Короткий зміст:

Доступ надано

енергетичні

Довіритель

Важливо, щоб дитячі енергетичні потреби до ВМТ могли бути точно виміряні або передбачені, щоб забезпечити відповідність харчової підтримки індивідуальним потребам дитини. У багатьох лікувальних центрах рівняння прогнозування Шофілда базальної швидкості метаболізму (BMR) використовуються для визначення енергетичних потреб дітей до BMT; однак ці рівняння походять від методів непрямої калориметрії у здорових дітей. 9 Вказано, що ці рівняння прогнозування є неточними у дітей, які перебувають у реанімації, 10 але невідомо, чи можна застосовувати їх для розрахунку енергетичних потреб дітей, які пройдуть ОМТ. Кінцевою метою цього дослідження було визначити, чи можуть рівняння прогнозування Шофілда точно передбачити витрати енергії у спокої (РЗЕ) у дітей до ВМТ.

Пацієнти та методи

Пацієнти

Це дослідження було ретроспективним кількісним аналізом клінічних результатів. Були досліджені дані всіх пацієнтів, які проходили ІМТ у відділенні гематології, онкології та трансплантації стовбурових клітин, Королівська дитяча лікарня, Брісбен, у період з квітня 2000 р. По квітень 2004 р. Віком від 5 до 17 років, 99 років і які пройшли оцінку складу тіла. У дослідження були включені лише діти старше 5 років, оскільки вихідні дані BCM з урахуванням висоти були доступні лише для дітей 5 років і старше.

Методи

Пацієнти відвідували лабораторію композиції тіла в Королівській дитячій лікарні, штат Квінсленд, для оцінки. Пацієнти проходили оцінку BCM та РЗЕ протягом 2 тижнів до кондиціонування та загального опромінення тіла. Пацієнти голодували щонайменше 6 год до вимірювань. Після прибуття до лабораторії випробовуваних зважували з точністю до 0,05 кг за допомогою каліброваних цифрових ваг (Tanita BWB-600, Ваги Веддерберна, Австралія), а висоту вимірювали з точністю до 0,1 см за допомогою стадіометра, встановленого на стіні (Holtain Instruments Ltd, Кримич, Великобританія). ІМТ розраховували як вагу (кг), поділену на зріст (м) у квадраті, і переводили в Z оцінки за допомогою методу LMS, описаного Cole et al. одинадцять

Харчові стани

Калій є основним внутрішньоклітинним катіоном, і оскільки 98% калію в організмі знаходиться в межах BCM, 12 BCM можна визначити з аналізу загального калію в організмі (TBK). Аналіз TBK проводили за допомогою захищеного тінню лічильника всього тіла (Accuscan, Canberra Industries, MA, США), що містить три сцинтиляційні детектори кристалів йодиду натрію, розміщені на скануючому шарі. Кристали виявляють гамма-промені 1,46 МеВ, випромінювані калієм-40 (40 К), знайденим в організмі. Оскільки фіксована частка калію в організмі відбувається як природний ізотоп 40 K, можна визначити TBK.

Вимірювання TBK вимагало від випробуваного лежати лежачи на ліжку, що рухається під детекторами. Для кожного обстеженого було проведено два 1100 с сканування та вилучено всі особисті металеві предмети. Перевірку попереднього перебігу та чутливості проводили щодня та враховували при кожному вимірі, повідомляючи TBK у грамах. BCM розраховували з TBK, використовуючи рівняння Wang et al: 13

Це рівняння засноване на моделі будови тіла на клітинному рівні та отримане на основі вимірювань ТБК та загальної води в організмі у здорових дорослих. BCM був скоригований за розміром (BCM/HT p), при цьому висота зростала до рівня 2, 5 для жінок та 3 для чоловіків. Ці корекційні показники потужності були визначені шляхом логарифмічної регресії звичайних педіатричних даних, зібраних у нашій лабораторії (n = 313 здорових дітей; 5-18 років). BCM/HT p виражали як Z оцінку відносно лабораторних довідкових даних. Оцінка Z менше -1 вважалася вказівкою на неоптимальний харчовий статус.

Витрата енергії

РЗЕ вимірювали за допомогою метаболічного візка Deltatrac II ™ (Datex Engstrom, Фінляндія). Метаболічний візок Deltatrac II ™ був відкалібрований за допомогою калібрування газу, калібрування тиску, калібрування коефіцієнта дихання та калібрування потоку. Насос витягує навколишнє повітря через навіс з постійною швидкістю, а гази відводяться через змішувальну камеру. РЗЕ та коефіцієнт дихання визначаються різницею концентрацій між вдихуваним киснем та вуглекислим газом, що закінчився.

Під час вимірювання пацієнти повинні були лежати лежачи лежачи 30 хвилин із навісом, розміщеним над головою. Перші 10 хвилин вимірювання використовувались для того, щоб забезпечити сидяче положення пацієнта та забезпечити рівновагу повітря в кришці, а наступні 20 хвилин використовували для розрахунку РЗЕ. BMR прогнозували за допомогою конкретних рівнянь статі, віку, зросту та ваги Шофілда. 9

статистичний аналіз

Дані представлені як середнє значення ± sd. ІМТ та BCM/HT p були виражені як Z оцінка для сукупності пацієнтів та кожної статі. Оцінка Z менше ніж -1 вважалася показником субоптимального харчового статусу як для ІМТ, так і для BCM/HT p. Це обмеження приблизно еквівалентно 33-му процентилю, і тому діти, які опускаються нижче, знаходяться в нижній третині населення. Тож, хоча деякі діти нижчої третини населення можуть недоїдати, ми вважаємо, що це скорочення охопить усіх недоїдаючих дітей. Можуть бути використані інші граничні точки, і вони, безумовно, будуть дещо довільними, але принаймні гранична точка -1 проста у використанні і має міру достовірності.

Кореляційний аналіз проводили між показниками BCM/HT p Z та показниками BMI Z, щоб визначити, чи пов'язані між собою ці дві змінні, із значущістю, встановленою на рівні 14. Зсув обчислювали як різницю середніх значень між виміряними РЗЕ та BMR та 95% обмежень згоди оцінювались як упередженість ± 2 сд. Програма Microsoft Excel (версія 5.0, 1997, Microsoft, Сіетл, штат Вашингтон, США) була використана для складання бази даних та статистичного аналізу.

Результати

Пацієнти

Загалом у дослідження було включено 26 дітей до ІМТ; однак до аналізу РЗЕ були включені лише 24 дитини, оскільки двоє дітей не змогли виконати вимірювання. Досліджуване населення складалося з 16 хлопчиків та 10 дівчаток віком від 5, 4 до 15, 4 років. Середня вага загальної популяції випробовуваних становила 37,60 ± 13,20 кг, середній зріст - 139,0 ± 19,2 см, а середній показник BMI Z становив 0,51 ± 1,79. Діагноз включав гострий лімфолейкоз (n = 17), гострий мієлолейкоз (n = 3), хронічний мієлолейкоз (n = 1), мієлодисплазія (n = 1), дизеритропоетична анемія (n = 1), лімфома Ходжкіна (n = 1 ). = 1)), примітивна нейроектектальна пухлина (n = 1) та важка апластична анемія (n = 1). Тривалість стану перед тестом до трансплантації становила від 0,01 до 10,77 року. Характеристики пацієнтів зведені в таблицю 1.

Повний розмір таблиці

Харчові стани

Середній показник BCM/HT p Z для нашої популяції до BMT становив -1,09 ± 1,28. Оцінки BCM/HT p Z досліджували за статтю; Середній жіночий показник Z становив –0,49 ± 1,14 (Z показник 3/10 p Z та показник ІМТ Z (r = 0,34; P> 0,05), лише 9% варіацій BCM пояснюється варіацією ІМТ. Загалом 54% населення було класифіковано як субоптимально харчуються за оцінкою BCM/HT p Z, тоді як лише 15% класифікувались як субоптимально харчувані згідно з оцінками ІМТ Z.

Z-показники BCM з коригуванням по висоті. Нижче -1 розглядався неоптимальний харчовий статус. Діаманти представляють чоловічі предмети, а квадрати - жіночі.

Повнорозмірне зображення

Витрати енергії в стані спокою

Середнє вимірюване значення РЗЕ становило 1255 ± 251 ккал/добу. Середній прогнозований показник BMR становив 1245 ± 255 ккал/добу. Аналіз Бленда та Альтмана виявив середнє зміщення 11 ± 149 ккал/день між вимірюваною РЗЕ та прогнозованою BMR, з обмеженням 95% згоди від 309 до -287 ккал/день.

Обговорення

Визнано, що більшість методів оцінки можуть мати обмеження, включаючи BCM та РЗЕ. Обмеження нашого дослідження полягає в тому, що немає певних педіатричних рівнянь для перетворення TBK в BCM. Рівняння Wang et al 13, що використовується для перетворення TBK в BCM, базується на припущеннях, які можуть не стосуватися дітей із клінічним станом; тому це перетворення може бути джерелом помилок у нашому дослідженні. Були вжиті всі практичні заходи для контролю за помилками оцінки РЗЕ, причому діти були до посту та неактивними перед вимірюванням. Оскільки вимірювали лише РЗЕ, а додаткову енергію, яку діти витрачали на діяльність, не оцінювали, ми не можемо коментувати загальні енергетичні витрати дітей до ВМТ. При розрахунку енергетичного рецепту для перорального або ентерального харчування необхідно враховувати фактор активності. Інші обмеження в дослідженні можуть бути у сукупності суб'єктів, тобто існували вікові обмеження для пацієнтів та нерівномірне число чоловіків та жінок.

Наше дослідження припускає, що діти до ІМТ можуть мати неоптимальний харчовий статус, оскільки половина населення має показник BCM/Ht p Z менше -1. Незважаючи на те, що оптимальний харчовий статус є переважним перед ІМТ, у більшості дітей з поганим харчовим статусом МТМ не можна відкладати, оскільки їх основне захворювання є агресивним і вимагає ранньої ІМТ до рецидиву та стійкості до захворювання. У цих випадках ми рекомендуємо інтенсивне вживання їжі під час процедури ВМТ. Рекомендуються майбутні дослідження, щоб дослідити, які стратегії харчового втручання успішно збільшують BCM до та під час процедури BMT.

Як і очікувалося, ІМТ виявився поганим предиктором харчового статусу; клініцисти повинні проявляти обережність при використанні ІМТ як єдиного критерію ініціювання агресивної харчової підтримки. Оскільки вимірювання BCM недоступні в більшості клінічних обставин, рекомендується дослідити інші прості альтернативні методи визначення харчового статусу у пацієнтів із перебігом ІМТ, такі як біоелектричний імпеданс або окружність середини руки, щоб визначити його валідність у цій популяції. Наші висновки свідчать про те, що режими харчування для дітей до ІМТ можуть бути структуровані за допомогою рівнянь Шофілда для прогнозування енергетичних потреб, оскільки вони добре узгоджуються з виміряною РЗЕ.