Дослідження, координоване IDIBAPS, показує, що вживання тютюну посилює неалкогольну жирову хворобу печінки у ожирілих щурів. Повне населення, що страждає ожирінням, має тенденцію до розвитку цієї хвороби, а також курить більше, ніж загальна популяція. Це експериментальне дослідження могло б виявити новий фактор ризику, який слід враховувати в клінічній практиці

може

Фото: Пато Тоні.

Вживання тютюну вважається однією з провідних причин запобігання захворюваності та смертності у всьому світі. Традиційно шкідливим впливом тютюну вважають захворювання легенів та серцево-судинної системи та розвиток раку, і не встановлено, чи має він також шкідливий вплив на печінку. Крім того, у клінічній практиці куріння зазвичай не враховується як фактор ризику захворювань печінки.

Дослідження під керівництвом групи IDIBAPS з питань фізіопатології та лікування асциту та розладів функції нирок при цирозі печінки, яке координував д-р Рамон Баталлер, вперше показує на щурах, що куріння може посилити нежирну хворобу печінки. Робота, яка вийшла в журналі Hepatology (51 (5): 1567-76) у супроводі редакційної статті, співпрацювала з групою "Фізіопатологічні механізми респіраторних захворювань" (Джоан Альберт Барбера і Віктор Пейнадо). Таким чином, у дослідженні взяли участь дослідники Гепатологічної служби та Пневмологічної служби лікарні Clínic, які належать до CIBER для захворювань печінки та травлення (CIBERehd) та CIBER для респіраторних захворювань (CIBERes). Першими підписантами дослідження є Лоренцо Аццаліні та Елізабет Феррер.

Безалкогольна жирова хвороба печінки є основною причиною хронічних захворювань печінки в західних країнах. Недавнє дослідження показує, що 25-30% дорослих в Каталонії мають певний ступінь цього захворювання. Ця сутність характеризується накопиченням жирового матеріалу в клітинах печінки, що іноді супроводжується запаленням та фіброзом, і у деяких пацієнтів може перерости в цироз печінки. Дослідження, яке координував Баталлер, показало завдяки використанню моделі жирової печінки у ожирілих щурів, що споживання тютюну протягом чотирьох тижнів (дві сигарети на день) погіршує це захворювання, виробляючи окислювальний стрес, який є шкідливим механізмом з потужною запальною дією.

У майбутніх дослідженнях слід дослідити вплив тривалого впливу тютюну, а також оцінити, чи спостерігається цей результат також у пацієнтів із ожирінням та жировою печінкою. Результати цього дослідження свідчать про те, що куріння викликає шкідливі системні ефекти, які можуть посилити хронічні захворювання будь-якого органу, включаючи печінку. Тому представляється розумним рекомендувати відмову від куріння людям із хронічними захворюваннями будь-якого виду.