Шукайте таке слово: корова атрофія
Кількість звернень: 44
Вплив теріфлуноміду та диметилфумарату на атрофію кори кори та лептоменінгеальне запалення при розсіяному склерозі: ретроспективне, спостережне, контрольоване випадком пілотне дослідження
У ретроспективному одноцентровому спостережному, поздовжньому, односліпому дослідженні теріфлуномід продемонстрував значно кращі результати щодо збереження сірої речовини та кори в порівнянні з диметилфумаратом.
Вплив теріфлуноміду на гуморальну реакцію на вірус Епштейна-Барра та розвиток коркових уражень сірої речовини при розсіяному склерозі
У проспективному, спостережному, поздовжньому, 12-місячному дослідженні пацієнти з рецидивуючим розсіяним склерозом отримували теріфлуномід. На підставі результатів МРТ (наприклад, показник церебральної атрофії) не було суттєвої різниці порівняно зі здоровими віковими контролями. Зниження рівня антитіл до EBV суттєво корелювало з нижчими рівнями кори, а також нижчими рівнями сірої речовини. Терифлуномід може мати позитивний ефект за рахунок зниження імунної відповіді на EBV.
[Одночасний розвиток субдуральної, субарахноїдальної та стадної кровотечі після розриву аневризми периферичної мозкової артерії]
Анна Каталін БЕРЕС-МОЛНАР, Андраш ФОЛЬОВИЧ, Петр ЗЛОБОДА, Жолт СЗЕНДРЕЙ-КІСС, Даніель БЕРЕЦЬКИ, Марія БАКОШ, Дьєрдж ВАРАЛЛЯЙ, Хуба САБА, Іштван НЯРІ
Процедури внутрішньочерепного моніторингу ЕЕГ
Мартон ТЕТ, Йозеф ЯНСЬКИЙ
У разі стійкої до ліків епілепсії резекційна хірургія пропонує найкращі шанси на лікування без судом. Зона припадків, сусідня з красномовним кортикальним ароматом, або негативність МР у позатемпоральних хворих або внутрішньочерепна ЕЕГ у разі суперечливих передопераційних обстежень. В даний час найпоширенішим є використання трьох типів електродів: 1. овальний електрод (FO), 2. субдуральний смуговий або сітчастий електрод (SDG), 3. глибокий електрод (стереоелектроенцефалографія, SEEG). Сьогодні використання електрода ФО обмежується бітемпоральними випадками. ЦУР та СЕЕГ з їх окремими філософськими підходами мають різні переваги та недоліки. SDG підходить для визначення зон нападу поблизу півкульної та міжпівкульової поверхонь як у MR-негативних, так і у MR-позитивних хворих на епілепсію; перший метод, який буде обраний для зони нападу, близької до красномовних ділянок кори. SEEG чудово підходить для картографування глибших коркових структур (дисплазій під борозною, мигдаликом, гіпокампом), але вимагає дуже точного проектування через низьку роздільну здатність. Обидва методи пропонують високе післяопераційне полегшення судом (ЦУР: 55%, СЕЕГ: 64%) з допустимим рівнем ускладнень.
Синдром Стерджа-Вебера III типу, пов'язаний з потиличною епілепсією
SERİNDAĞ Cansu Helin, EREN Fulya, KARAHAN Gökçen Muazzez, GUL Gunay, SELCUK Hakan, KARA Batuhan, SOYSAL Aysun
Синдром Стерджа-Вебера - третій за поширеністю нейрокутанний синдром після нейрофіброматозу та бульбового склерозу. Відомо три добре розрізнювальні форми. Найрідкісніший із них - тип III, який можна охарактеризувати лише лептоменінгеальною участю. Представлений випадок - це 21-річна пацієнтка жіночої статі, яка не має хронічного захворювання. Хворий потрапив до нашого відділення невідкладної допомоги з приводу генералізованих тоніко-клонічних нападів після зорових симптомів та головного болю. ЕЕГ-дослідження підтвердило припадки лівої потилиці. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) з контрастом підтвердила лептоменінгеальну ангіому. Цифрова субстраційна ангіографія (DSA) показала мінімальне збільшення потоку в пізній венозній фазі та відсутність поверхневих коркових вен. Вогнищеві напади добре контролювалися при лікуванні леветирацетамом та лакозамідом. Що робить описаний випадок унікальним - це пізній початок симптомів та відсутність розумової відсталості.
[Зв'язок між різними підтипами інсульту та ізольованою слабкістю рук]
ЙІЛЬДІРІМ Ахмет, ГЮНГЕН Доган Бельма
Енцефаліт летаргічний
Дисекція мозку тих, хто помер від енцефаліту летаргічного, показала гіперемічну мозкову оболонку, набряк мозку та червоне забарвлення стовбура мозку; найвиразніші відмінності були виявлені у чорній речовині, на думку фон Економо, але широко поширені, дифузні кровотечі та запалення також були характерними. В мозку померлого в хронічній стадії спостерігали атрофію та стійке запалення, а в стовбурі мозку виявляли смерть нейронів та гліоз та нейрофібрилярне відкладення.
[Роль інсули в парієтофронтомедіальній епілептичній мережі. Мережеве пояснення успішної хірургічної процедури]
Аттіла БАЛОГ, Анвар ЕЙМЕН, Анна КЕЛЕМЕН, Лоранд ЕРЕС, Даніель ФАБÓ
[Індукований пазопанібом однобічний задній оборотний синдром енцефалопатії]
ARSLAN Beyza Muhsine, BAJRAMI Arsida, DEMIR Elif, CABALAR Murat, YAYLA Vildan
[Синдром задньої оборотної енцефалопатії (PRES) - це оборотне клінічне та нейрорадіологічне захворювання, яке може виникнути у будь-якому віці у вигляді головного болю, зміненого стану свідомості, судом та коркової сліпоти. Точна частота захворювання невідома. Найчастіше ідентифікованими збудниками є гіпертонічна енцефалопатія, еклампсія та деякі цитотоксичні агенти. Серед процедур візуалізації МР черепа може бути виявлений головним чином у потиличній та тім’яній частках у вигляді переважно симетричного підкіркового ураження білої речовини, пов’язаного з вазогенним набряком у вигляді гіперінтенсивності послідовності T2A та FLAIR. При ранній діагностиці та відповідному лікуванні симптоми частково або повністю зникають. У дослідженні представлений рідкісний випадок одностороннього PRES, отриманого в результаті терапії вазопінальним ендотеліальним фактором росту (VEGF) пазопаніб.]
Останні знання про патогенез спондилартриту - The Monitor 2016; 1
Центральним для патогенезу спондилартриту (SpAs) є численні малі та великі ентези, де механічний стрес та системне перевиробництво IL23 активують специфічні резидентні Т17 клітини, зв’язані з тканиною ентезу. Основним джерелом системного IL23 є товста кишка, основний генетичний збудник хвороби, а молекула HLA-B27 індукує перевиробництво IL23 в макрофагах через аномальну клітинну фізіологічну відповідь на останніх етапах його синтезу.