відбувається

  • парні звуки: b, d, ď, g, dz, dž, z, ž, h, v
  • непарна пара: p, t, ť, k, c, č, s, š, ch, f

Інші приголосні - це непарні голоси: m, n, ň, l, ľ, r, j. Озвучуються також голосні та дифтонги.

Наприклад у слові Зуzkа приголосні стоять поруч від a k. ВІД парне звучання, k - парний неголосний приголосний. Імітація працює таким чином, що друга приголосна в послідовності впливає на першу і вона змінюється у вимові до своєї надокучливої ​​пари, письмова форма залишається незмінною. У слові Zuzka sa звучало з у вимові змінюється на neznelé s. Тож вимовляємо [Зуська].

  • у прийменнику - збрате, k dому, v kми вимовляємо [z bratom, g domu, f kine],
  • на початку слова - кдe, вклela вимовляти [gde, fčela],
  • у префіксі слова - роzfшоу, післяdpє, сzchopit ми вимовляємо [видуто, напис, захоплення],
  • в корені слова - Хаdkі, попередняdzkбрехняч/бі ми вимовляємо [hátka, prevácka, liedžba],
  • в кінці слова перед перервою - Виb, ведмедіď, сніh ми вимовляємо [dup, medveť, snech],
  • на межі двох слів - пезbрозчину, кусторdарчек, осьďсторриплавала, яку ми вимовляємо [pez breše, kub darček, loť plavlav].

Імітація не зустрічається в прийменниках s, тому, k, якщо вони стикаються з основними плутанинами - з ним, зі мною, до нього.