У наших широтах вона віддає перевагу сухим кременистим ґрунтам, піщаним, кислим у високогір’ї та в гірських місцях, особливо в соснових лісах з вересовою рослинністю.
Деякі новіші фармакопеї (наприклад, NSR, 8-е видання 1978 р.) На додаток до с. Ісландська також згадує батьківську рослину C.tenuifolia (Retz) Howe.
КОЛЕКЦІЯ: Lichen islandicus Збирається протягом року, найкраща колекція - у травні. Його найкраще збирати влітку після дощу, оскільки він не гине. Ми намагаємось вибирати устілки, які мають задню частину оливково-зеленого кольору - вони забезпечують більш якісний препарат. Зібраний пухир можна відразу висушити на місці, як сіно, потім висушити в тіні та на протязі. Сушіння не займає багато часу, оскільки препарат не містить багато води (він висихає у співвідношенні 1,5: 1). Висушена устілка тверда і жорстка, але при неправильному зберіганні поглинає вологість повітря. Його слід розміщувати в щільно закритих ємностях. Запах препарату слабкий, смак гарячий.
ЗМІСТ: Блістер містить мембранний слиз, що складається з полісахаридів (понад 50% лишайників, розчинних у гарячій воді та ізоліченінах). Хімічно лишайник - це лінійний целюлозоподібний глюкан, що складається з 60 до 200 одиниць α-D-глюкози (α-глюкопіранози), який не забарвлює розчин йоду. Він супроводжується ізоліхініном, полісахаридом, подібним до будови крохмалю, побудованим з одиниць β-глюкози, розчиненим у холодній воді та забарвленим розчином йоду, надаючи синій колір. Крім того, у ньому є речовини з гарячим смаком - лишайникові кислоти (2-3% складають фумаропротоцетратна кислота та 0,1-1,5% протолістеринова кислота, потім узинова, цетрарова, протоцетратна та інші.). З інших речовин препарат містить головним чином пектини, вітамін А, частину комплексу вітаміну В (наприклад, В1) та йод (можливо, лише у лишайниках прибережних районів).
Вплив: слиз захисно впливає на слизові оболонки глотки та органи травлення (особливо шлунка). Вони дуже підходять для сухого подразнюючого запалення ротової порожнини, горла та запальних захворювань травного тракту.
Лишайні кислоти гарячого смаку допомагають виділяти шлунковий сік та травні ферменти, покращуючи тим самим травлення та засвоєння поживних речовин. Вони сприяють кращому обміну речовин.
Лишайні кислоти, особливо фумаропротоцетрарна, протолістерна та азотна кислоти, мають значний антибіотичний ефект проти кількох видів бактерій, сприяючи тим самим лікуванню запальних захворювань порожнини рота, глотки та травної системи. Лишайні кислоти виділяються з препарату і утворюють компонент антибіотичних мазей та порошків для пилу.
Препарат застосовується як засіб для зміцнення організму при загальній слабкості тіла, після виснажливих захворювань тощо, а також для поліпшення апетиту, а також для поліпшення травлення. Завдяки своїм чудовим ефектам, препарат часто використовується в педіатричній та геріатричній терапевтичній практиці. Єдиним недоліком, особливо в педіатрії, є його гарячий смак, який можна усунути, наприклад, медом.
ВИКОРИСТАННЯ:
ДЕФЕКТ: Для приготування відвару зазвичай використовують дозу 2 г. Decoctum Lichenis islandici приймають 2-3 рази на день у дозі 1-2 столові ложки як шлунковий, загальнозміцнюючий або захисний засіб. Під час приготування його концентрують шляхом варіння до обсягу 800 мл (з 10-30 г препарату на 1000 мл води).
МАКЕРАТ: Мацерат готують з 1 чайної ложки препарату на склянку води; пити 3-5 разів на день. Рекомендується додавати його після ложки в чайний напій, приготований із суміші інших препаратів.
МОЖЛИВОСТІ КОМБІНАЦІЇ З ІНШИМИ НАРКОТИКАМИ:
Препарат придатний для окремого прийому, але придатний для прийому в чайних сумішах. Гібіскус має пов’язані з медициною слизові властивості. При запаленні ротової порожнини, глотки, а також стравоходу та шлунка його можна поєднувати з коренем гібіскуса, корінням костихої, листом мать-і-мачуха (кістку та мать-і-мачухом довго не використовувати), льоном та квіткою мальви. Для поліпшення апетиту їх поєднують з коренем тирличу, порохом, коренем кульбаби (цикорієм), коренем цикорію, корінням бенедиктину та іншими.
ОСОБЛИВОСТІ:
ВИКОРИСТАННЯ В ГОМЕОПАТІЇ:
Незважаючи на те, що основними діючими інгредієнтами є слизи, препарат також містить інші активні та корисні інгредієнти, що робить його придатним об’єктом у гомеопатії. В основному гіркі та кислоти підтримують ефективність препарату після гомеопатичної обробки.
Вихідним матеріалом для приготування настоянки є висушена устілка, яку обробляють 90% спиртом згідно з 4 до основної настоянки D0. Потім його розбавляють 30% спиртом до потенції D4. застосовується потенція D0, D2 і D4, залежно від стану та складності пацієнта. Як правило, потенцію D4 використовують у дозі 10 крапель 3 рази на день після їжі.
В основному застосовується при всіх захворюваннях легенів, дихальних шляхів, сечовивідних шляхів, нирок тощо. Він також може застосовуватися профілактично, як антибіотик, антисклеротичний підтримуючий засіб тощо, він також використовується в геріатрії та педіатрії.