• Т. Станковічова, Є. Кралова, З. Словакова, Л. Войтекова, А. Ондрашинова, Ľ. Окрухлікова1, Н. Трибулова
  • Вплив риб’ячого жиру та аторвастатину на артеріальний тиск та вибрані параметри ЕКГ у щурів hHTG
  • Ферма Обз, 79, 2010, 8, с.204-208

ключові слова: hHTG - риб’ячий жир - аторвастатин - кров’яний тиск - ЕКГ.

жиру

Високий рівень загальних ліпідів, особливо холестерину та триацилгліцеринів у людей, часто обговорюється у зв'язку із захворюваннями серцево-судинної системи. Ефективне зниження рівня триацилгліцерину, а також інших ліпідів виявилось дуже корисним для зменшення серцево-судинного ризику (1).

Дисліпідемія (DLP), дисліпопротеїнемія, гіперліпопротеїнемія - це група загальних метаболічних захворювань. Вони характеризуються патологічно підвищеним або зниженим рівнем ліпідів та ліпопротеїдів у плазмі крові. Більшість DLP є спадковим, генетично обумовленим порушенням метаболізму ліпопротеїнів, яке називають первинною дисліпідемією. Фактори навколишнього середовища також сприяють розвитку дисліпідемій, особливо неправильне харчування, відсутність фізичних вправ, надмірне вживання алкоголю, надмірна вага та куріння. Основними клінічними проявами дисліпідемій є клінічні прояви атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, цереброваскулярних подій та ішемічної хвороби нижніх кінцівок (2). Гіпертріацилгліцеролемія (HTG) інформує нас про підвищену концентрацію частинок ліпопротеїнів у плазмі крові (ЛПНЩ, IDL, залишки хіломікрону), які мають проатерогенні властивості (3).

Сама мета лікування DLP - це не тільки нормалізація рівня ліпідів у плазмі крові, але і запобігання серцево-судинним подіям, що виникають в результаті атеросклерозу (3). В даний час при лікуванні дисліпідемій застосовуються три основні підходи: дієтичне лікування, схеми лікування та використання ліпідних препаратів, що знижують рівень ліпідів (2).

У країнах, які споживають більше рибного м'яса та інших рибних продуктів, було встановлено, що якщо дієта містить більшу частку довголанцюгових поліненасичених жирних кислот (ПНМК) (що містяться в м'ясі риби), спостерігається значне зменшення захворюваності багато серцево-судинних захворювань (4). В організмі людини PNMK в більшій мірі виникають у міокарді, сітківці та мозку і є важливими для правильного функціонування цих тканин, їх росту та функціонування та є важливими модуляторами фізіологічних процесів (5).

В організмі ми розрізняємо два типи незамінних жирних кислот (ЕМС): омега-6 (похідні лінолевої кислоти LA) та омега-3 (похідні ліноленової кислоти ALA) (4). Поки невідомо, як окремі компоненти риб’ячого жиру сприяють профілактиці серцево-судинних захворювань. Механізми їх дії можуть бути різноманітними і разом впливати на процеси атеротромбогенезу (6) і, ймовірно, включати одне (або більше) з наступного: інгібування реактивності тромбоцитів, зниження хемотаксису лейкоцитів та адгезії молекул ендотелію, регенерація ендотелію, поліпшення серцевий кровотік, відновлення артеріального потоку (7). Збільшення споживання риб’ячого жиру показало меншу частоту фібриляції передсердь та раптової серцевої смерті в клінічних випробуваннях (8). У клінічних контрольних дослідженнях показано, що риб’ячий жир знижує артеріальний тиск у осіб з гіпертонічною хворобою та гіперхолестеринемією (9). Дані епідеміологічних досліджень та поточних клінічних випробувань з n-3 PNMK у вигляді риб’ячого жиру вказують на їх значення у вторинній профілактиці серцево-судинних захворювань. Їх ефект порівнювали з гіполіпідеміками - статинами (10).

Для лікування порушень ліпідного обміну та інших супутніх патологічних процесів аторвастатин є препаратом з відповідним фармакологічним профілем, який може мати благотворний вторинний ефект на ускладнення, що виникають при захворюваннях серцево-судинної системи.

Основним механізмом дії статинів є інгібування ферменту гідроксиметилглютарил-КоА-редуктази (ГМГ-КоА), який перешкоджає синтезу холестерину в печінці. Фермент HMG-CoA редуктаза каталізує перетворення 3-гідрокси-3-метилглутарил-CoA в мевалонову кислоту, яка стає ключовим елементом у цьому синтезі холестерину (11).

Аторвастатин знижує рівень загального холестерину, холестерину ЛПНЩ та аполіпопротеїну В при гомозиготній та гетерозиготній сімейній гіперхолестеринемії, первинній гіперхолестеринемії та змішаній гіперліпідемії. Рідкісні, але серйозні побічні ефекти, спричинені впливом позапечінкового синтезу холестерину, включають міотоксичність (12).

Як генетичну модель гіпертриацилгліцеролемії людини були виведені празькі щури з вродженою гіпертриацилгліцеролемією (hHTG) (13). Vrána та Kadzová (13) виявили гіпертонію у щурів hHTG. Їх дослідження підтвердило, що гіпертриацилгліцеролемія та гіпертонія можуть мати подібні особливості регуляторного механізму. Кунес та ін. (14) встановили, що кров'яний тиск вищий і частіше зустрічається у самців, ніж у самок щурів hHTG

У цій роботі ми проводили моніторинг артеріального тиску та електричної активності серця у щурів hHTG та тестували вплив аторвастатину та риб’ячого жиру на ці параметри.

Використані тварини

В експериментах використовували щурів (самців) із спадковою гіпертригліцеролемією (hHTG) у віці 5 місяців (FA ASCR, Прага, Чехія). Щурів Wistar (самці) без HTG (Dobrá Voda, SR) використовували як контрольних тварин. Тваринам обох груп давали риб’ячий жир (Vesteralens, Норвегія) у дозі 2 краплі на день або аторвастатин (Zentiva, SR) у дозі 0,3 мг/10 л спиртового розчину перорально протягом двох місяців. Контрольним групам щурів hHTG та Wistar вводили фізіологічний розчин. Щурів утримували в однакових умовах і з однаковим питним режимом, їх обробляли відповідно до Закону № 289/2003 зб. SR.

Методи

Артеріальний тиск вимірювали через 24 години після останнього застосування аторвастатину та риб'ячого жиру методом неінвазивної хвостової манжети згідно з KRALOVA, E. et al. (15).

У неспаного щура була зафіксована ЕКГ кінцівки. Для реєстрації використовували ящик з оргскла, адаптований до розміру тварини. На його дні були поміщені 4 металеві нікелеві електроди, які зчитували ЕКГ з усіх лап стоячого щура. Маркування електродів та їх підключення до пристрою було однаковим із позначенням людини. Для поліпшення провідності на електроди наносили шар електропровідного гелю. ЕКГ моніторили та реєстрували на пристрої SEIVA EKG PRAKTIK (Прага, Чеська Республіка) та на комп’ютері TOSHIBA (PC Tronic, Братислава, Словацька Республіка). Збір та аналіз даних проводився за допомогою програми Seiva Veterinary Praktik (Прага, Чеська Республіка)

Ми оцінили зміни ЕКГ в окремих групах щурів; амплітуда R, тривалість QRS, інтервал QT. Ми скоригували тривалість інтервалу QT до частоти серцевих скорочень за допомогою модифікованої формули Базетта з коефіцієнтом нормалізації 200 мс (16). Ми розрахували довжину QTc за формулою:

Результати повідомляються як середнє арифметичне із стандартним відхиленням (x ± SD) (n - кількість тварин на групу). Статистичну оцінку обробляли за допомогою непарного t-критерію Стьюдента (p? 0,05) за допомогою Microsoft Excel.

Артеріальний тиск і частота серцевих скорочень щурів

У 5-місячних чоловіків hHTG (табл. 1) ми виявили статистично значуще підвищення систолічного кров'яного тиску (sTK) порівняно з контрольним чоловіком нормотензивного типу Wistar (табл. 2) із незмінним діастолічним артеріальним тиском (dTK). У той же час ми виявили збільшення частоти серцевих скорочень на 20-30 ударів/хв у чоловіків hHTG.

Введення риб’ячого жиру (RO) або аторвастатину

(ATO) у щурів hHTG суттєво знизив значення sTK на 10 мм рт.ст. після RO та на 16 mmHg після ATO порівняно з необробленими тваринами hHTG (табл. 1). Діастолічний тиск та частота серцевих скорочень істотно не змінювались після введення RO та ATO у групі hHTG.

У нормотензивній групі Wistar введення RO не суттєво змінило артеріальний тиск та частоту. АТО суттєво знижував діастолічний тиск на 14 мм/рт. Ст. І збільшував пульс на 36 уд./Хв порівняно з контрольними самцями Wistar (табл. 2).

ЕКГ щурів

Аналіз ЕКГ від hHTG (табл. 3) та щурів Wistar (табл. 4) виявив, що у самців hHTG амплітуда коливання R була значно збільшена (0,53 ± 0,04 мВ проти 0,38 ± 0,12 мВ) та продовжила тривалість інтервалу QT та QTc . Тривалість комплексу QRS у щурів hHTG суттєво не змінювалася порівняно з нормальним контролем Wistar.

Застосування FO до самців hHTG значно зменшило амплітуду коливання R (0,49 ± 0,14 мВ проти 0,53 ± 0,04 мВ) та скоротило тривалість інтервалу QT та інтервалу QTc порівняно з контрольними тваринами hHTG (табл. 3). Після застосування АТО у чоловіків hHTG амплітуда зубця R зменшилась (0,41 ± 0,15 мВ проти 0,53 ± 0,04 мВ), АТО скоротила тривалість інтервалу QT (таблиця 3), хоча і не настільки суттєво, як тривалість RO, комплексу QRS та інтервал QTc не змінилися. На основі аналізу ЕКГ ми виявили незначні зміни інтервалу QT, QTc та QRS комплексу у чоловіків нормотензивного типу після застосування аторвастатину (табл. 4).

У щурів hHTG ми спостерігали статистично значуще збільшення sTK, а на ЕКГ - збільшення амплітуди R та подовження інтервалу QT порівняно з нормотензивними щурами Wistar. Експериментальне зниження sTK на 15 мм рт.ст. експериментально спостерігали у щурів hHTG, які отримували RO, порівняно з контрольними щурами (17). У нашому дослідженні лікування риб'ячим жиром значно знижувало рівень sTK у щурів hHTG, тоді як у щурів Wistar sTK майже не змінювався.

Введення аторвастатину знижує артеріальний тиск (18 і 19) і може діяти як вторинна профілактика проти атеросклерозу. Ми виявили такий же вплив на систолічний артеріальний тиск після введення аторвастатину в нашому дослідженні на щурах hHTG. Позитивний вплив аторвастатину на судинну стінку пояснюється збільшенням колагенових волокон та зменшенням кількості еластину в аорті (20). Порівняння значень артеріального тиску після введення RO та ATO показало, що ATO був ефективнішим у чоловіків hHTG, оскільки він знижував систолічний та діастолічний тиск більше, ніж RO. У чоловіків Wistar АТО лише ефективніше знижує діастолічний артеріальний тиск порівняно з RO. Крім того, ми спостерігали незначне уповільнення пульсу у чоловіків hHTG, які отримували RO та ATO. Ми також спостерігали те саме уповільнення частоти серцевих скорочень у чоловіків Wistar, які отримували RO. АТО збільшив частоту серцевих скорочень порівняно з контролем, що може бути пов’язано з легким стресом при вимірюванні артеріального тиску.

Довжина інтервалу QT повідомляє нам про тривалість електричних подій у камерах. Подовження інтервалу QT може бути обумовлене зміною структури міокарда у тварин hHTG. Таким чином, окрім трохи підвищеного артеріального тиску, у щурів hHTG, схоже, спостерігається гіпертрофія лівого шлуночка. Наявність гіпертрофії міокарда також свідчить про збільшення амплітуди R у щурів hHTG. Тривалий інтервал QT є фактором ризику розвитку ритму.

Деякі дослідження (21) повідомляють про збільшення частоти серцевих скорочень та зміни тривалості інтервалу QT у щурів hHTG. Введення RO у чоловіків hHTG викликало значне скорочення інтервалу QTc та повернення амплітуди R до контрольних значень. Введення RO нормотензивним чоловікам Wistar спричинило скорочення інтервалу QT порівняно з контролем. З опублікованих досі результатів можна зробити висновок, що риб’ячий жир (або поліненасичені жирні кислоти омега-3) зменшує сприйнятливість здорового, але також ішемізованого міокарда до порушення ритму (22).

Хоча деякі автори (23) не повідомляють про зміни серцевих показників, інші (21) описують скорочення інтервалу QT після введення аторвастатину та його антидиритмічний ефект. Пракаш Деедванія та ін. (24) вказують на антиішемічний ефект аторвастатину. Інші дослідження повідомляють про значне зниження гіпертрофії та фіброзу міокарда після лікування аторвастатином та пропонують лікарську взаємодію із системою ренін-ангіотензин (25). У наших експериментах ми спостерігали скорочення тривалості інтервалу QT та зменшення R-коливань після введення АТО порівняно з контролем в обох групах. Порівняння ефекту ATO з RO припускає, що RO ефективніше скорочує тривалість інтервалу QT в обох моделях.

hHTG спричиняє значне збільшення sTK, збільшення частоти серцевих скорочень, подовження інтервалу QT та QTc та збільшення амплітуди коливання R у самців щурів. Це говорить про те, що hHTG викликає гіпертонію, тахікардію у чоловіків і може призвести до інфаркту міокарда. АТО в більшій мірі знижував систолічний артеріальний тиск, тоді як риб'ячий жир мав більший вплив на електричні прояви серця і скорочував інтервал QT і QTc.

Дякую
Робота створена за фінансової підтримки грантів: VEGA 2/6064/26, 1/4244/07, APVV 51-059505.

Література

Т. Станковічова, Є. Кралова, З. Словакова, Л. Войтекова, А. Ондрашинова, Ľ. Окрухлікова, Н. Трибулова
Кафедра фармакології та токсикології фармацевтичного факультету Карлового університету, Братислава
Інститут досліджень серця САН у Братиславі

Т. Станковічова, Є. Кралова, З. Словакова, Л. Войтекова, А. Ондрашинова, Ľ. Окрухлікова, Н. Трибулова