Короткий словник словацької мови

доступ для гоління призначені для гоління: h. машинка, ч-е мило

Словацький правопис

перукар -а м. спеціаліст перукарського та гоління;

голить чай мн. -atá/-ence -čat/-čeniec s. вираз пернаті пташенята;

прен. голий аль. недоодягнена дитина, швець;

  • Правила словацької орфографії

    Холіаре-ліарний L -ох м. після мене; Голярчан - мн. Мія м.; Holiarčanka ‑y ‑niek ž.; холярський

    перукарня ма м.; holička ‑y ‑čiek ž.; перукар; перукарня ‑a ‑tiev s.

    Holí č ‑a L ‑i m.; Голічан ма мн. Мія м.; Holíčanka ‑y ‑niek ž.; перукарня

    holí ča ‑aťa mn. ‑Atá/‑ence ‑čat/‑čeniec s.; holíčatko ‑a ‑tiek s.

    Holice žlíc ž. після мене; Голічан ма мн. Мія м.; Holičanka ‑y ‑niek ž.; холік

    голити ‑a ‑ají немає документа.; голитися

    Словник словацької мови (з 1959 - 1968) 1

    гоління, -а, -е прийти. м. призначений для гоління, використовується для гоління: ч-е мило, ч. пристрою

    перукарня, -рне, -рне жінки. р. застарілий. перукарня, перукарня (Ráz., Taj.)

    перукар, -людина. р. фахівець з гоління бороди, підборіддя та стрижки;

    перукар, жінки, жінки. р. жінка-цирульник;

    палички ča, -aťa, мн. ні. -atá/-ence, -at/-eniec stred. вираз пернате пташеня: Він розбив у руці яйце, в якому вже був маленький перукар. (Крно);

    прен. голий аль. погано, погано одягнена дитина: Циган із найменшими паличками залишився біля хатини. (Кук.);

    гоління, -у, -ні жінки. р. застарілий. верхня частина багажника al. крапля, сара: лакований h-y (Vaj.);
    білі, вишиті до колін крапельки (Vaj.);
    залізна h-y (Fel.) частина лицарських обладунків

    1. odb. місце в лісі без рослинності, чисте;
    голий ґрунт, місце взагалі без рослинності: ліс h-y;

    2. одяг. сира шкіра, вільна від волосся та домішок