Команда фахівців провела інформаційний аналіз на основі досліджень пацієнтів з гострим панкреатитом, у яких лікування харчова підтримка забезпечувалась ентеральним або парентеральним шляхом. Аналіз даних мав на меті визначити найбільш підходящу процедуру надання харчової підтримки, мінімізуючи ускладнення для пацієнта.

випадках

Для проведення цього огляду даних фахівці визначили дослідження, здійснивши пошук у MEDLINE та EMBASE/Excerpta Medica, а також у Кокранівському центральному реєстрі контрольованих випробувань. Підбір досліджень був спрямований на складання документації, яка мала інформацію про контрольовані випробування, в яких ефекти порівняння з дієтичними добавками порівнювались щодо пацієнтів, у яких ця практика не враховувалась. Початок інфекційних ускладнень та смертність особин визначали як еволюційні заходи.

В результаті огляду було виявлено 15 досліджень, які відповідали встановленим критеріям, і в результаті аналізу цих документів було зроблено деякі висновки, які досі цікаві. Розглядаючи рівні інфекцій, було виявлено, що різниця між групами пацієнтів, які отримували додаткове ентеральне харчування, та тими, хто не отримував добавок, не була статистично значущою. Подібним чином, різниця не була суттєвою для пацієнтів, які отримували додаткове харчування парентеральним шляхом, і тих, хто цього не отримував. При порівнянні між обома формами добавок було встановлено, що ентеральний шлях забезпечує менший ризик інфекційних ускладнень.

При аналізі показників смертності було встановлено, що як ентеральне, так і парентеральне харчування знижують смертність порівняно зі смертністю, зареєстрованою серед пацієнтів, які не отримували добавок. Хоча обидва заходи харчової підтримки знижують рівень смертності пацієнтів, суттєвих відмінностей між показниками смертності, зареєстрованими при введенні поживних речовин батьківським або прентеральним шляхом, не виявлено.

В якості висновків дослідницька група вказала, що надання харчових добавок пацієнтам з гострим панкреатитом здатне обмежити ризик смертності щодо рівнів, зареєстрованих серед пацієнтів, які не отримують добавок. З іншого боку, було встановлено, що ані ентеральне, ані парентеральне введення не може зменшити інфекційні ускладнення, але ентеральний шлях є тим, що викликає найменше інфекційних ускладнень.