Глютамін, глутамінова кислота та нуклеотиди впливають на обмін вуглецю в шлунку відлучених поросят .

глутамінова

Δ13C шлунку в день відлучення (-15,89 ‰) та до переходу на експериментальний раціон був подібним до значень, отриманих при лактаційній дієті (-16,14 ‰), пропонованій свиноматкам та поросятам у опоросних приміщеннях. Тому, як і слід було очікувати, ізотопні сигнали шлунку поросята при відлученні відбивали раціон свиноматок. Крім того, середнє значення ізотопів вуглецю у фундаментальному районі 70-денних поросят становило -25,07 ‰, значення, аналогічне середньому показнику раціонів, що давались поросятам після відлучення (-27,50 ‰). Шлунок поросят, яких годували дієтою ГА, демонстрував найшвидший оборот (на 6 днів менше, ніж дієта С), і на 4% більше атома 13С, заміщеного дієтою С за той самий період. Дієта Ну мала період напіввиведення на 4,55 дня коротший, ніж дієта С, і такий самий замін атома 13С, як і ГА.

Поповнення раціонів поросят глютаміном, глутаматом і нуклеотидами прискорило швидкість обміну вуглецю в шлунку після відлучення. Глутамат забезпечує більш високу швидкість включення 13С у фундально-шлункову область та зниження рН. Крім того, техніка стабільного ізотопу (δ13C) представляється цікавою методологією для визначення часу та фенотипів, коли поросята змінюють свій раціон.