Звідки ви знаєте, що ваша дитина добре поводиться? Просто. Він не робить ні іншим, ні собі, а вам добре з ним. Можливо, він не може говорити, але він відкритий для домовленостей, яких він може дотримуватися, і намагається виправити помилкові кроки. Він може брати до уваги інших, він вчиться спілкуватися з людьми. Він приймає призначені йому межі.
Ми хочемо, але не знаємо як
Про те, що дітям потрібно мати кордони, написано багато. Однак, все ще є батьки, які хотіли б встановити ці межі, але не знають, як саме.
Багато читають книги та статті про виховання дітей, де сказано, що вони повинні бути добрими, але й суворими. Вони усвідомлюють, що авторитарна освіта не є доречною, але також не правильно виховувати ліберально.
Кажуть, що освіта повинна бути відносинами, партнерством. Дитину потрібно поважати. Крім того, вона повинна поважати батьків та їх потреби. Ми не повинні балувати дітей, але також не бути занадто директивними. І не дозволяйте нам стати батьком вертольота.
Я з усім згоден.
Але деякі батьки все це бентежать і не знають точно, як забезпечити, щоб їхня дитина, окрім любовного ставлення, ще й поважала, як встановити ці межі та досягти того, щоб вони підкорялися навіть без крику чи бою та без покарання.
Зрештою, коли я кажу йому, що він не може і не може цього робити, я навіть не хочу кричати на нього, ані взагалі не бити. Якщо я повідомлю про це нормально, він все одно не послухає. То як інакше йому це пояснити?
Я навіть не можу його покарати, бо це лише спровокує непокір. Дитина не навчиться з цього, вона буде лише боятися покарання і почне намагатися зробити так, щоб я його не зловив.
Так, все це теж правда. Тож давайте почнемо спочатку.
Як встановити межі?
Перш за все, слід чітко пояснити, що межі можуть бути різними в кожній родині. Ніде не вказано, які саме межі повинна мати ваша дитина. Звичайно, він не може нашкодити ні собі, ні іншим, це має бути однаково для всіх.
Що стосується інших меж, то найголовніше - переконатись, що дитина не робить того, що чомусь турбує ваших батьків, а не того, що хтось вважає, що ви повинні заборонити їй.
Наприклад, комусь не подобається, коли вони каракулять на стіні і забороняють, вони не вирішують це в іншому місці, бо це намальовано один раз, тож нехай дитина вільно висловлюється. І те, і інше чудово.
Від вас залежить, які правила ви встановлюєте.
Чи можна це писати в книгах, чи ні - вирішувати вам, батькам. Якщо ви не проти писати у своїх книгах, але хочете, щоб ваша дитина знала, що це заборонено для незнайомців, навчити його зовсім не складно.
Хтось спить з дитиною і взагалі не вирішує, чи можуть інші вважати його слабким і не можуть сказати йому, де його місце. Інші мають у пріоритеті встановити обмеження, де дитина повинна спати, а де батько.
Деякі дозволяють дитині повністю забруднитися, бо вона змивається, а якщо ні, то що, тоді вона повинна її знищити. Інші подбають про те, щоб їхні діти з малих років утримувались у чистоті та щоб вони доглядали за своїм одягом.
Прикладів набагато більше.
І кожна сторона медалі завжди в порядку, тому що це ваша сторона, і ви живете зі своєю дитиною, тож вам може бути все одно, чи сусід по сусідству вважає вашу дитину грубою, бо ви дозволяєте їй сидіти на траві і кататися в камінчиках.
Зрештою, ви найкраще знаєте, що ваша дитина не робить шкоди іншим і дотримується всіх встановлених вами правил, тож ви сприймаєте її так само добре, і ви все ще добре з ним.
Коли починати будувати межі?
З дитинства. Звичайно, протягом першого року спокійно наповнюйте дитину всім, що ви бачите перед його очима, крім небезпечної поведінки, оскільки протягом року дитину не можна побалувати, навіть якщо у вас може бути інша думка або ви можете подумати, що ваша шестимісячна дитина настільки зіпсована, тому що ви його балували. Це буде зроблено, не хвилюйтеся.
Якщо ви поступово почнете встановлювати межі, у вас точно буде чудова дитина. Тож починати потрібно в ідеалі, коли дитина починає лежати або ходити і досліджувати все навколо.
Спочатку мова піде лише про кордони, пов’язані з безпекою, згодом із знищенням майна та заподіянням шкоди іншим, тобто про т. Зв "Ти не повинен", і врешті ти вирішуєш питання "ти повинен".