Контроль обов’язкового маркування харчових продуктів для фасованих продуктів закінчився невтішними результатами. З досвіду Управління, багато виробників не знають, що і як вказувати, і багатьом важко розрахувати калорійність своєї продукції.
З грудня виробники повинні вказувати на кожному розфасованому харчовому продукті, які поживні речовини містить продукт.
Регламент також визначає порядок, у якому поживні речовини повинні бути перелічені, та частина упаковки, яка повинна бути маркована. Кріштіна Ковач, керівник відділу Національного бюро безпеки харчових ланцюгів, сказала Мадьяр Ідок на професійній конференції, що відбулася на Національній сільськогосподарській та харчовій виставці та ярмарку: за останні місяці влада провела кілька перевірок, в основному видавала попередження, лише штрафи в обґрунтованих випадках. Мета полягає в тому, щоб виробники продуктів харчування якнайшвидше дізнались про точне застосування нової системи.
"Перевірка виявила, що ті, хто повинен був вказати харчування на упаковці, були лише трохи неправильними", - зауважив він. На думку експерта, багато людей неправильно тлумачать норми, наприклад, у випадку з необробленими продуктами маркування не є обов’язковим, що стосується не лише однокомпонентних товарів, тому, наприклад, салатні суміші не потрібно вказують харчові цінності. Те саме стосується дрібних товарів.
Однак там, де є достатньо місця, дані повинні надаватися у вигляді таблиці. З боку виробників, як зазначила Кріштіна Ковач, було поширеним запереченням, що було вказано стільки предметів, що означало, що стіл не містився на упаковці. Однак це не є вагомою причиною, оскільки зазначення добровільних елементів не повинно шкодити обов'язковим. Також потрібно було уточнити, які товари є необробленими продуктами, оскільки маркування харчових продуктів не є обов’язковим. Такий випадок із пшеничним борошном, але цукровий пісок більше не підпадає під цю категорію.
Однією з найпоширеніших проблем було те, що, хоча продукт рекламувався виробником як важливе джерело клітковини, наприклад, вміст клітковини не вказувався в харчових цінностях. Багато також мали труднощі з розрахунком енергетичного вмісту. На думку експерта, це значення слід розраховувати не лише на підставі обов’язкової декларації, а й на основі загальної поживної цінності.