Мальдіви: опитування допомагає боротися з недоїданням

Роб Макбрайд

мальдіви

ОСТРОВ КУДАХУВАДХУ, Мальдіви, грудень 2005 року - Сонячні промені пронизували їдкий деревний дим, що піднімався з печі. Усередині спільної кухні обід був майже готовий. Сьогодні, як і більшість днів, мова йшла про незмінну рибу та рис.

Мешканці цього імпровізованого табору на острові Кудагувадху не очікували, що меню буде іншим. Як і попередні покоління - які виросли на цих піщаних і практично безплідних атолах - вони звикли до дієти, в якій бракує свіжих овочів. Через широке розповсюдження жителів островів після цунамі, лише зараз повністю зрозуміло, наскільки ця дієтична бідність вплинула на здоров’я населення.

"Людям, котрі вважають Мальдіви первозданним і райським середовищем з омарами, було б дуже важко зрозуміти, що ці острови страждають від серйозної проблеми недоїдання дітей", - сказав Кен Маскалл, представник ЮНІСЕФ на Мальдівах.

Дійсно, коли чверть дитячого населення у віці до 5 років затримується, Мальдіви мають один з найгірших показників недоїдання в Південній Азії. Окрім відсутності овочів, виною тому є недостатня підготовка та споживання занадто багато цукристої їжі.

Для боротьби з проблемою тут було проведено найбільший у своєму роді обстеження харчових продуктів.

За підтримки ЮНІСЕФ команди Міністерства охорони здоров’я Мальдів вирушали на човні від острова до острова, щоб провести детальне дослідження серед матерів з дітьми до трьох років, щоб зібрати інформацію про тип їжі з тією, яку годували.

Вже деякі результати показують тривожну картину. Айшат Нааз з Міністерства охорони здоров'я пояснила: "На тих островах, де у них немає фруктів чи овочів, вони звикли їсти рис і рибу. Це все, що вони мають".

Чиновник виступав з острова Кудагувадху, в таборі для переміщених людей з інших частин атолу. Усі члени її команди навколо неї були зайняті опитуванням мешканців, тоді як інші зважували та вимірювали немовлят та дітей віком до 3 років.

Кен Маскалл знає цінність цього дослідження. "У нас були базові оцінки, які були зроблені відразу після цунамі, - пояснив він, - щоб ми змогли вловити вплив програм годування, в яких ми брали участь протягом останніх 12 місяців".

Маскалл вважає, що в довгостроковій перспективі та за допомогою невеликих експериментальних планів необхідно знайти стійкі рішення, щоб зробити ці піщані острови більш родючими. Принаймні ці програми тривають. Це проблема, яку несподівано підняло цунамі, і яку з часом можна було б вирішити.

Готуючись закінчити роботу на цьому острові та перейти до наступного, Айшат Нааз був оптимістичним: "Ми проаналізуємо всі дані та визначимо острови, які потребують допомоги", - сказала вона. "На Мальдівах ми не хочемо мати деяких островів, які не мають хорошої освіти та міцного здоров'я".