Характеристика

дизентерію

Це дуже контагіозна діарейна хвороба, що характеризується лихоманкою, болями в животі, тенезмією (хворобливим позивом до стільця), водянистим стільцем, змішаним зі слизом і кров’ю, блювотою. Уражена нижня частина товстого кишечника. Перебіг захворювання залежить від загального харчування, інфекційної дози та типу збудника. Інфекція може протікати без клінічних ознак, таких як легкий коліт, рідко як токсична диспепсія.

Оригінатор:

Найпоширенішими збудниками в Словаччині є Shigella sonnei (50% захворювань) та Shigella flexneri (40% захворювань). Рідше підтверджуються Shigella dysenteriae і Shigella boydii. Шигели виробляють токсини, вони дуже чутливі до зовнішнього середовища, до сухості та загальних дезінфікуючих засобів.

Час інкубації: 1 - 7 днів, найчастіше 2 - 3 дні.

Джерело збудника: Хвора людина або транспортний засіб, що оздоровлюється.

Коефіцієнти передачі: забруднена їжа, вода та молоко або мухи.

Трансфер: Дизентерія - типове захворювання брудних рук. Фекальна - пероральна передача найчастіше застосовується при безпосередньому контакті з хворими або зараженими предметами (мала інфекційна доза). Сприйнятливість до цього захворювання вища у дітей.

Хвороба зустрічається у всьому світі, з високою смертністю в країнах, що розвиваються.

У Словацькій Республіці хвороба має довгострокову (з 1986 р.) Тенденцію до зниження, із захворюваністю з максимумом у східній Словаччині, з високою часткою етнічної приналежності ромів. Щорічно повідомлялося про 800 захворювань. Це трапляється епізодично та епідемічно.

Найнижча захворюваність була в 2010 р. (7,3/100 000), що становило 394 захворювання. Протягом 2011 року було зареєстровано 603 захворювання (захворюваність 11,1/100 000), що є збільшенням на 53,0% порівняно з 2010 роком. У 2012 році (станом на 9 листопада) було зафіксовано 425 захворювань.

Гігієнічне видалення фекалій людини, охорона водних ресурсів, забезпечення безпечною питною водою для загального постачання. Захист їжі від забруднення фекаліями та мухами. Санітарне виховання населення з питань особистої гігієни та гігієнічного приготування їжі.

Більшість хвороб лікують в домашніх умовах. У гострій фазі захворювання необхідна дієта з підживленням рідини. Госпіталізація вимагає більш важких станів, при яких існує ризик зневоднення та подальшого порушення внутрішнього середовища.