Що ми розслідуємо?
Як проводиться відбір проб?
Кров береться з ліктьової вени руки.
ПРИМІТКА. Якщо ви боїтеся будь-яких медичних або лабораторних досліджень, відчуваєте нездужання під час взяття крові або турбуєтесь, рекомендуємо прочитати наступні статті під час підготовки: Впоратися з болем, пов’язаним з тестом, Поради щодо взяття крові тести, Як допомогти дітям з медичними тестами та Як літнім людям пройти медичний огляд.
Що відбувається з візерунком? Короткий візит до лабораторії дає письмове уявлення про процес підготовки та обробки кров’яного та горлового секрету.
Антитіла EBV допомагають діагностувати мононуклеоз у пацієнтів, які мають характерні симптоми, але мають негативний результат тесту на гетерофільні антитіла до мононуклеозу. Для диференціальної діагностики рекомендується визначення VCA-IgM, VCA-IgG, EA-D та EBNA: VCA-IgM, VCA-IgG та EA-D при триваючих та недавніх інфекціях, VCA-IgG та EBNA для виявлення попередніх інфекції. У вагітних із симптомами вірусного захворювання можуть бути протестовані декілька з цих антитіл до EBV, щоб допомогти диференціювати EBV від CMV, токсоплазмозу або інших вірусних інфекцій, що викликають подібні симптоми. Іноді VCA-IgG або інші антитіла до EBV можуть повторюватися через 2–4 тижні після першого визначення для вимірювання змін концентрації антитіл (збільшення, зменшення чи застою).
Тестування VCA-IgG (а іноді і EBNA) іноді проводять у безсимптомних осіб, щоб з’ясувати, чи сприйнятливий пацієнт до інфекції EBV, чи раніше він був інфікований.
Тести не проводяться звичайно, але можуть вимагатись у підлітків або у пацієнтів з ослабленим імунітетом, які знаходяться в тісному контакті з хворим на мононуклеоз.
Тест на EBV-антитіла вимагає лікар, якщо хтось має симптоми, що свідчать про мононуклеоз, але результат тесту на гетерофільне антитіло до мононуклеозу є негативним. Їх також можна запитати, чи є у вагітної жінки симптоми, схожі на грип, і лікар хоче визначити, чи не пов’язані симптоми з EBV чи іншим мікроорганізмом. Результати аналізів VCA-IgG та EBNA корисні для виявлення попередньої інфекції EBV. Іноді тест може бути повторений через певний проміжок часу, якщо лікар хоче контролювати розвиток концентрації антитіл та/або якщо результат першого тесту є негативним, але лікар все-таки підозрює інфекцію EBV на основі симптомів пацієнта.
Оцінка вірусних серологічних результатів часто буває непростою, лише декілька вказівок згадані нижче.
Якщо пацієнт має позитивний тест на антитіла до VCA-IgM, у нього, швидше за все, триває або зовсім недавно відбулася інфекція EBV. Якщо у пацієнта зазвичай є симптоми, характерні для мононуклеозу, у нього, швидше за все, буде діагностований мононуклеоз, навіть якщо результат виявлення гетерофільних антитіл був негативним. Якщо концентрації VCA-IgG та EA-D IgG також були позитивними, дуже ймовірно, що інфекція EBV не має старого походження.
Якщо VCA-IgM є негативним, але решта та антитіло до EBNA позитивні, то, ймовірно, у людини в анамнезі є інфекція EBV. Якщо безсимптомна людина негативно впливає на VCA-IgG, вони раніше не піддавалися впливу EBV і все ще сприйнятливі до інфекції. Загалом підвищення VCA-IgG є активним, тоді як зниження концентрацій вказує на транзиторну інфекцію EBV. Однак слід зазначити, що кількість присутніх антитіл не корелює з тяжкістю або тривалістю захворювання. Високий рівень VCA-IgG може залишатися високим протягом усього життя пацієнта.
Результати представлені в таблиці:
На підставі результатів тестування, ймовірно, що: