Етіологічні фактори гіфеми
Гіфема поділяється на дві категорії: 1. загальні причини кровотечі та 2. конкретні причини передньої камери ока.
До загальних причин кровотечі з передньої камери належать:
- Травма ока, спричинена тупими або проникаючими травмами
- Хронічний або ускладнений увеїт
- Проблема зі згортанням крові
- Системна гіпертензія (наприклад, захворювання нирок, гіперадренокортицизм, цукровий діабет тощо)
- Загальне захворювання, що впливає на згортання крові в кровоносних судинах ока (кліщові інфекції - ерліхіоз, рикетсіоз, лейкемія тощо)
Конкретні причини гіфеми включають:
- Тупа травма ока через закриті вії
- Різка травма з проникненням в око
- Проптоз очей
- Вроджені дефекти ока (аномалія ока коллі - CEA, стійка оболонка жалюзі/стійкий гіперплазматичний первинний склоподібний клітин - PTVL/PHPV)
- Увеїт
- Хронічна глаукома
- Ерліхіоз
- Рікетсія
- Загальна гіпертонія (захворювання нирок)
- Інтоксикація антикоагулянтними родентицидами
- Хронічні захворювання печінки
- Первинні пухлини - циліарне тіло
- Метастази пухлини
Діагностика гіфеми
Додаткові діагностичні тести на гіфему
Лабораторні дослідження проводяться на основі анамнезу та результатів клінічного обстеження. Кількість еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів оцінюють за показником крові. Біохімічне дослідження сироватки крові та аналіз сечі виявляє аномалії печінки, нирок та можливе виникнення гіпераденокоотизму. Гіперадренокортицизм є однією з причин системної гіпертензії, яка може бути вторинною щодо гіфеми.
Якщо у пацієнта є підозра на тотальну кровотечу, слід провести тести на згортання крові (наприклад, тест Квікса).
Збір водянистої вологи для визначення клітин, антитіл (аденовірус собак типу - 1, інфекційний гепатит собак), вміст білка та бактерій не вказаний, оскільки зразки будуть забруднені кров’ю.
У випадках, коли гіфема перешкоджає візуалізації задніх сегментів ока, слід провести УЗД. Це обстеження підтверджує або виключає появу пухлин, відшарування сітківки або інших внутрішньоочних уражень, таких як вивих кришталика та наявність внутрішньоочного стороннього предмета. Рентгенологічне дослідження виявляє наявність переломів у периорбітальному просторі або наявність внутрішньоочного металевого стороннього предмета.
Терапія гіфеми
Висновок
Гіфема - одна з відносно поширених надзвичайних ситуацій у ветеринарній офтальмології. Важливо, щоб уражене око лікувалося якомога швидше та адекватніше, щоб запобігти ускладненням. Сюди входять підвищення внутрішньоочного тиску, атрофія зорового нерва, передня та задня синехії, повторне кровотеча, прогресуючий розвиток катаракти та фарбування пошкодженого ендотелію та десцемічної оболонки кров’ю з передньої камери ока. Якщо перелічені ускладнення зберігаються, виникає атрофія очного яблука (phthisis bulbi) та остаточна сліпота.
З прогностичної точки зору несприятливими факторами є високий вік тварини з наявним захворюванням сітківки, внутрішньоочними пухлинами, періодичною гіфемою та хворобливим, постійно підвищеним внутрішньоочним тиском, що не відповідає терапії. У таких випадках показана енуклеація.