НОВИЙ САЙТ ДЛЯ ОЖИРЕННЯ ТА МЕТАБОЛІЧНОЇ ХІРУРГІЇ, ПОСИЛАННЯ ТУТ

Цукровий діабет 2 типу (ЦД2) страждає приблизно 150 мільйонів людей у ​​світі. Він продемонстрував дуже прискорені темпи зростання, за оцінками, як очікується, його поширеність подвоїться протягом наступного десятиліття. До цього часу лікування DM2 базувалося на модифікації способу життя та дієти, пов’язаних із медикаментозним лікуванням пероральними гіпоглікемічними препаратами або інсуліном. Класичні дослідження показали переваги суворого контролю глікемії з точки зору контролю ускладнень DM2 та зменшення смертності; однак сучасне лікування досягає цих цілей у невеликої кількості пацієнтів.

підрозділ

Під час спостереження за пацієнтами, які перенесли різні типи операцій з приводу ожиріння, було виявлено систематичне зменшення надмірної ваги та ефективний контроль супутніх захворювань, пов’язаних із ожирінням, включаючи високий кров’яний тиск, інсулінорезистентність, дисліпідемію та цукровий діабет типу 2. У конкретному випадку діабет, післяопераційні результати систематично показують адекватний контроль глікемії, нормалізацію інсулінемії та зниження рівня глікозильованого гемоглобіну, ефекти, які встановлюються на ранніх термінах та виникають у 80-100% оперованих ожирінням. Подальші дослідження виявили незалежність цього метаболічного ефекту щодо втрати ваги пацієнта, що було продемонстровано на різних експериментальних моделях на тваринах, а згодом і на людях. Механізми, що відповідають за цей ефект, вивчаються і синтезуються в сучасній теорії, яка включає активацію ентероінсулярної осі, виключаючи проксимальну кишку (дванадцятипала кишка - тонка кишка) та стимуляцію дистальної клубової кишки.

Високі показники ремісії або об’єктивного поліпшення DM2, отримані у пацієнтів з важким ожирінням та хірургічним лікуванням, свідчать про те, що хірургічне втручання є найкращим із доступних методів лікування діабету у цієї групи пацієнтів, що було відображено у Стандартах медичної допомоги Діабет 2009, опублікований Американською діабетичною асоціацією, яка рекомендує хірургічне лікування хворих на цукровий діабет з ІМТ> 35.

У світлі цих результатів та з огляду на те, що операція, здається, впливає на діабет, який є первинним, специфічним і не залежить від втрати ваги, різні автори підняли можливість поширення показань на тих, хто страждає на ожиріння (ІМТ 35), у яких вже є значними накопиченими доказами щодо діабетиків із легким ожирінням (ІМТ від 30 до 35) та діабетиків із зайвою вагою (ІМТ від 25 до 30). У 2002 р. Рубіно та співавт. В огляді хірургічного лікування діабету вони пропонують патофізіологічну модель ентерогормональної осі у хворих на цукровий діабет та її модифікацію після операції на ожирінні, зокрема шлункового шунтування та біліопанкреатичної диверсії. У цій статті вони цитують початковий досвід хірургічного втручання (біліопанкреатична диверсія) у діабетиків з ІМТ від 30 до 35 із сприятливими результатами. Нещодавно ми опублікували результати щодо контролю рівня глікемії у хворих на цукровий діабет 2 типу, яким була проведена резекція шлунка та проведена реконструкція за допомогою Roux-Y, для ознак, відмінних від ожиріння (головним чином раку), із коефіцієнтом ремісії захворювання у 65% з них та покращення у 30%. Інші автори опублікували початковий досвід хірургічного лікування діабетиків з ІМТ