Відомо, що лікування антибіотиками захищає від багатьох шкідливих бактерій, тим самим допомагаючи відновити наше здоров’я при деяких захворюваннях. Однак ми не повинні забувати, що під час цих терапій корисні представники нашої кишкової флори також страждають від додаткових збитків. Після більш агресивного перебігу шанси незбалансованості мікробіома можуть збільшити шанси на поселення інших потенційно шкідливих видів, що може означати нові терапії антибіотиками.
Зараз ми знаємо, що окрім лікування антибіотиками, наш раціон також має великий вплив на склад нашої кишкової флори. Однак взаємозв'язок між цими двома факторами все ще є мало дослідженою сферою.
В недавньому дослідженні, опублікованому в "Метаболізм клітин", серед іншого дослідники шукали відповіді на це. Дослідження на мишах показали, що дієта може полегшити або посилити дію антибіотиків на мікробіом.
Пітер Беленький, доцент кафедри молекулярної мікробіології та імунології з Університету Брауна, заявив, що метою є вивчення нових способів захисту флори кишечника, таким чином запобігаючи найсерйознішим побічним ефектам лікування антибіотиками.
Беленький також додав, що мікробіом - це екосистема нашого організму, яка разом зі своїми трильйонами бактерій бере участь у розщепленні харчових волокон і відіграє ключову роль у підтримці загального здоров'я кишечника. Його корисні члени можуть витіснити шкідливі бактерії та забезпечити належний бар'єрний захист, зміцнюючи клітини стінок кишечника.
Під час їх вивчення вивчався вплив декількох антибіотиків на мікробний метаболізм загалом та на видовому рівні. Також спостерігали, як все це впливає на чутливість до антибіотиків. Найвизначніші результати були отримані під час лікування амоксициліном. Загалом, в результаті лікування складність кишкової флори була зменшена, а експресія генів інших видів була змінена. Їх ріст був зменшений, і в основному активувались гени, що беруть участь у стресостійкості.
Однак одна конкретна бактерія, Bacteroides thetaiotaomicron, особливо добре реагувала на амоксицилін. Цей мікроб є потенційно корисним членом нашої кишкової флори, маючи приблизно 11 ферментів, які він виробляє, та низку рецепторів, які відіграють важливу роль у перетравленні вуглеводів, особливо полісахаридів. Дослідження показало, що лікування посилювало експресію цих ферментів розщеплення, що забезпечувало певний захист від амоксициліну. Повідомлялося in vitro, що, на відміну від захисного ефекту придушення клітковини, додавання глюкози робило бактерію більш вразливою до антибіотика.
Виходячи з цього, дослідники дійшли висновку, що дієта господаря відіграє важливу роль у реакції мікробіома на лікування антибіотиками. Поповнення стандартного раціону для гризунів мишей (багатих природно клітковиною і бідних простими вуглеводами) глюкозою як у контрольній, так і в групі лікування антибіотиками показало загальний несприятливий ефект зниження цілісності бактерій.
Крім того, хоча амоксицилін індукував значне збільшення Bacteroides thetaiotaomicron під час нормальної дієти, цього суттєвого збільшення не спостерігалось у дієті з добавкою глюкози.
Дослідники також звертають увагу на обмеження свого дослідження. Оскільки дослідження в основному проводилося на гризунах, потрібні подальші результати для їх інтерпретації і у людей. Оскільки стало ясно, що дієта організму господаря відіграє важливу роль у мікробних змінах, у майбутньому буде важливо точно оцінити, що таке поживні речовини та як вони впливають на сприйнятливість до лікування антибіотиками.