Рекомендувати документи

vers

ХАРЧУВАННЯ В ПОЕЗІЇ, АБО ХАРЧОВИЙ АНАЛІЗ ДВОХ ВІРШІВ

Іштван КОХАРИ, У їжі людини ..., у Tára Régi Magyar Költők (= RMKT) XVII. століття, 16-е, вид. STOLL Béla, Будапешт, 2000, 67–72. Шлюб Пала КСЕГІ, Імре Берчені. Історична пісня 1695 р., Видана Калманом ТАЛІМ, Історична бібліотека, 1894, 194–308. Пол Кшежи був секретарем Міклоша Берченьї. У цій роботі шлюб його господаря з Кріштіною Чакі змагався у весіллі Вепа. Іван Шандор КОВАЦ, “Стіл - це їжа, а чашка - це напій ...” Гастрономічне натхнення поеми Кохарі в УŐ, “Сяйво наших предків”. Дослідження, нариси, Будапешт, 1996, 101–120. Сара ДАЛА, аристократичні свята в кінці 17 століття. Етнографічні уроки з твору Паля Кошегі "Одруження Берченьї", у тарілці. Дисертації в університеті з нагоди 60-річчя Естера Кісбана за ред. Máté BARABÁS, Attila TERBÓCS, Будапешт, 1998, 11–22.

Він піднявся так високо, як піраміда, він штовхнув Амаза, як розлючений павук, налякав подібного проти нього, приклеїв горошини перцю до очей.

КАТОНА Імре, угорська кераміка та порцеляна, Будапешт, 1978 р., 8. КІСС Еріка, придворна ювелірна справа в XVII. у 19 столітті у королівській Угорщині та Трансільванському князівстві, докторська дисертація, Будапешт, ELTE BTK, 2002, II. Розділ, 11. 10 Там само 50. 9

Коли він піднімав півня за промежину, Імміт складав свою черепашку в листівку; Тут він притулив сина курячої курки, чирок Амоттана спостерігав за відсутністю сина.

Він гордо загнав павича в одне місце, розділив свою ручку з Аргусовими очима на колесо, Ньостені простягнув хвіст в іншому місці і загнав себе на послух ...

Він увінчав тарілочку Амана навколо себе, Він розділив її листом лавра, Він підніс її високо до неба, Він принизив її тут як широко поширену скрипку.

Він кусав там розгніваний щучий коровай, можна подумати, що він ось-ось проковтне; Він також накрив черепахову жабу, можна подумати, що це не відросток, а зшитий!

Пелікан розірвав там груди, він розворушив ніс своїх хлопців: Ви повірите, що його розбили ця думка, І він обернув крила в муху.

Він сформував одних горобців серед інших, Ніби сумний, що викупив свого супутника; Він зробив подвійного голуба на іншій тарілці, чиї голови стояли разом ... .11

Згідно з цим описом, з скатертин в основному формувалися різні тварини, які, поміщаючись у тарілки, ставали прикрасами столів і могли мати приємний вплив на гостей, що входили в кімнату. Звернемось тепер до самих напоїв та їжі, тобто до того, що вони пили та їли на таких бенкетах наприкінці 17 століття. Ми починаємо лінію з напоїв. Шкіра. У цьому дослідженні ми зараз матимемо справу лише з основним, найбільш вживаним алкогольним напоєм епохи: 25. Щоб бути щасливим і отримувати задоволення, у мене проблеми з напоєм, вином Лотомберг, італійською, іспанською та фінумом Токадзі, апельсином, лимоном і розмарин і гарна вернака. 11

КСЕГІ, i. м., 272.

Критське вино. Андраш КОЛТАЙ, Підготовка до аристократичного весілля (весілля Ласло Естерхазі та Елеонори Баттіані в Ронху в 1650 р.), У Лімбусі. Magyarságtudományi Forrásközlemények, Будапешт, 2003, 119. Цитату я знайшов серед записок Радванського, джерело яких подано нижче: Daciánus Simplicissimus 74. (Лютеранський національний архів, Спадщина Бели Радванського, том 24.) Мелінда ÁGETÁ, Медінда Карпат. століття винної культури, у Винах і століттях. Погляд на культурну історію вина, під ред. Золтан БЕНЯК, Ференц БЕНЯК, Будапешт, 1999, 146. Вже цитований Адам І. Баттіані не знає, чи вже виготовляли «трав’янисті» вина на весілля, але «непогано було б також бути такими». (КОЛТАЙ, аристократ ..., i. M., 119)

КОЛТАЙ: Аристократичний ..., i. м., 119. Для службовців садиб, створених у Чейте між 1 листопада 1623 і 31 серпня 1625 (архіви сім'ї MOL Nádasdy (= E 185), Рахунки, змішані матеріали. 350-489. Три місяці вже з'явилися від цієї дієти) (Borbála БЕНДА, Маєрна дієта від Чежере з 1623–1625 рр., «Історичний огляд», 1996 р., № 2-3, 277–314.) Наступна дієта, ймовірно, з 1650 р. (1–31 жовтня.) А Надасді III. Ференц перелічує спожиту їжу членами сім'ї та садибами в одному із замків (можливо, Сарвару) (три місяці з'явилися у двох частинах: Márta BELÉNYESI, Культурно-історичні уроки аристократичної дієти 16 століття, Етнографічний вісник, 1958, 133–153 та БЕНДА Борбала, середній Дієта 17 століття з архіву Надасді, століття, 2004, № 4, 931–956 р. Меню Санісло Турцо в замку Гальгоц від січня 1603 р. (Придворна кулінарна книга трансільванського князя з 16 ст., Ім.) 19 Автобіографія Белена Міклоша, Том I, під редакцією Еви ВІНДІШ, Будапешт, 1955, 129. 20 KOHÁRY i. м., 69–70. 21 Раніше їх відрізняла лише сировина: коров’яче м’ясо, риба, курка тощо. посуд. 18

Фрукт. Як уже зазначалося, фрукти були доставлені як третій або останній улов:.

Відтепер для фруктів, цукру та кондитерських виробів, гарного свіжого бісквіта, лікеру, вишні, скибочок марципану, груш та яблук, апельсинів, лимонів, гранатів та кодованих салатів

Давайте подбаємо про це, і хто і як поставити його на срібні чашки, ми можемо знайти дині та вишні, горобину, і отримати полуницю, італійський каштан, стиглий сирий інжир, персики, виноград,

Нут, сомра, мушмула, сливи, агрус, зелені волоські горіхи, мигдаль у шкаралупі, малина, ожина, щеплені молюски, фундук та дрібна смородина.

Кондитерська - латинська confectum. Цукерки - це солодка німецька. Рецепти див. У кулінарній книзі Анни Борнемісзи за 1680 р., Опублікованій Elemér LAKÓ, Бухарест, 1982, 236–237. Янош ЛІППЕЙ, Сад Посоні (1664), Будапешт, 1966 р. [Факсиміле] Місить, пече, нарізає, а потім сушить тісто з розбитого очеретяного меду, борошна, яєчних білків, анісу та трояндової води. (РАДВАНСЬКИЙ i. М., 244–245.) II. Весілля Дьєрдя Ракочі, опубліковане Габором Варконі, Будапешт, 1990 р. (Староугорські історичні джерела II.) Окрім лимонів, розрізняють суху лимонію та супу.

Вдома були також мигдальні сади: у сім’ї Ракоці в Маковиці, мигдальні та фундукові сади (1619 р.) (MOL, Urbaria et conscriptiones [= E 156] fasc 22. No 21.) 35 Нут. 36 Горобина або кущ - це невеликий, схожий на яблуко, червоний або коричневий, борошняний, схожий на кашу, терпкий плід. Інтерпретаційний довідник з угорської мови, Будапешт, 2003, 119. 37 Баркоца - білоквіткове, довгасте, червонувато-коричневе, їстівне трояндове дерево. Посібник з тлумачення угорською мовою, Будапешт, 2003, 90. 38 Чистий перець - це гострий соус, у якому лише один компонент - перець, він також включає петрушку, часник, квітку мускатного горіха та імбир. Курка була простою стравою з чистим перцем: вищезазначені спеції потрібно було додавати до курки, яка готується цілою, або нарізати в потрібний час. (Csáktornyai 149., Kolozsvári 292.) 39 Відповідно до рецепту «молодняк гусака або гусака з чорним соком» у кулінарній книзі Csáktornya: «подрібніть гусака, варіть його в крові, залийте оцтом, вином, соком стільки ж якомога." Після того, як сік почорнів, його потрібно було вийняти з соку, який потім проціджували через сито з дрібною сіткою, щоб отримати густий сік, а потім повертали м’ясо, приправлене перцем, шафраном, імбиром та гвоздикою. (Буклет про професію кухаря за ред. KIRSZY Erzsébet, Будапешт, 1981, 156, 292–293.)

На додаток до вищезазначеного: Буклет кулінарного ремесла, виданий Міклошем Кісом Тотфалусі в Клуж-Напоці в 1695 р. (Відтепер під назвою Кулінарний книга Клуж-Напоки). Обидва були опубліковані: Буклет кухарських промислів, тобто м. Третя - це вже згадана трансільванська князівська кулінарна книга. Біографія Міклоша Бетлена, i. м., 1655, 128. Овочі купували лише тоді, коли вони були далеко від своїх маєтків, інакше вони їли або варили овочі, вирощені в садах своїх маєтків. Ось чому важко “домогтися” з точки зору споживання овочів. Однак нечисленні списки покупок, що вижили, свідчать про те, що вони купували овочі щодня. LIPPAY i. м., 120. Kauli fiori - італійські кавольфіорі, cavoli fiori та Kauli rapi - італійський cavolo rapa. (КОРОЛЬ, І. М., 459, 186)

Дев'ятоока риба - це інша назва річкової чайки (олійної риби або кликача), яка виростає до півметра. Старі угорці називали цю рибу "дев'ятиокою" і отворами, і носом. Отто ХЕРМАН, Книга угорського рибальства, Будапешт, 1887, 759. Можливо, інгола Дунаю, одна зі старих назв якої - Лампетра владикови. Устриця. КСЕГІ, i. м., 292–293. Назви риб, які також фігурують у вірші Когарі, курсивом. Детальніше див. У статті «Споживання риби в аристократичних судах Королівської Угорщини та Трансільванії в 16 і 17 століттях», Acta Studies II/1, ed. Йозеф ХОРВАТ КСУРГАЙ, Елеонора КОВАЦЬ, Секешфехервар, 2006 (2007), 89–119.

У харчуванні садиб Чейте (1623–1625) третина рибних страв, 32–35% у звичному раціоні Надасді та майже половина в аристократичному раціоні Турцо, споживались у не пісні дні. КОЛТАЙ, аристократ…, i. м., 120.

було названо: коров'яче м'ясо) .53 Кєшегі, з іншого боку, згадує про це, приготовлене двома дуже популярними способами: приправлене петрушкою та ароматизоване соусом з кукурудзяної муки: 180.

Він розібрав м’яке коров’яче м’ясо з його зеленим, але воно також рясно його вкоренило. "У ньому варився перець, смажений вгорі. Смакуючи, можна сказати, воно було смачним!

202. Також м’яке коров’яче м’ясо, залите волосками. Це не залишилось позаду і наповнило своїм смаком багато ротів. Міклош Бетлен також згадує в своїй автобіографії м’ясо корів, виготовлене з петрушкою, як хорошу угорську страву 54, а кулінарна книга від Чакторня також вважає його “дуже поширеною стравою”. Цікаво, що одна з найпопулярніших страв XVII століття, “Герб Угорщини та Хорватії”, 55 м’ясо капусти, також відоме як капуста з коров’ячим м’ясом (бекон для нижчих), з’являється у відносно незвичній формі на Меню Кошегі: 186.

У скибочках локшини на скибочку також був прихований жирний каппан у капусті S; Раніше вони готували в Клуж-Напоці, можна було перекусити смаком перцю!

Рукописна кулінарна книга Чакторня містить версію капустяного м’яса з капаном (потрошеним півнем) 56, а кулінарна книга Клуж-Напоки містить саму капусту в стилі Клуж-Напока, яку автор рекомендує готувати з жирною куркою або половину гусака.57, що вино також додавали під час варіння. Домашня птиця - і тим більше каппане - була прерогативою дворян та хворих у будні. Меню Кошегі включає курячий суп, курячу локшину, перець у порошку та цвітну капусту (чартіфі), качку з чистим перцем, стейк з каппану та гусака з розбитим соком. Популярною була також курка з чистим перцем, особливістю їжі в цьому випадку є те, що її готували з качки. У 17 столітті прискорюється процес трансформації, в кінці якого всі елементи середньовічної культури харчування зникають і створюються для нашого сьогоднішнього світу.

Вола і теля (телятина) використовували більше для вирощування, рідко їх їли. Постачання коров’ячого м’яса на подвір’я чи маєток завжди вирішувалося шляхом закупівлі: необхідну кількість купували у сусіднього м’ясника. Біографія Міклоша Бетлена, i. м., 183. КОРОЛЬ, i. м., 147. КОРОЛЬ, i. м., 147. КОРОЛЬ, i. м., 279.

більш тісна система звичок. У другій половині 17 століття на території Угорського королівства з’явилося багато нових звичаїв - напр. вілла стала частиною скатертини, суп став одним з основних страв, класична варена паста отримала простір в угорській кухні, поширювалася звичка пити каву тощо. - деякі з них можна знайти в дії в двох обговорених тут віршах. Відсутність нових звичок та страв - наприклад, класичної вареної пасти - може свідчити про те, що вона не поширилася в певних районах, що не стала частиною святкових страв або що про них просто не згадували. Тому ці два вірші можуть бути використані для дослідження харчових звичок по-різному та в конфлікті з іншими джерелами.