноцитів TLR1 +. Результати підвищують можливість того, що аномальна активація TLR сприяє регіональному виснаженню об’єму мозку, характерному для шизофренії.]

Lege Artis Medicinae

Клінічний профіль, ефективність та безпека ін’єкції рисперидону тривалої дії

Шизофренія - серйозне хронічне захворювання, яким страждає майже 1% населення у всьому світі. Основою його лікування є антипсихотичні препарати, нині «нетипові» препарати другого покоління. Одним із ключових питань тривалої фармакотерапії є терапевтична взаємодія пацієнтів, яку можна значно покращити за допомогою парентеральних препаратів тривалої дії. Тривала ін’єкція рисперидоніну кожні два тижні забезпечує стабільні, надійні терапевтичні результати. Через невеликі коливання рівнів у плазмі та нижчі пікові концентрації препарат викликає менше побічних ефектів, ніж пероральне лікування, дуже добре переноситься і не викликає значних місцевих болів завдяки своїй спеціальній технології. Контрольовані дослідження показали, що його ефективність не зменшується в довгостроковій перспективі, коли пацієнти переходять на інші антипсихотичні засоби, які отримують препарат сприятливо і зазвичай демонструють подальше поліпшення навіть при стабільному вихідному рівні. Препарат безпечний у використанні та обіцяє бути економічно вигідним у середньостроковій перспективі через зменшення кількості госпіталізацій.