В історії людства одночасно склалися мова та музика - найвиразніший посередник людської радості та горя. Тема цієї збірки - музика: вірші про композиторів, музичні інструменти, танці та музика загалом. У підбірці Іштвана Чукаса - сто сімдесят п’ять поетів світової літератури, іноземці та угорці, класичні та живі поети. Від їхнього ансамблю можна почути всі світові музичні голоси, від старовинних інструментів до ритму та поп-музики.
Опубліковано в такій серії видавців: Перлини світової літератури
Додати до списку бажань 2
Рекомендовані відгуки
Іштван Чукаш (ред.): Концертні вірші про музику
Досить газу, що я читаю цей маленький буклет з кінця травня. Я приніс його додому через тему, але, на жаль, довелося трохи розчаруватися. Спочатку я знайшов ще більше чудових, а потім втратив дедалі більше ентузіазму чи, точніше, інтересу, тому що вони, здавалося, кинули кілька віршів, які згадують лише речі про музику, але справа зовсім не в цьому. Слабких місць теж вистачало. Тож просто три зірки і поверніться до полиці. А наступного разу я волію спробувати збірку віршів, яка належить улюбленому чи дуже популярному поетові, і, можливо, я там менш розчаруюсь.
Популярні цитати
Герман Гессен - Музика з трьох частин
Починає співати голос
в ніч, що лякає,
ширяння мелодії;
це буде ніч, хто програє,
співати добре.
Тепер починається другий голос,
не відставати від нього,
сміється і відповідає йому,
бо вони вдвох веселі
нічна пісня теж.
Потім з ночі, з похмурості
танці третього голосу
їм. І пісня втрьох зараз
заклинає зоряне світло,
чудово.
Вони тримаються, розлучаються,
вони йдуть рука об руку,
бо виникла нічна пісня
любити з радістю,
вони зачаровують високий намет,
вони разом охолоджуються,
дивляться, ховаються,
вони ніколи не сумують ...
Це була б ніч терору
без тебе, без мене, без тебе.
Ласло Кальноки переклав.
23-24. сторінка (Cosmos Books, 1975)
Іштван Чукас (ред.): Концертні вірші про музику
Масаока Шикі - Весняна ніч
Весняна лихоманка.
Чоловік іде вулицею до себе
і флейта.
Переклад Дезша Коштоланьї.
Сторінка 29 (Cosmos Books, 1975)
Іштван Чукас (ред.): Концертні вірші про музику
Роберт Браунінг: Галуппі-токката (переклад Іштвана Васа)
Іштван Чукаш (ред.): Концертні вірші про музику
Федеріко Гарсія Лорка - гітара
Повільне стискання
запуск гітари.
Вони розпадаються вранці
келихи вже.
Повільне стискання
запуск гітари.
Мовчазний жаль.
Він не вміє слухати,
ридання, коли боляче.
Це звучить як голос,
як плач води,
як сніг
вітер плаче.
Він не вміє слухати,
ридання, коли боляче.
Вона схлипує
для далекого ландшафту.
Сяючий пісок Півдня
для білих камелій.
Який це сутінок, і де був світанок,
що стрілка ніде не може знайти,
а на гілці - замовчена пісня,
перший мертвий птах.
О, серце, гітара!
З п’ятьма струнами і п’ятьма мечами
пройшов через смерть.
Переклад Іштвана Васа
Сторінка 120 (Cosmos Books, 1975)
Іштван Чукас (ред.): Концертні вірші про музику
Beney Zsuzsa - Музика
Удар, стукаючий звук, далекий
звук, дзвін, одноколірний, ночі
золото-срібний колір нашої мрії
забутий синій, не мріє
блакиті наших мрій, він ніколи не міг побачити
золотисто-срібне світло, один штрих,
стукіт у скляному серці тиші
вимикач - -
Це трясеться як варіант
морська брижа і шовкове небо
багато зірок: нескінченний блиск,
розсіяти його промінь від кришталевих листів
дзвінка армія істот,
хвиляста, далека, розширюється
на кривих доріжках, ніколи-ніколи-небі,
ніколи в неосяжному блакиті землі, небес
у неіснуючому блакитному кольорі того, що він завантажує
і створює ширячі звуки
дуга, промінь звуку, звук світла, тиша
полум’яне полум’я, дим, в’янення
чорні пелюстки, удар полум’я.
Сторінка 20 (Cosmos Books, 1975)
Іштван Чукас (ред.): Концертні вірші про музику
Я бачив смерть одного разу
в пилу дороги,
вкритий папером, мішок -
старіння в траурі
Я принизив себе.
Сторінка 62, Імре Такач: Танець людини (Cosmos Books, 1975)
Іштван Чукас (ред.): Концертні вірші про музику
Ви пам’ятаєте паб,
Міранда?
Ви пам’ятаєте паб?
І та солома впала на землю,
легенько, щоб впала легка купа,
і що блохи вколовшись у горах вночі,
і як смакувало вино на смак?
І що молоді перукарі-мули цілу ніч підбадьорювали
(на дикому ґанку, на темній веранді)?
Ти пам’ятаєш, Мірандо?,
ти пам’ятаєш паб?
Що їх цілу ніч раділи молоді стрижки мулів,
багато відірваних, бідних
і знедоленого хлопця,
і що на місці нашої дверної ручки висів молоток?
І як він їхав хеджехуджа,
яка суєта
і оплески, коли дівчина втратила гальмо
він почав танцювати.
Циклічний
в лихоманку
туди-сюди, як веселий маленький диявол,
і його брязкальце задзвеніло,
він теж закрутився з ним -
сонний спів гримлячих гітар!
Ви пам’ятаєте паб,
Міранда?
Ви пам’ятаєте паб?
Я слухаю
Міранда,
Я мовчу.
Тільки восени стоять великі гірські хребти:
біля дверей біжить струмінь душу.
Тиша
гойдаючись без гнізда і далеко вниз
в залах
стукають ноги давно мертвих.
Тиша
стежте за швидким
дикий Водоспад шумить, як Доля.
Ілер Белок: Тарантелла (переклад Дезша Коштоланьї)
Іштван Чукас (ред.): Концертні вірші про музику
Душа моя розтріскана; і якщо іноді вночі
хочете провести нудьгу зі звуками,
іноді це просто видає такий стогін та слабкий звук,
як бронхіальний поранений, який залишився сам
під горбком крові, в крові, і там загубився,
в одному місці, між жахливими напруженнями.
Сторінка 91, Бодлер: Тріснутий дзвін (Cosmos Books, 1975)
Іштван Чукаш (ред.): Концертні вірші про музику
Ernő Szép - Перед Ritz, якщо є музика
Тоді мені шкода бідних,
якщо ви читаєте щасливий роман,
потрапивши в трамвай,
на мосту, якщо ти почнеш
пильно дивитись на воду осон,
і якщо ти ступиш у неділю наодинці,
як джентльмен, шарлатан
гумовий комір на шиї
s за допомогою шпильки та так
у його злизаному взутті,
або якщо він заповнений
він також приєднується до команди
перед Ritz, якщо грає музика,
(на тротуарі добре чутно,
в приміщенні церемонія, чудо-куля)
на носках, якщо стоїть там,
і вона піднімає свою маленьку дочку.