Короткий словник словацької мови
доступ для гоління призначені для гоління: h. машинка, ч-е мило
перукар -а м. спеціаліст перукарського та гоління;
голить чай мн. -atá/-ence -čat/-čeniec s. вираз пернаті пташенята;
прен. голий аль. недоодягнена дитина, швець;
-
Правила словацької орфографії
Холіаре-ліарний L -ох м. після мене; Голярчан - мн. Мія м.; Holiarčanka ‑y ‑niek ž.; холярський
перукарня ма м.; holička ‑y ‑čiek ž.; перукар; перукарня ‑a ‑tiev s.
Holí č ‑a L ‑i m.; Голічан ма мн. Мія м.; Holíčanka ‑y ‑niek ž.; перукарня
holí ča ‑aťa mn. ‑Atá/‑ence ‑čat/‑čeniec s.; holíčatko ‑a ‑tiek s.
Holice žlíc ž. після мене; Голічан ма мн. Мія м.; Holičanka ‑y ‑niek ž.; холік
голити ‑a ‑ají немає документа.; голитися
Словник словацької мови (з 1959 - 1968) 1
гоління, -а, -е прийти. м. призначений для гоління, використовується для гоління: ч-е мило, ч. пристрою
перукарня, -рне, -рне жінки. р. застарілий. перукарня, перукарня (Ráz., Taj.)
перукар, -людина. р. фахівець з гоління бороди, підборіддя та стрижки;
перукар, жінки, жінки. р. жінка-цирульник;
палички ča, -aťa, мн. ні. -atá/-ence, -at/-eniec stred. вираз пернате пташеня: Він розбив у руці яйце, в якому вже був маленький перукар. (Крно);
прен. голий аль. погано, погано одягнена дитина: Циган із найменшими паличками залишився біля хатини. (Кук.);
гоління, -у, -ні жінки. р. застарілий. верхня частина багажника al. крапля, сара: лакований h-y (Vaj.);
білі, вишиті до колін крапельки (Vaj.);
залізна h-y (Fel.) частина лицарських обладунків1. odb. місце в лісі без рослинності, чисте;
голий ґрунт, місце взагалі без рослинності: ліс h-y;2. одяг. сира шкіра, вільна від волосся та домішок