Резюме

Ключові слова: Харчові знання, частота споживання їжі, кластерний аналіз

тематичне

Науково-дослідна робота

Анотація

Взаємозв'язок між харчовими знаннями та частотою споживання бажаних видів їжі вивчався серед однієї вибірки уругвайських споживачів. 270 учасників заповнили локально адаптовану версію Анкети загальних знань про харчування “Парментер і Уордл” та опитування споживання їжі на основі 39 груп продуктів. Кластерний аналіз дозволив ідентифікувати два кластери, що демонструють різні рівні харчових знань - кластер 1 (n = 177) та кластер 2 (n = 93), забезпечуючи в середньому 73,6% та 52,9% правильних відповідей відповідно. Ці групи суттєво відрізнялись (p ≤ 0,05) за віковим та освітнім розподілом - кластер 1 складали переважно дорослі люди та особи з вищим освітнім рівнем. Було визначено ряд областей, де харчові знання були надзвичайно низькими, як це було при рекомендованому щоденному споживанні фруктів та овочів та калорійності поживних речовин. В цілому було виявлено, що харчові знання позитивно впливають на харчові уподобання та частоту споживання, ті учасники з вищими харчовими знаннями повідомляють про більш високе споживання фруктів, овочів та продуктів з низьким вмістом жиру, на додаток до нижчого споживання жирних та продукти з високим вмістом цукру.

Ключові слова: Харчові знання, частота споживання їжі, кластерний аналіз

Харчовий факультет, хімічний факультет, Університет Республіки (UDELAR). Уругвай.

Вступ

Однією з основних цілей державної політики охорони здоров’я, якої країни повинні досягти в найближчі роки, є боротьба з ризиком поширеності таких захворювань, як ожиріння, цукровий діабет 2 типу, серцево-судинні захворювання та рак (1). Одним із способів досягнення цієї мети є підвищення харчових знань населення, припускаючи, що вплив людини на харчову інформацію призведе до змін у її ставленні та поліпшення харчової поведінки (2).

Кілька авторів вивчали вплив харчових знань на харчову поведінку людей (7-9). Кілька досліджень повідомляли, наприклад, що більші харчові знання пов'язані з більшим споживанням фруктів та овочів (8-9). Однак інші автори зазначають, що вплив харчових знань на перевагу та вибір їжі невеликий (10-11).

Завданням цього дослідження було оцінити харчові знання зручної вибірки уругвайського населення та частоту споживання їжі.

Учасники

Анкета знань про харчування (NC)

Опитувальник щодо харчових знань, що використовувався у цьому дослідженні, був опитувальником загальних знань про харчування, який спочатку був розроблений та затверджений Parmenter & Wardle (17). Оригінальна версія була перекладена іспанською мовою, а місцеві адаптації зроблені відповідно до звичок споживання уругвайського населення.

Опитування складалося з 37 запитань, що складались із 106 пунктів та були розділені на 4 розділи: (i) рекомендації щодо харчування (11 пунктів); (ii) вміст поживних речовин у різних продуктах харчування (66 найменувань); (iii) вибір їжі (6 предметів) та (iv) хвороби або проблеми зі здоров'ям, пов'язані з харчуванням (23 статті). Для аналізу відповідей учасників за кожну правильну відповідь було присвоєно 1 бал. Були розраховані загальний бал та бал для кожного з 4 розділів. Максимальний загальний бал NC, якого можна було досягти, становив 106.

Частота споживання їжі

Учасники мали вказати, скільки разів вони споживають кожен вид їжі, використовуючи одну з наступних категорій: кількість разів на день, кількість разів на тиждень, кількість разів на місяць, менше 1 разу на місяць, ніколи.

Кількість споживання ними кожного виду їжі на місяць розраховувались для кожного споживача наступним чином: множення на 30 кількості разів, коли споживач заявляв, що споживає той чи інший вид їжі протягом дня, і множення на 4, якщо споживач заявив, що споживає тип їжі за тиждень. У випадку, якщо споживач заявив, що споживає той чи інший вид їжі менше одного разу на місяць, кількість, що вважається, дорівнювала нулю.

Аналіз даних

Існування відмінностей між кількістю правильних НК у кожному кластері та наявністю відмінностей між розподілом за віком, статтю, рівнем освіти, життєвою ситуацією, кількістю людей у ​​домогосподарстві та кількістю дітей у домогосподарстві кожного кластеру було оцінюється за допомогою статистичного тесту estad2 (хі-квадрат).

Як видно з таблиці 2, учасники показали хороший рівень харчових знань, правильно відповівши на 66,1% запитань. NC цього дослідження був вищим для розділу III («Відбір їжі», 73,2%) і нижчим для розділу IV («Хвороби або проблеми зі здоров’ям, пов’язані з дієтою», 61,9%).

ТАБЛИЦЯ 2
Відсоток правильних відповідей у ​​загальній сукупності та в кожній групі.

За допомогою кластерного аналізу було визначено дві групи учасників: кластер 1 із 177 особин та кластер 2 із 93 особин. Виявлено значну різницю між кількістю правильних відповідей двох груп у 79 із 106 пунктів. Учасники кластеру 1 показали найвищий рівень харчових знань (у середньому 73,6% правильних відповідей), тоді як учасники кластеру 2 показали найнижчий, відповідаючи правильно лише на 52,9% запитань. Обидві групи представили нижчий рівень знань у розділі «Хвороби чи проблеми зі здоров’ям, пов’язані з їжею» (68,1% та 50% правильних відповідей відповідно) та вищий рівень знань у розділі «Вибір їжі» (Таблиця друга).

Як видно з таблиці 1, групи суттєво відрізнялись за розподілом за віком та рівнем освіти. Кластер 2 в основному складався з молоді (48,4%), із середнім віком 34,2 року, і складався з вищого відсотка осіб з нижчим рівнем освіти (24,7%). Середній вік учасників кластеру 1 (39,0 років) був значно вищим, ніж кластеру 2, і в основному його складали люди похилого віку (35,0%) та особи з вищим рівнем навчання (45,8% випускників університетів).

Ще одна виявлена ​​незнання стосувалася поняття «харчові волокна». Хоча більшість опитаного населення знали про рекомендацію вживати більше продуктів, багатих клітковиною, вони усвідомлювали взаємозв'язок між низьким споживанням клітковини та деякими захворюваннями і змогли правильно визначити продукти, що містять клітковину (наприклад, фрукти та овочі), вражає високий відсоток членів кластеру 2, які вважали червоне м'ясо, курку та рибу продуктами з високим вмістом клітковини (78, 73 та 91% відповідно), демонструючи абсолютно помилкову концепцію щодо цієї поживної речовини.

Що стосується харчових знань про олії, лише 35,8% та 17,8% учасників кластеру 1 та кластеру 2 могли визначити рослинні олії як такі з низьким вмістом насичених жирів. Коли запитували про оливкову олію, 86,2% учасників кластеру 1 та 60,0% кластеру 2 могли визначити саме цю олію з низьким вмістом насичених жирів, що свідчить про більш здоровий образ у порівнянні з іншими рослинними оліями.

Кластер 2 представив кілька незнань, пов’язаних з червоним м’ясом, що є основою уругвайської дієти, наприклад, рекомендації щодо зменшення його споживання, і більшість з них не змогли визначити здорові альтернативи його споживанню. Щодо споживання солі, високий відсоток обстеженого населення знав рекомендації щодо зменшення споживання солі (89,8% у кластері 1 та 73,1 у кластері 2) і зміг пов'язати високе споживання солі з проблемами здоров'я, такими як серцево-судинні захворювання. Незважаючи на це, вони не знали вмісту солі у споживаних продуктах харчування, таких як хліб (лише 50% кластера 1 та кластеру 2 вважали, що він містить багато солі) та консервований горох (лише 60,5% у кластері 1 та 40,9% у кластері) 2 вважали це високим вмістом солі).

Частота споживання їжі

У таблиці 3 наведено середню кількість разів на загальну кількість населення та кожну групу, декларовану як споживання кожного виду їжі на місяць. Середнє загальне споживання фруктів та овочів обстеженого населення на добу становило 3,5 (3,8 у кластері 1 та 2,9 у кластері 2), не досягаючи мінімуму 5 рекомендованих порцій в жодній групі.

ТАБЛИЦЯ 3
Середнє значення щомісячної частоти споживання кожної групи продуктів харчування для загальної кількості населення та для кожного кластера. Рівень значущості відповідає тесту Крускала-Уолліса, проведеному з використанням кластеру як фактора варіації. Середні значення з різним верхнім індексом поспіль вказують на значну різницю (p ≤ 0,05).

Щоденне споживання червоного м'яса, курки та холодних нарізок, подібне в обох групах і відповідає звичкам споживання уругвайців, раціон яких ґрунтується на цих видах м'яса. Виділяється дуже низьке споживання риби та бобових культур усім населенням (в середньому за місяць в 3 рази), зазначаючи, що частота споживання червоного м’яса в чотири рази перевищує споживання риби та бобових.

За допомогою тесту Крускала-Уолліса, використовуючи “кластер” як фактор варіації, було визначено 16 груп продуктів, у яких було виявлено значну різницю (p ≤ 0,05) між частотою споживання обох кластерів: фруктів, овочів (зелений, жовтий або оранжевий), інші овочі, знежирене молоко, незбиране молоко, масло, йогурт, легкий йогурт, холодне м’ясо, цільне зерно, жирна їжа, солодка їжа, шоколад, закуски, безалкогольні напої та легкі газовані напої.

У кластері 1 (з більшими харчовими знаннями) було виявлено більше споживання фруктів та овочів, знежиреного молока, легкого йогурту, цільних зерен та легкої соди, тоді як у кластері 2 (з меншими харчовими знаннями) було виявлено більш високе споживання цільного молока, вершкове масло, йогурт, нарізка з м’яса, жирна їжа, солодка їжа, шоколад, закуски та газовані напої.

Обговорення

Середній рівень харчових знань обстеженого населення був вищим, ніж у інших дослідженнях (9, 17, 19-21). Це можна пояснити тим, що, опрацювавши зручну вибірку, учасники показали високий рівень освіти (81,1% з вищим рівнем освіти). Найвищий відсоток правильних відповідей для розділу III ("Вибір їжі"), а найнижчий для розділу IV ("Хвороби або проблеми зі здоров'ям, пов'язані з дієтою") відповідає даним Де Vriendt та співавт. (21), які свідчать про те, що питання, включені до частини IV анкети, не відображають реальних знань про хвороби, пов’язані з харчуванням.

Якщо взяти до уваги, що високий відсоток обстеженого населення мав вищу освіту, ми можемо припустити, що ще менше знань про харчування буде виявлено у населення з нижчим рівнем освіти. Спостережувані асоціації свідчать про необхідність забезпечувати харчову освіту переважно молодим людям та особам з нижчим рівнем освіти.

Щодо результатів опитування щодо частоти споживання їжі, хоча рекомендований мінімум 5 порцій фруктів та овочів не був досягнутий в жодній з цих двох груп, у кластері 1 є значно вищий прийом цих продуктів (p≤ 0,05). Ці результати узгоджуються з результатами, виявленими De Vriendt та співавт. (21) та Wardle et al. (9) і підтвердити позитивний вплив харчових знань на споживання фруктів та овочів. Також спостерігається, що харчові знання впливали на споживання продуктів з високим вмістом цукру, жиру та клітковини.

Харчові знання не впливали на споживання червоного м'яса, демонструючи, наскільки глибоко вкорінена ця їжа в уругвайському населенні, хоча менше споживання холодних нарізок спостерігалося у населення з вищим вмістом CN.

Знання продуктів харчування, їх харчових властивостей та рекомендації щодо частоти споживання та порцій, які слід вживати, повинні бути важливими та супутніми темами в програмах продовольчої освіти, а також у можливостях проводити побічну продовольчу освіту протягом усього курсу.

Список літератури

Отримано: 03.03.2011
Прийнято: 14.07.2011