Наші предки вже знали, що кисле молоко має сприятливу дію, і використовували його.
Куми з Монголії або кавказький кефір були не лише частиною щоденного раціону, але й ліками, і їх ціна могла компенсуватися золотом. Культури бродіння передавалися з покоління в покоління і вважалися сімейним багатством. З часів Пастера, який вперше описав вид Lactobacillus, багато чого змінилося у дослідженнях пробіотиків та їх впливу на організм людини. У р. У 1974 році термін пробіотики вперше був використаний у тому значенні, яке ми знаємо сьогодні. Воно виникло від грецьких слів = до і біо = життя.
Живі організми
Те, що знали наші предки, було підтверджено, особливо за останні 20 років, науковими експериментами та клінічними дослідженнями - пробіотичні бактерії благотворно впливають на організм людини. Пробіотики визначаються як живі організми, які при введенні їх у достатній кількості спричинюють поліпшення стану здоров’я пацієнта. Непастеризовані молочні продукти (бринза, жинчиця) є хорошим джерелом пробіотиків у нашому природному раціоні.
Для того, щоб пробіотики виконували свою місію в організмі людини, необхідно дотримуватися кількох критеріїв. Кількість присутніх «хороших» бактерій - лише одна з них. Тому вигідніше використовувати терапевтичні та профілактичні здібності молочнокислих бактерій у вигляді харчових добавок. Вони використовують безпечні та ефективні пробіотичні штами, які можна поєднувати, щоб помножити їх позитивні ефекти. Перевагою є також можливість їх використання при непереносимості молочних продуктів.
Важливою умовою ефективності пробіотичного препарату є те, чи можуть пробіотичні бактерії пережити проходження через шлунково-кишковий тракт і дійти до товстого кишечника, що є місцем їх роботи, в якому вони повинні бути живими, здатними до розмноження та тимчасової колонізації . Вони захищені від шлункових кислот і жовчі в пробіотичних препаратах або кишковорозчинною капсулою (їх не слід виводити з неї), полісахаридною матрицею або бактеріями, стійкими до кислого шлункового рН через те, що вони у формі спори.
Якщо пробіотичні бактерії потрапляють цілими в товстий кишечник і прилипають до його поверхні, вони можуть тимчасово заселити кишечник і, таким чином, суттєво вплинути на імунну систему людського організму. Вони можуть позитивно впливати на перебіг атопічного дерматиту або харчової алергії, зменшити частоту діареї подорожей та діареї, пов’язаної з лікуванням антибіотиками.
Включення пробіотиків у щоденний раціон є необхідним кроком не лише для пацієнтів групи ризику, але і для здорових людей. Однак, якщо ми хочемо бути впевненими, що пробіотики потрапляють у товсту кишку функціонально та у достатній кількості, краще вдатися до фармацевтичних препаратів у формі капсул або таблеток. Не можна забувати, що «дружні» бактерії в нашому кишечнику можуть боротися з ними лише тимчасово, тому в якості профілактики рекомендується їх багаторазове та регулярне вживання.
Пробіотичні бактерії
- біфідобактерії
- лактобактерії
- сахароміцети
- streptococcus thermophilus
- ентерокок
- bacillus coagulans