Перегляньте статті та зміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні зведення наукових журналів на момент публікації

Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам

Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси

Іспанська хірургія є офіційним органом Іспанської асоціації хірургів (AEC) та Іспанського товариства торакальної хірургії (SECT), обидва наукові товариства охоплюють більшість загальних та грудних хірургів, а також інші субспеціальності іспанської хірургії. Журнал є найкращим показником технічного та концептуального розвитку іспанської хірургії таким чином, що на його сторінках, подібно до еволюції, яку пережила хірургія у світі, все більше уваги приділяється біологічним та клінічним аспектам хірургічної патології, перевищуючи таким чином оперативну дію, яка в минулому була головним акцентом уваги в цій галузі медицини. Зміст журналу структуровано за розділами «Оригінали», «Огляди», «Клінічні примітки» та «Листи до редактора», а статті відібрані та опубліковані після ретельного аналізу відповідно до міжнародних стандартів.

Індексується у:

SCIE/JCR, Index Medicus/Medline, IBECS, IME

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.

лапароску

Протягом 1980-х та на початку 1990-х років було висловлено припущення, що великий підреберний розріз, який передбачав проведення холецистектомії, міг бути замінений мінілапаротомією (ХМЛ), отримавши таким чином більш коротке одужання 1-5. Коли наприкінці 1980-х років була запроваджена лапароскопічна холецистектомія (LC), вона швидко стала процедурою вибору для видалення жовчного міхура 6. Основні переваги лапароскопічної техніки при холецистектомії полягають у тому, що вона пов’язана з меншою інтенсивністю болю, скороченням періодів інвалідності та перебування в лікарні та швидким поверненням до активності 7-9. Метою цього дослідження є ретроспективна оцінка досвіду проведення 2 різних типів холецистектомії (ЛХ та ХМЛ) у пацієнтів з діагнозом симптоматичних каменів у жовчному міхурі та порівняння результатів щодо віку, статі, типу захворювання, ASA-SP класифікація, час втручання, технічні труднощі, час операції, частота, тип ускладнень, інтенсивність болю, споживання анальгетиків, перебування в лікарні, стан здоров'я, якість життя та респіраторна реакція.

Пацієнти та метод

Аналогічно вимірювались перебування в лікарні та тривалість періоду інвалідності. Анкету Ноттінгемського профілю здоров’я у короткій формі (NHP) використовували у підгрупі з 200 пацієнтів (по 100 у кожній групі) за 10,11 до операції та між 3 тижнями та 6 місяцями після; перша частина допиту включала 38 запитань, пов’язаних із 6 різними вимірами (біль, енергія, емоції, соціальна ізоляція, фізична захворюваність та сон). Питання включали пункти, що стосуються шлунково-кишкового тракту, післяопераційного болю, часу втрати працездатності, повернення до роботи та повсякденних справ та косметичних результатів. Так само були включені питання, що стосуються якості життя, виміряної згідно з EuroQol 11. .

У підгрупі пацієнтів, у яких вивчалася функція легенів, 100 пацієнтів були ретельно відібрані та включені в дослідження, якщо ЛК або ХМЛ були успішно виконані. Функцію дихання оцінювали за допомогою спірометра Fokuda та Micro-Medical, перед операцією та через 24 та 48 год, з напівсидінням пацієнта. Тричі вимірювали вентиляцію безперервного потоку (FVC), об’єм видиху в першу секунду (VE1 S) та максимальний потік видиху (PEF), а середні показники реєстрували 12,13 .

Споживання морфію та функції легенів порівнювали за допомогою тесту Стьюдента; інші були протиставлені U-тесту Манна-Уітні. Зміни в часі функції легенів аналізували за допомогою MANOVA, багатофакторного дисперсійного аналізу, і коли вказали, різницю середніх показників порівнювали з t-критерієм Стьюдента. Зміни в часі компонентів NPH аналізували за допомогою тесту Фрідмана; Був проведений двосторонній дисперсійний аналіз, і коли існували відмінності між основним та наступними середніми значеннями, їх перевіряли за допомогою критерію Вілкоксона. Результати розглядалися з похибкою 5% та рівнем значущості 95% 14 .

Демографічні дані досліджуваних груп наведені в таблиці 1. Істотних відмінностей щодо статі та стратифікації за класифікацією ASA не спостерігалось. Середній вік був вищим у групі ХМЛ. Час операції був значно більшим у групі з відкритою хірургією (p = 0,001) (Таблиця 1).

Післяопераційні ускладнення мали більш високий рівень у групі ХМЛ, і найбільш частою була перфорація жовчного міхура у 13,87% (табл. 2).

Що стосується інтенсивності болю протягом перших 24 годин, то більше половини пацієнтів з MCL отримали оцінку від 2 до 3 за візуальною аналоговою шкалою. Було відзначено, що через 24 години пацієнти з МКЛ продовжували демонструвати високі бали за шкалою болю (48,57%) (Таблиця 3).

Застосування короткої форми опитувальника NHP виявило нижчі післяопераційні показники через 1 тиждень та 6 місяців після втручання (Таблиця 4).

У таблиці 5 наведені результати функції легенів у підгрупі пацієнтів, у яких вона була визначена (таблиця 5).

Дані про інтенсивність післяопераційного болю було важко розшифрувати, оскільки вони піддавалися індивідуальним варіаціям та впливали на передопераційні очікування та відношення хірурга. У 85,5% випадків інтенсивність болю становила 0-1 через 24 та 48 годин порівняно з групою ХМЛ, у якої інтенсивність була вищою, з оцінкою 2-3 (р> 0,001 через 24 та 48 год. з тестом Манна-Уітні U). Пацієнтам у групі ХМЛ потрібно більше доз морфіну, ніж у групі ХЛ (середнє значення 60 ± 28 проти 44 ± 23 мг через 24 год; р> 0,001 та 73 ± 30 проти 53 ± 37 мг через 24 год; р = 0,03 ), і ця різниця була більшою через 48 год (p = 0,43). Місцевий блок, що застосовувався в кожній процедурі, був різним і був необхідним для досягнення оптимального знеболення в операційній рані. Застосування анальгетиків у безпосередньому післяопераційному періоді було показано згідно з вимогами пацієнта 22-24 .

Хоча статистично менша інтенсивність болю та споживання знеболюючого були отримані в групі LC, ніж у групі MC, загальні результати показують, що при адекватному режимі біль можна задовільно контролювати. Нудота, яка вважається частою проблемою у РК, не була значною у цій серії.

Дослідження виявило низьку частоту ускладнень у групі LC порівняно з групою ХМЛ (9,02% проти 18,38%; P = 0,005). Аналогічно, у групі LC перфорація жовчного міхура спостерігалася у 16,38%, кровотеча у 1,42% та випадкове пошкодження печінки у 0,23%, тоді як при ХМЛ частота перфорації була отримана 13,87%, кровотеча 2,90%, випіт каменів 86%, судинних уражень 0,48% та тонких петель 0,16%. Витік жовчі відбувся у 6 CL (1,42%) та 18 CML (2,90%). В обох групах були важкі протокові пошкодження із частотою 0,47% у 2/421 LC та 1,12% у 7/620 CML зі стенозом проток, що вимагав подальшого ремонту. Причиною пошкодження в групі А було сплутування загальної жовчної протоки з кістозною протокою в першому квартилі кривої навчання. Відсоток ускладнень у цій серії був нижчим, ніж в інших опублікованих дослідженнях. Важко оцінити негативні результати, опубліковані, оскільки для ускладнень 17-20 використовуються різні типи класифікацій .

Зміни функції легень були подібними до тих, що спостерігались після відкритої операції у верхній частині живота 30. Було помічено, що зміни в тестах (FVC, VE1s та PEF) є більш інтенсивними і зберігаються довше у звичайній хірургії, ніж у LC (таблиця 5); Ці висновки не збігаються з тими, про які повідомляють Сквірел та ін., Але вони збігаються з тими, що надані Джорісом та ін. Час операції, включаючи показники МОК, був меншим, у середньому 85-100 хв для РХ та ХМЛ (таблиця 1) 16,18,22. Широкі критерії включення та участь мешканців пояснюють ці високі відсотки та необхідність продовження лапаротомії; ці фактори сприяли продовженню оперативного часу 14. Як повідомляють Majeed et al., Різниця в середньому часі зросла після адаптації до досвіду та типу прийому. .

Думка пацієнтів мала життєво важливе значення при розгляді питання про виписку. Вплив післяопераційних станів здоров'я, соціальних обставин та незалежності неминучий. Госпітальне лікування цієї серії було подібним до того, що повідомлялося в інших публікаціях 34-38 .

Пацієнти з ЛК відчували менший післяопераційний біль, а також меншу частоту нудоти, блювоти та використання анальгетиків та протиблювотних засобів, ніж ті, хто отримував ХМЛ. Ця різниця вплинула на коротший термін перебування в лікарні групи CL.

Були значні відмінності в операційному часі, інтраопераційних ускладненнях, протокових ураженнях, післяопераційному перебуванні, змінах функції легенів, сприйнятті стану здоров’я, якості життя, задоволеності та відновлення після ХЛ порівняно з ХМЛ.