Протягом 1000 днів після народження розвивається імунна система дитини та кишкова флора. Який взаємозв’язок між правильною флорою кишечника та здоров’ям? Чому кількість дітей-алергіків час від часу збільшується? Чому б не розпочати годування до 4-місячного віку? Що ми можемо зробити для захисту здоров'я дитини протягом перших трьох років?

харчування

Автор: Батьківський журнал 25.04.2014.

Алергічні захворювання також щороку вражають маленьких дітей. Згідно з деякими дослідженнями, 5-7% дітей страждають якоюсь формою харчової алергії. * Найпоширенішими алергенами є молочний білок, яйця, фундук та глютен.

Здорова флора кишечника у дітей - основа міцної імунної системи
Перші 1000 днів нашого життя є ключовими для розвитку імунної системи та кишкової флори. Кишкова флора необхідна для збереження здоров’я, оскільки вона допомагає захисному механізму нашого організму, поглинаючи поживні речовини, вітаміни та мінерали, а також підтримує баланс нешкідливих і корисних бактерій, що мешкають з нами.

Перші 1000 днів дитини мають вирішальний вплив на подальше здоров’я дитини
Під час вагітності, як плоду, а потім і в перші роки життя, в їх організмі відбуваються безпрецедентні якісні та кількісні зміни. У перші 1000 днів нашого життя розвиток когнітивних сфер - таких як мислення, мовні навички, пам’ять - є найбільш інтенсивним, але також у цей період розвивається кишкова флора та імунна система. Це коли кількість жирових клітин стає остаточним, що визначає тенденцію до ожиріння згодом. Перші 1000 днів також є критично важливими для мінеральної щільності кісток дорослих, зросту та артеріального тиску, тобто в довгостроковій перспективі цей період має вирішальний вплив на подальше життя та здоров’я дитини.

Сприятливий вплив грудного молока на кишкову флору
У новонароджених немовлят вже є кишкові бактерії, типові для дитинства, до декількох тижнів. Кишкова флора здорових немовлят на грудному вигодовуванні характеризується переважанням корисних бактерій. Корисні бактерії відіграють важливу роль у дозріванні імунної системи, що розвивається, і спрямовують її у сприятливе русло. Грудне молоко має кілька компонентів, які підтримують імунну систему дитини, наприклад, пребіотики, які допомагають розмножуватися згаданим вище корисним бактеріям.

Годування не слід починати до досягнення чотиримісячного віку
- В Угорщині, згідно з рекомендацією ВООЗ, рекомендується лише грудне вигодовування до 6-місячного віку, - сказав Аґнес Корсаш, президент Асоціації угорських медсестер. ВООЗ рекомендує вводити прикорм немовлятам, яких годують груддю після 6-місячного віку, та тим, хто отримує штучне або змішане годування у віці від 4 до 6 місяців. Якщо можливо, глютен слід поступово вводити з грудним молоком. Однак не слід починати годувати до чотирьох місяців, оскільки це збільшує ризик розвитку алергії.

Не має значення, коли і в якому порядку ми вводимо продукти
Починати годування рекомендується поступово, у співпраці з медсестрою або педіатром, оскільки в певному віці організм дитини ще не готовий до переробки всіх поживних речовин. Введення продуктів у правильному порядку та віці відіграє ключову роль у запобіганні розвитку чутливості до молока та борошна (целіакія).

Куди веде одностороннє харчування?
- Одностороннє, неадекватне харчування погіршує здоров’я дітей та послаблює їх імунну систему, - каже д-р Габор Верес, президент Угорського товариства дитячої гастроентерології. Всупереч поширеній думці, ця небезпека (недоїдання) не обмежується лише худими, недоїдаючими дітьми. Слід контролювати не тільки кількість, але і якість споживаної їжі. Згідно з угорським опитуванням, опублікованим у січні цього року, майже дві третини амбулаторних пацієнтів мали середній та 12% ризик недоїдання.

У 3 роки у дитини формується стійкість
Імунна система дітей найбільш інтенсивно розвивається до 3 років, тому надзвичайно важливо в цей період підживлювати вітаміни С і D, а також залізо і кальцій. Однак важко вводити їх в організм дітей у достатній кількості за допомогою дієти, тому варто включати в раціон харчові добавки, приготовані відповідно до потреб дітей.

* Джерело: Gupta, R та ін. Поширеність, тяжкість та розподіл дитячої харчової алергії у США. Педіатрія 2011; 10.1542/пед.2011-0204. (Gupta, R, et al. Поширеність, тяжкість та розподіл дитячої харчової алергії у Сполучених Штатах. Педіатрія 2011; 10.1542/ped.2011-0204.)